French
DeutschДуглас Бут — Вікіпедія
| Дуглас Бут Douglas Booth | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Дуглас Джон Бут Douglas John Booth | |||
| Народився | 9 липня 1992 (31 рік) Лондон, Англія, Велика Британія | |||
| Національність | англієць | |||
| Громадянство | .svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Діяльність | актор, модель, співак, кіноактор, актор театру, телеактор | |||
| Alma mater | Bennett Memorial Diocesan Schoold | |||
| Роки діяльності | 2009 — дотепер | |||
| IMDb | ID 1602660 | |||
| | ||||
 Дуглас БутDouglas Booth у Вікісховищі | ||||
Ду́глас Джон Бут (англ. Douglas John Booth, нар. 9 липня 1992 року, Лондон, Велика Британія) — англійський актор, відомий за фільмами «Хвилюючись за Боя», «Ромео і Джульєтта», «Ной», «Піднесення Юпітер», «Клуб бунтівників». Брав участь у кількох рекламних кампаніях британського бренду «Burberry», в тому числі із Еммою Вотсон.
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Дуглас Джон Бут народився в Лондоні, Англія[1][2] в сім'ї художниці Вів'єн (англ. Vivien (уроджена De Cala) і фінансового консультанта Саймона Бута (англ. Simon Booth), який раніше був управляючим директором підрозділів CitiGroup та Deutsche Bank.[3][4] Батько Бута є англійцем, а мати — іспанського та голландського походження.[5] Його старша сестра, Ебігейл, є випусницею Школи мистецтв Челсі при Коледжі мистецтв у Челсі.[6] Дуглас зростав у передмісті Лондона Гринвічі, але в 10 років переїхав у місто Севенокс, графство Кент.[5] В основному отримував приватну освіту, відвідуючи такі навчальні заклади, як Solefield School, Bennett Memorial Diocesan School та Lingfield Notre Dame School.
Бут серйозно страждав на дислексію і зазначав, що йому було "дуже важко" читати та писати у віці до 10 років; він був "справді повільним читачем".[7][8] У школі йому доводилось докладати подвійних чи потрійних зусиль, порівняно з іншими дітьми, але це зробило його "витривалішим у всіх сенсах".[9] У дитинстві він грав на трубі.[10] Інтерес до драми в Дугласа виник у 12 років після участі у шкільній п'єсі Agamemnon: "Я зрозумів, що відчуваю себе справді зацікавленим як для першого разу... Мені скоріш за все подобається бути в центрі уваги. Це є те, де я хочу бути.'"[11][12] До тринадцяти років він вже був пов'язаний з Національним молодіжним театром та Guildhall School of Music and Drama.[13][14] У п'ятнадцять Бут вступив до театральної агенції Curtis Brown.[14] Свою першу професійну роль зіграв у віці шістнадцяти років і тоді ж закінчив рівень "AS" у вивченні драми, медіа та англійської літератури.[13]
Кар'єра[ред. | ред. код]
Першу пофесійну роль Дуглас Бут зіграв у 2009 році в дитячому пригодницькому фільмі «Час від часу».[15] Потім була другорядна роль булонського графа Євстахія IV в мінісеріалі «Стовпи Землі», що знімався в Будапешті за участю Яна Макшейна та Дональда Сазерленда.[13] Також в 2009 і 2010 роках брав участь у зйомках знаменитого фотографа Маріо Тестіно для рекламних кампаній розкішного бренду «Burberry»; знявся в кампанії «Осінь-2009» з Еммою Вотсон, «Осінь-2010» з Роузі Гантінгтон-Вайтлі , і в рекламі аромату «Burberry Sport» із Лілі Дональдсон.[16]
Особисте життя[ред. | ред. код]
Бут разом зі своєю сестрою Ебі знімає квартиру в південному районі Лондона Бермондсі (Bermondsey).[5][17]
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Назва | Оригінальна назва | Роль | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 2009 | Час від часу | From Time to Time | Сефтон (англ. Sefton) | Пригодницький фільм |
| 2010 | Хвилюючись за Боя | Worried About the Boy | Бой Джордж (англ. Boy George) | Біографічний фільм |
| 2010 | Стовпи Землі | The Pillars of the Earth | Євстахій (Юстас, англ. Eustace) в 15 років | Міні-телесеріал |
| 2011 | Крістофер і йому подібні | Christopher and His Kind | Хайнц Неддермаєр (нім. Heinz Neddermayer) | Біографічний фільм |
| 2011 | Великі надії | Great Expectations | Піп (англ. Philip "Pip" Pirrip) | Міні-телесеріал |
| 2012 | Літо. Однокласники. Любов | LOL | Кайл (англ. Kyle) | Римейк, кінокомедія |
| 2012 | В любові з Діккенсом | In Love with Dickens | Хем (англ. Ham) | Документальний фільм |
