Дібровенко Микола Федотович — Вікіпедія

Дібровенко Микола Федотович
Народився 6 (19) грудня 1901
Кавунівка, Шполянський район, Україна
Помер 25 червня 1988(1988-06-25) (86 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність театрознавець
Alma mater Харківський інститут народної освіти (1930)
Заклад Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України
Науковий ступінь кандидат мистецтвознавства (1950)

Микола Федотович Дібро́венко (нар. 19 грудня 1901, Кавунівка — пом. 25 червня 1988, Київ) — український радянський театрознавець; кандидат мистецтвознавства з 1950 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 6 [19] грудня 1901(19011219) року в селі Кавунівці (нині Звенигородський район Черкаської області, Україна). 1930 року закінчив Харківський університет.

Упродовж 1947—1962 років працював у Києві молодшим науковим співробітником, старшим науковим співробітником відділу театрознавства Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР. Помер у Києві 25 червня 1988 року.

Роботи[ред. | ред. код]

Автор книг:

  • «Карпо Соленик» (Київ, 1950);
  • «Г. П. Затиркевич-Карпинська» (Київ, 1956).

Написав розділи «Кріпацький театр», «Трупа Котляревського і Щепкіна» (у співавторстві) у колективній праці «Український драматичний театр. Дореволюційний період» (том 1, 1967); писав статті з історії українського театру 19 — початку 20 століть у наукових збірниках та журналах.

Література[ред. | ред. код]