Діло (газета) — Вікіпедія

Перша сторінка газети «Діло» від 31 серпня 1939 року (один з останніх випусків)

Ді́ло (попередні назви Дѣло, Дїло) — провідний часопис Галичини, її перший, найстаріший і впродовж багатьох років єдиний український щоденник (перше число було видано друком у Львові 1 січня 1880 року[1]); офіційний орган УНДП і УНДО. На початку 1920-х через цензурні переслідування польською владою видання часто змінювало назву: «Громадська думка», «Українська думка», «Український вістник», «Громадський вістник», «Свобода».

Виходив у 18801939 роках у Львові з періодичністю двічі на тиждень у 18801882 роках, тричі на тиждень у 18831887 роках та щоденно з 1888 року[2].

До 1914 року[ред. | ред. код]

До 1914 року газету редагували Володимир Барвінський (1880—1883), Антін Горбачевський, Іван Белей та інші.

У 18811906 роках при «Ділі» виходила «Бібліотека найзнаменитіших повістей» (загалом 74 томи); у 19361939 — «Бібліотека „Діла“» (48 томів).[2]

З часу своєї появи «Діло» відстоювало ідеологію народовецької партії, з 1886 — товариства «Народна Рада», з 1899 — Української Національно-Демократичної Партії, пізніше Української Народної Трудової Партії, з 1925 — УНДО (Українського національно-демократичного об'єднання). Хоч газету асоціювали зі згаданими партіями, але вона не раз виступала з критикою партійного керівництва.

Серед дописувачів — греко-католицький письменник проукраїнського напрямку о. Олекса Бобикевич.

Період 1914—1939 років[ред. | ред. код]

З початком російської окупації (21 серпня 1914) всі українські часописи Львова були закриті. Останній номер «Діла» у Львові вийшов 23 серпня 1914 року. Опісля часопис друкували у Відні аж до повернення редакції до Львова у червні 1915 року.

29 листопада 1918 року за письмовим розпорядженням польського генерала Тадеуша Розвадовського було вирішено: газету закрити, редакторів притримати до подальшого розпорядження, друкарські черенки забрати на користь польських військ, а машини демонтувати. Випуск газети ненадовго відновили 1 вересня 1922 року. З кінця жовтня того ж року заарештовано головного редактора Федя Федорціва та його заступників і найближчих співробітників — Михайла Струтинського, Миколу Голубця, Романа Голіяна та інших. Часопис відновлено знову 3 вересня 1923 року.

Редакція газети Діло. З права до ліва — сидять Василь Мудрий, Роман Купчинський, Іван Кедрин-Рудницький; стоять — Федь Федорців та Михайло Рудницький. 1920-ті.

З 1914 року газету редагували: Василь Панейко і Федь Федорців (19141918); Дмитро Левицький, Ольга Кузьмович, Василь Мудрий (1927—1935)[3]. У 19371939 роках редагували газету «Діло» (очолювали політичний відділ газети) Іван Кедрин спільно з Іваном Німчуком та Володимиром Кузьмовичем. Членом редакційної колегії працював Анатоль Курдидик (19361939) до закриття газети радянською владою.

Останній номер газети вийшов 15 вересня 1939 року.

Архів газети[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Л. Хм. Коли почала виходити газета «Діло»… [Архівовано 29 травня 2014 у Wayback Machine.] // Свобода. — 2010. — Ч. 1 (1 січ.). — С. 6.
  2. а б Короткий начерк історії «Діла». Про що писало «Діло» 3 січня 1905 р. [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.] dilo.net.ua 03.01.2021
  3. Головин Б., Мельничук Б., Ханас В. Мудрий Василь Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 572. — ISBN 966-528-199-2.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]