| 2013 | Ромео і Джульєтта | Romeo and Juliet | Ромео Монтеккі (англ. Romeo Montague | Драма |
| 2014 | Ной | Noah | Сим (англ.Shem) | Біблійний епічний фільм-катастрофа |
| 2014 | Клуб бунтівників | The Riot Club | Гаррі Вілльєрс (англ. Harry Villiers) | Триллер |
| 2014 | Географія нещасного серця | Geography of the Hapless Heart | Шон (англ. Sean) | Драма |
| 2015 | Піднесення Юпітер | Jupiter Ascending | Тітус (англ. Titus) | Пост-продакшн |
| 2015 | Гордість, упередження і зомбі | Pride and Prejudice and Zombies | Чарльз Бінглі | Трилер,екшн |
| 2015 | І нікого не стало | And Then There Were None | Ентоні Марстон | |
| 2016 | Голем Лаймхаузу | The Limehouse Golem | Дан Лено | трилер, детектив |
| 2017 | З любов'ю, Вінсент | Loving Vincent | Арман Рулен | драма, детектив |
| 2017 | Мері Шеллі та монстр Франкенштейна | Mary Shelley | Percy Bysshe | драма, романтичний |
| 2019 | Бруд | The Dirt | Nikki Sixx | біографічний |
| TBA | Остання планета | The Way of the Wind | біблійна драма |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Douglas Booth. Douglas Booth: Celebrity Biography and photos on GLAMOUR.COM (Glamour.com UK). Glamourmagazine.co.uk. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 26 вересня, 2014.
- ↑ Douglas worried about his skin – Entertainment, Breaking News. The Belfast Telegraph. 15 травня 2010. Архів оригіналу за 20 травня 2010. Процитовано 26 вересня, 2014.
- ↑ Deutsche Bank further strengthens Deutsche Shipping platform. Db.com. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 26 вересня, 2014.
- ↑ Lloyd's List – Finance – Booth parts company with Deutsche Shipping. Lloydslist.com. 16 листопада 2012. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 26 вересня, 2014.
- ↑ а б в Lucy Hunter Johnston (27 вересня 2013). Alpha Romeo: Douglas Booth on following DiCaprio and leading London's corset crew – ES Magazine – Life & Style. London Evening Standard. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 26 вересня, 2014.
- ↑ LUAINE LEE (1 квітня 2012). TV: At 19, Douglas Booth is starring in Dickens story – Life. Press of Atlantic City. McClatchy-Tribune News Service. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 26 вересня, 2014.
- ↑ Douglas Booth attends The Prince's Trust 26-03-2013. YouTube. 26 березня 2013. Архів оригіналу за 23 травня 2014. Процитовано 26 вересня, 2014.
- ↑ The Movie Star – Page. Interview. Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 26 вересня, 2014.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 26 вересня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ " 2013 " March Archive. Mr Blasberg. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 26 вересня, 2014.
- ↑ Douglas Booth on Becoming an Actor. YouTube. 1 квітня 2012. Архів оригіналу за 22 травня 2014. Процитовано 26 вересня, 2014.
- ↑ Douglas Booth Interview – Romeo and Juliet (Vogue.com UK). Vogue. UK. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 26 вересня, 2014.
- ↑ а б в Douglas Booth: the new boy at Burberry – Fashion – Life & Style. London Evening Standard. 22 жовтня 2009. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 26 вересня, 2014.
- ↑ а б Randall, Lee (12 грудня 2011). Interview: Douglas Booth, actor. The Scotsman. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 26 вересня, 2014.
- ↑ Douglas Booth. Variety. 16 вересня 2009. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 14 лютого 2014.
- ↑ Andy Barker (23 жовтня 2009). Douglas Booth: the new boy at Burberry. London Evening Standard. Архів оригіналу за 14 вересня 2010. Процитовано 26 вересня, 2014.
- ↑ Douglas Booth interview (Condé Nast Traveller). Cntraveller.com. Архів оригіналу за 19 липня 2017. Процитовано 26 вересня.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційна фан-сторінка [Архівовано 21 серпня 2015 у Wayback Machine.] в соціальній мережі Facebook
- Дуглас Бут [Архівовано 22 вересня 2014 у Wayback Machine.] в Instagram
- Дуглас Бут на сайті IMDb (англ.)
- Дуглас Бут [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] в Curtis Brown Literary and Talent Agency
- Evening Standard interview [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]