French
DeutschДяк Юрій Іванович — Вікіпедія
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (квітень 2021) |
| Юрій Дяк | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 5 липня 1987 (36 років) Могилів-Подільський | |||
| Громадянство | Україна | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
| | ||||
Юрій Іванович Дяк (нар. 5 липня 1987, м. Могилів-Подільський) — актор театру і кіно, заслужений артист України (2018)[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (18 березня 2021) |
Народився 5 липня 1987 року в місті Могилів-Подільський Вінницької області[2]. Після закінчення школи переїхав. Вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого на спеціальність «Актор драматичного театру і кіно», (майстерня М. Ю. Резінковича) який закінчив у 2010[3].
Протягом навчання, у 2006 році, почав служити в Національному театрі російської драми ім. Лесі Українки (нині Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки).
Там зіграв такі ролі[3]:
- Клінтон Преміджер («Оголена зі скрипкою»);
- Мілкін Петро Петрович («Хороші люди»);
- Гофмаршал фон Кальб («Підступність і кохання»);
- Григорій («Прибуткове місце»);
- Фінкс («Дрібниці життя»);
- Еліо («Прощальне танго»);
- Боббі Франклін («Занадто одружений таксист»);
- Ронні, чоловік секретарки («№ 13» (Шалена ніч, або Одруження Пігдена).
У 2018 році Юрій Дяк отримав звання заслуженого артиста України.
Вперше на екранах телевізорів Юрій Дяк з'явився в 2017 році у фільмі-виставі «Прибуткове місце». Наступну роль отримав через два роки. Головну роль Юрій Дяк вперше зіграв в документальному фільмі «Архімед. Повелитель чисел».
На телебаченні Юрій Дяк зазвичай грає невеликі ролі, набагато більше роботи у нього в театрі. Проте у 2020 році Юрій Дяк отримав головну роль у серіалі «Козаки. Абсолютно брехлива історія» на телеканалі «ICTV».
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2007 | ф | Прибуткове місце | ||
| 2009 | ф | Чудо | ||
| 2010 | ф | Антиснайпер. Постріл з минулого | ||
| 2010 | ф | Брат за брата | ||
| 2011 | ф | Доставити за всяку ціну | ||
| 2012 | ф | Закохані в Київ (кіноальманах) | ||
| 2012 | с | Повернення Мухтара-8 | ||
| 2012—2018 | с | Жіночий лікар | лікар-педіатр | |
| 2013 | ф | Архімед. Повелитель чисел | ||
| 2013 | ф | Любов із випробувальним терміном | ||
| 2013 | ф | Я поруч | ||
| 2013—2014 | с | Великі почуття | ||
| 2014 | ф | Давай поцілуємося | ||
| 2014 | с | Дворняжка Ляля | ||
| 2014 | ф | Ковзани для чемпіонки | ||
| 2014 | ф | Особиста справа | ||
| 2014 | с | Останній яничар | ||
| 2015 | ф | Жереб долі | ||
| 2016 | ф | Східні солодощі | ||
| 2016 | ф | Забудь і згадай | ||
| 2016 | с | На лінії життя | ||
| 2016 | ф | Лист надії | ||
| 2016 | с | Поганий хороший коп | ||
| 2017 | ф | Догори дригом | ||
| 2017 | ф | Вибираючи долю | ||
| 2017 | ф | Біле-чорне | ||
| 2017 | ф | Ментівські війни. Київ | ||
| 2017 | ф | Ментівські війни. Одеса | ||
| 2017 | ф | Мій кращий ворог | ||
| 2017 | ф | Той, хто не спить | ||
| 2017 | ф | Що робить твоя дружина? | ||
| 2018 | ф | Казка про гроші | писар | |
| 2018 | ф | Жити заради любові | ||
| 2018 | ф | За законами воєнного часу-2 | ||
| 2018 | ф | Сьомий гість | ||
| 2019 | с | Інша | ||
| 2020 | с | Козаки. Абсолютно брехлива історія | Іван Овчаренко |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президент України від 26 березня 2018 року № 87/2018 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва». Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 21 квітня 2022.
- ↑ Дяк Юрій | Особа. theatre.love. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
- ↑ а б Дяк Юрій Іванович. Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 05.08.2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Замок, Високий (13 листопада 2020). «Перед виходом на сцену читаю «Отче наш…» — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
- ЮРІЙ ДЯК: «Мені подобається щодня бути різним: сьогодні я граю француза, завтра — англійця, а післязавтра – американця…». galyorka (ru-RU) . 13 липня 2017. Процитовано 17 березня 2021.
- Юрий Дяк. Кино-Театр.РУ. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 17 березня 2021.
- Юрий Дяк: биография актера. teleportal.ua (рос.). Процитовано 5 серпня 2021.
- Дяк Юрий Иванович - АБА Студия: актеры, поиск и подбор актеров для съемок в кино. abastudio.org. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2021.
- Юрій Дяк на сайті Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки.