Дубінін Костянтин Михайлович — Вікіпедія

Дубінін Костянтин Михайлович
	Зображення
Ім'я при народженні	Константин Михайлович Дубинин
Дата народження	5 вересня 1935 (88 років)
Місце народження	Баку, Азербайджан
Громадянство	СРСР → Україна
Професія	режисер, театральний педагог
Напрям	режиссура театра

Костянтин Михайлович Дубінін — український режисер та педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1985), Заслужений діяч мистецтв України (2016)^[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Головний режисер Горьківського театру (нині Нижньогородський театр^[2]) у 1971-1975 роках.

Волгоградський театр Закінчив ДІТМ, акторський курс, майстерня Гончарова Після закінчення навчання грав у Малому театрі.

Викладає у КНУТКіТ ім. Карпенко-Карого, був режисером Київського академічного театру юного глядача на Липках^[3].

Постановки[ред. | ред. код]

Київський камерний театр

1992 — «Місячна пісня» за Олександром Олесем

Київський академічний театр юного глядача на Липках

1994, 3 квітня — «Не від світу цього» Олександра Островського
1996, 23 квітня — «Гедда Ґаблер» за однойменною п'єсою Генріка Ібсена
1997, 26 вересня — «Моральність пані Дульської» Габріелі Запольської
1998, 14 листопада — «Танцюй під власну дуду» Ніла Саймона
1999, 10 лютого — «Потоп» Олександра Пушкіна
1999, 22 квітня — «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена («Київська пектораль» «за найкращу дитячу виставу»)
2000, 24 травня — «Міщанин-шляхтич» Мольєра
2000, 5 жовтня — «Карлсон запрошує гостей» Астрід Ліндґрен
2001, 4 жовтня — «Лис Микита» Івана Франка («Київська пектораль» «за найкращу дитячу виставу»)
2002, 20 грудня — «Вовки та…» Олександра Островського (художній керівник постановки М. Михайличенка. «Київська пектораль» «за найкращий режисерський дебют»)
2003, 25 квітня — «Ляльковий дім» Генріка Ібсена
2004, 20 листопада — «Придурок у стилі рококо» М. Френкеля
2006, 8 квітня — «Кіцин дім» Самуїла Маршака (номінант «Київська пектораль» «за найкращу дитячу виставу»)
2006, 23 листопада — «Хімера» Неди Нежданої
2008, 7 жовтня — «Чарівник країни OZ» Френка Баума
2009, 10 липня — « Безталанна» за однойменною п'єсою Івана Карпенка-Карого
2010, 11 червня — «Роман доктора» Костянтина Дубініна за Антоном Чеховим
2020, 5 вересня — «Навіжена» за п'єсою О. Степнової

Київський національний академічний Молодий театр

2021, 28 листопада — «Капітанська дочка» за романом Олександра Пушкіна^[4]

Учні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Указ Президента України від 26 березня 2016 № 117/2016 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва». Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
↑ История театра — Нижегородский государственный академический театр драмы им. М.Горького. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 25 листопада 2021.
↑ Театр Юного Глядача на Липках. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 7 березня 2022.
↑ Іван БАБЕНКО (15 грудня 2021). Тут був… Пушкін. Режисер Костянтин Дубінін поставив у Київському національному Молодому театрі власну інсценізацію «Капітанської дочки» (укр.). «День». Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

[1] Указ Президента України від 26 березня 2016 № 117/2016 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва». Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.

[2] История театра — Нижегородский государственный академический театр драмы им. М.Горького. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 25 листопада 2021.

[3] Театр Юного Глядача на Липках. Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 7 березня 2022.

[День_20211215-4] Іван БАБЕНКО (15 грудня 2021). Тут був… Пушкін. Режисер Костянтин Дубінін поставив у Київському національному Молодому театрі власну інсценізацію «Капітанської дочки» (укр.). «День». Архів оригіналу за 15 грудня 2021. Процитовано 15 грудня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]