Древін Олександр Давидович — Вікіпедія

Древін Олександр Давидович
латис. Aleksandrs Rūdolfs Drēviņš
автопортрет
При народженні Древіньш Рудольф-Олександр
Народження 3 (15) липня 1889(1889-07-15)
Вендене, Латвія
Смерть 26 лютого 1938(1938-02-26) (48 років)
  Москва
Поховання Бутовський полігон
Національність росіянин латиського походження
Країна СРСР СРСР
Жанр графіка, живопис
Навчання Ризьке художнє училище
Діяльність художник, викладач університету
Напрямок авангардизм
Роки творчості 1913 −1937
Відомі учні Нісський Георгій Григорович
Працівник Вищі художньо-технічні майстерні
Твори графіка, живопис
Діти Andrey Drevind
Роботи в колекції Латвійський національний художній музей, Художня галерея Єльського університету і MOMus–Museum of Modern Art–Costakis Collectiond

CMNS: Древін Олександр Давидович у Вікісховищі

Древін Олександр Давидович (справжнє ім'я Древіньш Рудольф-Олександр, 3 (15) липня 1889(18890715) — 26 лютого 1938) — російський художник початку 20 століття, латиш за походженням.

Життєпис[ред. | ред. код]

Латиш за походженням, справжнє ім'я — Рудольф-Олександр Древіньш. Народився у місті Вендене (тепер Цесіс, Латвія). У віці шість років родина перевезла дитину у місто Рига. В 15 років навчався у мореходній школі, бо планував стати моряком. Плани змінив. Перейшов у Ризьку художню школу.

У 1914 році увійшов до складу творчого об'єднання молодих латиських художників під назвою «Зелена квітка». З початком 1-ї світової війни у 1914 році разом з родиною вимушено перебрався до Росії. В Москві залучився до художнього об'єднання «Бубновий валет».

Більшовицький переворот 1917 року зустрів у місті Москва. У 1918 році більшовицький уряд під охороною латиських стрільців перебрався у Москву. Земляки-стрільці запросили Древіна керувати художньою студією, створеної під патронажем Національного латиського комісаріату. Московський художник В. Татлін запросив молодого Древіна працювати у Відділ образотворчого мистецтва Наркомпроса.

У 1920 — 1930 роках був викладачем у ВХУТЕІНі-ВХУТЕМАСі, де керував майстернею до закриття художнього закладу. Художник вимушено відійшов від викладацької діяльності і займався творчістю. Як художник мав власну еволюцію, спробував різні стилі — від абстракціонізму до фігуративного живопису. Зблизився з митцями російського авангарду. Відвідав віддалені кути країни — Алтай, Східний Казахстан, Вірменію.

Арештований як свідок по кримінальній справі власного учня. Арештований Семашкевич Роман Матвійович (1900–1937 ?) був арештований раніше і за попередніми даними був розстріляний наприкінці 1937 року. Вже 17 січня 1938 року був заарештований і сам Древін. Почалися цілодобові допити, аби припинити які зламаний психологічно Древін визнав провину у шкідливій діяльності в галузі образотворчого мистецтва. За попередніми даними, розстріляний 26 лютого 1938 року на Бутовському полігоні.

Під час обшуку в квартирі Древіних дружина митця, Удальцова Надія Андріївна врятувала від конфіскації та знищення картини чоловіка, видаючі їх за власні твори. Вони були збережені, їх сховали і вперше показали на виставках лише у 1970 — ті роки.

Родина художника[ред. | ред. код]

  • Удальцова Надія Андріївна (1886–1961) — дружина, сама жінка художниця, прихильниця форм російського авангардизму.
  • Древін Андрій Олександрович (1921–1996) — син, російський скульптор.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • «Козулі»
  • «Парашутист»
  • « Дівчинка з колхозу»
  • « Безробітні в місті Рига»
  • " Портрет молодого парубка "
  • " Пейзаж з конем та бричкою "
  • «Автопортрет»
  • "Надія Удальцова "
  • « Пейзаж у Вірменії»

Галерея збережених творів[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • А. Д. Древин. 1889–1938. К 90-летию со дня рождения. — М.: Советский художник, 1979.
  • Художники группы «Тринадцать». — М.: Советский художник, 1986.
  • ж «Декоративное искусство СССР», № 2, 1990

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]