Дідушицькі — Вікіпедія

Дідушицькі (Дзєдушицькі, пол. Dzieduszyccy) герба Сас — давній боярський, потім руський шляхетський рід Королівства Польського, одна з ліній якого в 1776 році отримала титул графів Священної Римської імперії. Івашко згаданий у грамоті князя Федора Любартовича від 6 січня 1411 року, виданій у Жидачеві стосовно села Облазниця[1]. У документах 1479 р. Яцько — дідич села Дідушичі.

Родинні корені Дідушицьких походять від руських бояр Дідушичів, які оселилися на Стрийщині у XV ст. Сьогодні біля Стрия є два села — Великі Дідушичі та Малі Дідушичі, які несуть пам'ять про своїх засновників.[2]

Багато представників роду були хрещені, вінчані, поховані в костелах у Соколові, Жукові[3].

Після Другої світової війни Дідушицькі втратили всі свої маєтки в Україні та Польщі. 1907 р. Дідушицькі організували родовий союз, який існує в Польщі донині. Нащадки роду Дідушицьких живуть тепер переважно у Польщі, а також у Франції, Іспанії, Англії, Україні, Бразилії, США, Канаді.

У сучасній Польщі не існує популярнішого прізвища, ніж Дідушицький. Це ім'я символізує аристократичний маєстат нації, а перший наклад генеалогічної монографії професора Краківської педагогічної академії Казімежа Карольчака «Dzieduszyccy. Dzieje rodu. Linia poturzycko-zarzecka» («Дідушицькі. Історія роду. Лінія потурицько-заріцька») — розійшовся впродовж року й отримав нагороду Міністерства освіти Польщі як найкраща праця в галузі генеалогії 2001 року[4].

Відомі представники[ред. | ред. код]

Родовід[ред. | ред. код]

