Дєрмін Андрій Іванович — Вікіпедія

Дєрмін Андрій Іванович;
	Полковник
Загальна інформація
Народження	; м. Дніпро
Громадянство	Україна
Alma Mater	Національний університет оборони України
Військова служба
Роки служби	1989 — т.ч.
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	СВ ЗС України
Формування	6 АК ОК «Схід»
Війни / битви	Війна на сході України 2014 Протистояння у Маріуполі; Російське вторгнення в Україну (2022)
Нагороди та відзнаки

Андрі́й Іва́нович Дєрмін — полковник Збройних сил України.

З життєпису[ред. | ред. код]

Станом на 2012 рік - начальник відділу оборонного планування, 6-й армійський корпус .

З 2013 року - начальник організаційно-мобілізаційного управління Оперативне командування «Південь».

9 травня 2014 року полковник Дєрмін брав участь у нараді з керівниками силових структур міста Маріуполь, коли ДРГ противника захопила будівлю міського управління міліції.

План терористів передбачав захоплення будівлі, озброєння міліцейською зброєю учасників ходу з нагоди 9 травня, подальше захоплення військової частини Національна гвардія Україна, взяття під контроль міста та проведення сепаратистського референдуму, призначеного на 11 травня, за «кримським» сценарієм.

Ці плани ворога були зірвані рішучими діями оборонців міського управління міліції та підкріплення: 20-й окремий мотопіхотний батальйон територіальної оборони й 1-го батальйону 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців, а також бійців НГУ, «Омеги» та добровольців «Азову».

Бій за будівлю маріупольського міського управління міліції – фактично перша збройна відповідь Збройних Сил України на низку захоплень адміністративних будівель російськими окупантами у Донецькій і Луганській областях навесні 2014 року. Дії оборонців Маріуполя не дозволили противникові перетворити великий промисловий центр і стратегічно-важливий порт на плацдарм для наступу російських військ у напрямку Запоріжжя та Мелітополя.

Унаслідок бою 9 травня перших втрат зазнало Оперативне командування «Південь», а Дніпропетровщина отримала перших загиблих у російсько-українській війні: від куль снайперів загинули заступник командира 20-го батальйону територіальної оборони підполковник Демиденко Сергій Володимирович та рядовий кулеметник цього ж БТрО Олег Ейсмант, а начальник організаційно-мобілізаційного управління оперативного командування «Південь» полковник Андрій Дермін дістав наскрізне кульове поранення голови та контузію – лікування та реабілітація тривали пів року. у Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені Іллі Мечникова.

Після відновлення повернувся до військової служби.

Станом на лютий 2018 року — заступник начальника штабу, Оперативне командування «Схід».

Нагороди[ред. | ред. код]

15 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Джерела[ред. | ред. код]

Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
Декларації [Архівовано 20 червня 2019 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.