Дюкер — Вікіпедія

Дю́кер (англ. inverted siphon, tunnel; нім. Düker m, Durchlaß m, Unterführung f) — напірний трубопровід для постачання рідин або газів, що прокладається в місці перетину водних перешкод (річок, озер, водоймищ, морських акваторій тощо), під річищем річки, по схилах та дну яру, під залізницею чи дорогою. За видом водоймища розрізняють дюкери: річкові, морські та болотні; за характером транспортного продукту — водопровідні, нафтопровідні, нафтопродуктопровідні і газопровідні; за будовою — однотрубні і двотрубні; крім того, дюкери різняться за глибиною занурення у воду, внутрішнім тиском, діаметром, видом укладки на дні водоймища, кількістю паралельно прокладених труб, а також характером впливу транспортного продукту на довкілля.

Література[ред. | ред. код]

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Düker