  • Івашко (Дзядошицький[5]), згаданий 1411 року[1]
  • Мись (Мик, Міко), перша дружина невідома, друга — Олександра Балицька
    • Дмитро (з першого шлюбу)
    • Яцько (з І-го); у серпні 1448 в таборі біля Бучача король Казимир IV Ягеллончик надав привілей братам Дмитру та Яцькові з Дідушичів на нову осаду Сатова над річкою Крехів[6], 1458 року викупив своє село Лекчин (Lekczyn) (нині Ліщини) від Юхна Нагваздана[5]
    • Івашко (з ІІ-го, 1462—1533[джерело?]) — підстароста 1500, підсудок 1512 львівський, 1504 у Сенявського взяв у заставу королівщини Добряни і Луб'яна, 1511 отримав привілей на заснування міста Дідушичі з того села; 1524 отримав Горожану (Horożana), 1533 його сини Микола, Іван, Яків тримали Горожану, Горожанку, Ричагів[7]
      • Яків (†1542/1543), дружина Анна Фредро, донька Францішека з Плешевичів[8]
        • Катерина
      • Микола (†1549) — войський теребовлянський, дружини Анна Вільчинська, Анна Рей
        • Вацлав (†1584), згаданий як «Venceslai Dziedosiczki» серед свідків заповіту молдавського господаря Штефана VII Томші 1564 року;[9] дідич, зокрема, Пустомитів,[10] він та син Юрій (?—1641) були поховані в домініканському костелі Божого Тіла у Львові, їм виготовили надгробки.[11]
          • Станіслав (†1588)
          • Рафаїл, у 1608 році передав[12] власну «реальність» Забава у Львові Станіслав Жолкевському, надав кошти для шпиталю святого Лазаря, для «мансіонару» в каплиці Матері Божої у Львівській латинській катедрі, для костелу Божого тіла, заповіт написав 28 травня 1625 у кам'яниці Яришовській;[13] дружина — Дорота Калиновська
          • Юрій (1575—1641) — шляхтич, урядник та військовик Королівства Польського.
            • Микола-Самійло (†1632) — канонік львівський, пробощ у Куликові
            • Олександр (1600—1653) — любачівський каштелян, дружина — Анна Чурило
              • Микола (†1682), тричі одружувався[14]
                • Станіслав (бл.1662—1724) — жуківський староста, львівський, теребовлянський хорунжий
                  • Юзеф Францішек[pl] (1689—1737) львівський хорунжий у 1724—1736 роках.
                    • Жанна (*1719)
                    • Юстина
                  • Іван-Петро[pl] (*2.VII.1691—1743) — галицький підчаший[джерело?]
                    • Тадей-Гервазій[pl] (1724—1777)[15] — жуківський староста, галицький підкоморій (1760—1765), чашник великий коронний 1765[15], граф з 22 жовтня 1776[джерело?] (або 1775[15]), заставив Серебринці (Serebryńce) Чацькому 1748 року; дружина Саломея Трембінська[15]
                      • Валерій-Вікторин[pl] (1754—1832), дружини: Юзефа Понінська, Анна Ґловацька
                        • Станіслав-Костка-Антоній-Тадей (1776, Жуків — 1841, Карлсбад) — цісарсько-королівський галицький підкоморій, член Галицького станового сейму 1817, дідич Гвіздця; дружина Маріанна Петруська
                        • Анеля
                        • Юлія
                        • Людвік-Бенедикт[16][18] (1778—1851, Медова) — власник маєтку в Загайполі, дружина Доміцеля Бельська, шлюб взяли в Рихтичах
                          • Маврицій Ігнатій Олександр (1813—1877) — письменник, ц.-к. шамбелян 1855[16], посол Галицького сейму[джерело?], власник маєтку Плотича
                            • Август Пій Бенедикт[pl] (з першого шлюбу; *Львів 11.VII.1844 †11.III.1922) — ц.-к. шамбелян 1875, городоцький повітовий староста. Дружина: Марія Амелія Осташевська.
                            • Кароль[pl] (з першого шлюбу; *Львів 7.IX.1847 †Стрий 14.IX.1902) — власник маєтку Сихів (Siechów), дружина Анна Дідушицька
                            • Маврикій Антоній Бенедикт (з першого; *Львів 30.V.1850 †1913)
                            • Домічелла (з першого; *Львів 21.IV.1849); черниця під ім'ям Сланіслава.
                            • Андрій (з першого; *Львів 8.XII.1853 †Аксманичі 6.X.1906)
                            • Томас (з першого; *Львів 21.XII.1854 †Львів 17.IX.1907)
                            • Клеменс Міхаїл Кристіян (з другого; *Львів 26.VII.1856 †25.V.1925)
                            • Анна (*Львів 26.VII.1860 †1944)
                            • Анієла
                            • Франциск Ксавері
                          • Едвард Юліан[pl] (*Medów 17.II.1818 †Львів 6.VIII.1880)
                            • Михайло (*Плотича 22.IX.1851 †Краків 29.V.1902)
                            • Йозеф (*Львів 1857)
                            • Леон Маріан (*Будилів 11.VI.1858 †Краків 14.V.1896)
                            • Домічелла (*Будилів 9.XI.1861)
                            • Антоні (*Львів 1873); психічно хворий
                            • Зигмунт
                            • Марія (*Львів 12.IV.1854 †Львів 23.I.1904)
                          • Зигмунт
                          • Вацлав
                          • Єлизавета
                          • Зофія;
                          • Жозефа
                          • Констанція
                        • Емілія (*14.XI.1802 †2.II.1832)
                      • Антоній-Баптист-Базилій[pl] (*Псари 16.I.1757 †Миропіль 11.XII.1817) — дідич Мирополя, помер у містечку та був похований у крипті місцевого костелу[19][20]
                        • Генрик Северин Ігнацій (1795—1845) — поміщик, промисловець, засновник цукроварні в Тлумачі[21] дружина Теодозія
                          • Амелія Генріка Маріанна (*Львів 24.II.1837)
                          • Михайло (*Тлумач 11.VIII.1839 †Tüchern, Штирія 6.XI.1895)
                            • Маврицій (*Флоренція 9.XI.1872 †12.II.1947);
                          • Генріка
                          • Марія
                        • Ігнатій (†1828), підтверджено титул графа 25.III.1821
                        • Анна
                      • Людвіка Урсула (*1759 †1829, Краків)
                      • Гелена (*1759 †XI.1848)
                      • Юстина Модеста (*1761 †30.VI.1844, Дрезден)
