Доісторична Сербія — Вікіпедія

Історія Сербії
Історія Чорногорії

Історія Чорногорії
Доісторичний час
Іллірія
Іллірик
Далмація
Превалітанія
Дукля
Князівство Зета
Венеційська Албанія
Санджак Чорногорія
Князь-єпископство
Князівство Чорногорія
Королівство Чорногорія
Зетська бановина
Королівство Чорногорія
Соціалістична Республіка Чорногорія
СФРЮ
Республіка Чорногорія
Сербія і Чорногорія
Чорногорія

Портал «Чорногорія»

Палеоліт[ред. | ред. код]

фосил БХ-1,
Скаменіла щелепа BH-1 з Малої Баланиці

У 2000 році у печері Мала Баланиця (sr:Мала Баланица), яка знаходиться у Сичевській ущелині (sr:Сіћевачка клисура) була знайдена частину щелепи давньої людини, імовірно виду Homo erectus або Homo heidelbergensis[1], датована 525—397 тисяч років тому.[2][3]

У печері Пештурина (en:Pešturina) у громаді Нишка-Баня знайшли зуб (моляр) неандертальця віком близько 102 тыс. років тому (морська ізотопна стадія (MIS) 5c).[4]

У печері Салітрен (Šalitrena Cave) знайдено Ґраветтські шари[5].[6]

Мезоліт[ред. | ред. код]

Однією з найдавніших слідів перебування людини на теренах Сербії вважають мезолітичну стоянку мисливців і риболовів Лепенський-Вир.[7] У представників культури Лепенського-Виру виявлено мітохондріальні гаплогрупи H40, J2b1[8] і Y-хромосомна гаплогрупа R1b1a[8].

Сільське господарство виникає на теренах Сербії близько 10,5 — 8,5 тис. років до н. е.[9]

Неоліт[ред. | ред. код]

Неоліт Сербії представлений культурами Старчево і Вінча, створений нащадками переселенців з Малої Азії.[10][11][12] Символи культури Вінча, на думку ряду дослідників, були найдавнішою писемністю або протописемністю у Європі.[13] Потім їх змінює баденська культура.

Короткий перелік культур неоліта на теренах Сербії:

  • Старчево — 6400 р. до н. е.
  • Вінча — 5500 р. до н. е.
  • Бубань-Селкуца-Криводол  — 4000 г. до н. е.

У представників культури Вінча визначено мітохондріальні гаплогрупи H, HV, K1a4 і Y-хромосомна гаплогрупа G2a (субклади G2a2a1, G2a2a1a).[8]

Енеоліт[ред. | ред. код]

Перші свідоцтва металургії, що відносять до 6-5 тис. до н. е., знайдені на таких стоянках, як Майданпек, Ярмовац, Плоцник[14], а також у доісторичній шахті Рудна Глава[15][16].

Давній мідний топор у Європі, знайдений у Прокупле, є свідоцтвом того, що металургія у Європі виникла близько 5500 року до н. е. на теренах культури Вінча.[17][18]

Геохімічний аналіз зразків, що взяли у торф'яному болоті Црвені-Поток (Crveni Potok), виявив залишки забруднення свинцем починаючи з 3600 року до наших днів.[19]

Деякі культури мідної доби:

Бронзова доба[ред. | ред. код]

  • Ватин — 1600 р. до н. е.
  • Брніца — 1400 р. до н. е.

Залізна доба[ред. | ред. код]

Територію Сербії займають переважно іллірійці, на півночі — фракійці. Розвиваються місцеві варіанти гальштатської культури.

Дослідники[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. A Neanderthal tooth discovered in Serbia reveals human migration history. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 18 травня 2019.
  2. A possible Homo erectus jaw from Sicevo Gorge, Serbia. Архів оригіналу за 5 лютого 2009. Процитовано 18 травня 2019.
  3. Мала Баланика, да споров много... Позднейший архантроп Восточной Европы становится древнейшим?. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 18 травня 2019.
  4. The first Neanderthal specimen from Serbia: Maxillary first molar from the Late Pleistocene of Pešturina Cave, 2019
  5. Социальные связи и контакты среди палеолитических и мезолитических собирателей Балкан и Италии. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  6. Mihailović, D., Mihailović, B. 2014. Population dynamics and cultural changes in the Early Upper Palaeolithic of the Central Balkans. In M. Otte, F. le Brun Ricalens (eds.) Modes de contacts et de déplacements au Paléolithique eu
  7. Доісторична Сербія — стаття з БСЭ
  8. а б в Iain Mathieson et al. The Genomic History Of Southeastern Europe [Архівовано 6 червня 2020 у Wayback Machine.], 2017
  9. map_533.jpg (image). Архів оригіналу за 5 вересня 2020. Процитовано 18 травня 2019.
  10. Европейский энеолит постарел. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 18 травня 2019.
  11. Nikola Tasić (1990). Vinča and its Culture. У Vladislav Popović (ред.). Vinča: Centre of the Neolithic culture of the Danubian region. Belgrade. Архів оригіналу за 16 січня 2009. Процитовано 28 жовтня 2006. Архівовано січень 16, 2009 на сайті Wayback Machine.
  12. History (Ancient Period). Official website. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 10 липня 2007.
  13. Kitson, Peter (1999). Year's Work in English Studies Volume 77. Wiley-Blackwell. с. 5. ISBN 9780631212935. Архів оригіналу за 6 січня 2020. Процитовано 5 травня 2009.
  14. Neolithic Vinca was a metallurgical culture [Архівовано 19 вересня 2017 у Wayback Machine.] Stonepages from news sources November 2007
  15. Tasić, 1995, p. 157.
  16. http://www.muzeuluniriialba.ro/docs/apulum/articole/40.%20sentmiklosi.pdf[недоступне посилання з Октябрь 2017]
  17. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 серпня 2011. Процитовано 18 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. Ancient axe find suggests Copper Age began earlier than believed. Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 18 травня 2019.
  19. Найдены следы развитых технологий в древней Европе. Архів оригіналу за 31 травня 2018. Процитовано 18 травня 2019.

Див. також[ред. | ред. код]

  • Балканський неоліт

Заслання[ред. | ред. код]