                      • Магдалена Катажина (*1762 †11.V.1847); × [1783; rozwiedzeni 1817] Ignacy hr. Morski (†1819)
                      • Вавжинець[pl] (1772—1836); австрійський камергер, підтвердження титулу графа у Королівстві Польському 25 березня 1821 року.
                        • Тит (*29.XI.1796 †Яблунів 5.IV.1870)
                          • Флорентина Марія (*Львів 28.V.1844 †1922)
                        • Євген (*15.II.1801 †Краків 6.III.1857)
                          • Ванда Ірена Марія Констанція (з першого шлюбу; *15.XII.1829); × [20.IX.1855] Рафал Коритовський (†Відень 22.X.1866)
                          • Мечислав Антоній (з першого шлюбу; *Корнів 18.I.1832 †Корнів VI.1872); × [Краків 9.VI.1860] Пауліна Ратайська[pl] (†Краків 29.IX.1892) [батько: Валенті Ратайський; мати: Йоанна Гурська]
                          • Гелена (*1837)
                          • Євгенія
                        • Евеліна
                        • Хенрика
                      • Паула Клотільда (1775—1799)
                      • Юзеф Каласантій (1776—1846) — засновник Поторицької бібліотеки
                        • Володимир (1825—1899) — польський граф, меценат, колекціонер, природознавець, політичний діяч
                          • Клементина (*Львів 12.VII.1855 †1929)
                          • Анна (*Пеняки 8.V.1859 †1917)
                          • Марія (*Львів 8.VII.1863 †1941)
                    • Адам (*1725)
                    • Йозеф (*1726)
                    • Домінік-Гераклій (*24.IX.1727 †1804, Дідушичі)
                      • Андрій-Северин
                        • Казимир-Адам-Фридерик[pl] (1812—1885)
                          • Станіслав Костка (*Львів 2.I.1837 †Львів 13.VIII.1881)
                            • Зофія Ружа (*Львів 11.III.1873)
                            • Анна Казимира (*Львів 2.XII.1880 †Краків 1970)
                            • Адам (*1866); австрійський камергер
                          • Тадеуш Петро (1841—1918) — депутат Галицького сейму, зять Дідушицького Володимира
                            • Роза Марія Романа Клементина (*Відень 29.II.1880 †Jarosław 19.XI.1964)
                            • Павло Петро (*Neuwaldegg 19.V.1881 †1951)
                            • Клементина (*Неслухів 5.X.1883 †Краків 29.II.1968); черниця
                            • Володимир[pl] (*Львів 10.V.1885 †Варшава 9.IX.1971)
                            • Станіслав (*Львів 15.XI.1888 †17.XI.1960)
                            • Марія Ружа (*Неслухів 11.II.1893 †Walewice k. Łowicza 24.X.1918) × [Львів 9.I.1918] Станіслав Грабінський
                            • Казимир (*Неслухів 3.I.1899 †3.XI.1924)
                      • Полікарп Іван (з першого шлюбу; *1757 †p. 1773)
                      • Стефан Сильвестер (з першого шлюбу; *1759 †p. 1800)
                      • Антоні Юзеф (з другого шлюбу; *1768 †1792); × Констанція Броневська
                        • Юлія
                      • Миколай Адам[pl] (з другого шлюбу; *1769 †Sokołów 2.VIII.1795) — публіцист
                      • Юзеф (з другого шлюбу; *1771)
                      • Каєтан-Іван (з другого шлюбу; *12.VII.1772 †2.XII.1842, Єзупіль)
                        • Ізабела Ельжбета (*4.II.1819 †Jabłonów 25.XII.1893); × [10.IX.1837] Tytus hr. Dzieduszycki (*29.XI.1796 †Jabłonów 5.IV.1870)
                        • Юліуш (*1817 †1885)*  — дідич Ярчівців, любитель конярства[22], балаґур; дружина: Зофія Бобрувна
                        • Владислав[pl] (*11.VII.1821 †Відень 10.X.1866)
                          • Марія
                          • Войцех (*Єзупіль 1848 †в радянському ув'язненні 13.IV.1940) — археолог, драматург, історик, літератор, міністр Галичини (1906—1907), парламентарій, професор Львівського університету, публіцист, філософ
                            • Антоніна Марія (*Єзупіль 23.IV.1874); × [Відень 25.I.1902] Конрад Лущевський
                            • Якуб Владислав[pl] (1875—1940), помер в радянському ув'язненні
                      • Ян Кароль (з другого шлюбу; *27.I.1774 †Hołorusawa 12.II.1856)
                        • Олександр; священик
                        • Іван (*9.VII.1815 †Львів 26.XII.1889)
                          • Мартин Ігнасій (*Сихів 11.XI.1840)
                          • Фелікс Юзеф (*Сихів 13.I.1844 †Lwów 21.VI.1897)
                          • Гелена (*Hołorusawa 22.III.1872)
                          • Анна Елеутерія (*Сихів 18.IV.1847)
                          • Адам (*1848)
                          • Маріан Юзеф Мікола Олександр (*Сихів 12.IX.1853)
                          • Ядвіга (*Сихів 1.XI.1855)
                        • Гелена; × Теодор гр. Потоцький
                      • Текла Юлія (з другого шлюбу; *1775); × [1790] Юзеф Вісоцький
                      • Ігнасій Томаш (з другого; *1777 †1841); × [1811] Анна гр. Ланкоронська
                        • Альфонс (*1812); × Агнешка Кунашовська
                        • Ідалія
                        • Феліція (*17.IV.1816 †Львів 27.XI.1899)
                      • Маріанна (z drugiego; *1778 †1863)
                      • Франциска (z drugiego; (1783 †852)
                    • Урсула (*1729 †1783)
                    • Магдалена (*1739 †1800); черниця
                  • Барбара Людвіка; × Ян Чаба
                  • Юстина
                  • Ізабела
                • Гелена (з другого шлюбу)
              • Ефросина, дружина брацлавського каштеляна Миколая Стемпковського
              • Франциск Ян (1640—1704) — київський каштелян[23]
            • Єлизавета
            • Анна
            • Зофія Констанція, черниця
          • Анна (†1616) — дружина Костянтина Корнякта
          • Катерина, дружина Миколая Нарайовського
          • Зофія
          • Варвара
          • Христина
        • Варвара, дружина Петра Боратинського[25]
        • Катерина
      • Ян (†1552), бездітний; дружина — Анна Дубравська
      • Варвара
    • Сенько (з другого шлюбу)

Палаци Дідушицьких[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б [1]Akta grodzkie i ziemskie [Архівовано 1 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — Т. III. — S. 165, 271. (лат.), (пол.)
  2. Zaxid.net. Від колекції графа Дідушицького до сучасного природознавчого музею. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
  3. Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 17.
  4. Львівська газета. — 2005. — 17 червня.
  5. а б в Boniecki, s. 167 [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
  6. Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich [Архівовано 21 листопада 2015 у Wayback Machine.]… — S. 37.
  7. Boniecki, s. 168 [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
  8. Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 54.
  9. [2]Akta grodzkie i ziemskie [Архівовано 23 серпня 2018 у Wayback Machine.] — Lwów, 1868. — Т. 1. — S. 39.
  10. Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 63—64.
  11. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 114. (пол.)
  12. у тексті пол. przedał
  13. Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 69—71.
  14. Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 91—97.
  15. а б в г Boniecki, s. 169 [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
  16. а б в г д Boniecki, s. 170 [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
  17. Tyrowicz M. Dzieduszycki Izydor (1842—1888) // Polski Słownik Biograficzny. — T. VI. — S. 108—109.
  18. S. 426 [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
  19. Dzwonkowski W. Dzieduszycki Antoni Bazyli (1757—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 106—107. (пол.)
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. Tłumacz, miasto // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 348. (пол.) — S. 348. (пол.)
  22. Jarczowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 448. (пол.) — S. 448. (пол.)
  23. Sokołów 3.) S. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 32. (пол.) — S. 32. (пол.)
  24. Przyboś A. i Przyboś K. Miaskowski (Miastkowski) Wojciech z Miaskowa herbu Leliwa (zm. ok. 1654) // Polski słownik biograficzny. — T. XX. — S. 548. (пол.)
  25. Sypayłłówna M. Boratyński Piotr, h. Korczak (1509—1558) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1: Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 310—311. (пол.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]