French
DeutschДін Юньпен — Вікіпедія
| Дін Юньпен | |
|---|---|
 Вісімнадцать архатів | |
| Ім'я при народженні | Дін Наню |
| Псевдо | Шенхуа-чжуші |
| Народився | бл. 1547 Сюнін, Аньхой |
| Помер | 1628 |
| Підданство | династія Мін |
| Національність | китаєць |
| Діяльність | художник |
| Знання мов | китайська[1] |
Дін Юньпен (*丁雲鵬, бл. 1547 —1628) — китайський художник часів династії Мін.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з родини вчених. Народився у м. Сюнін (провінція Аньхой). Замолоду виявив хист до малювання, втім невідомо де і в кого навчався. Практично усе життя провів в рідному місті, де уславився в портретному і пейзажному живописі. На знак визнання його таланту відомий теоретик живопису того часу Дун Цичана подарував йому печатку з вирізаними ієрогліфами хао-шен гуань 毫生館 («оселя пензля»). Наприкінці життя зустрічався з місіонером Маттео Річчі. Помер у 1628 році.
Творчість[ред. | ред. код]
Спочатку наслідував стилю Цю Їна та художників епохи Тан, згодом виробив власний. Найбільше уславився творами станкового живопису баймяо (白描, «контур на білому»), де переважно зображував будд та бодхісатв, даоських персонажей. У його виконанні Будда (сувій 1604 року з Тяньцзінського музею), оповитий білою тканиною і природно сидить у напівоберта до глядача на підстилці з листя. Подовжені мочки вух майже вкриті довгими пасмами волосся, розрідженого лише на тімені з ледь помітною опуклістю — ушнішей. Обличчя видається занадто широким, зарослим густими вусами і бородою. Помітні в його рисах напружені роздуми, які вирішилися досягненням стану будди. В також стилі зображена бодхісатва Гуаньінь («П'ять форм бодхісатви Гуаньінь», 1580 року).
-
П'ять форм бодхісатви Гуаньінь -
Конфуцій, Лао-цзі і буддійський архат -
Обмітання білого слона
Джерела[ред. | ред. код]
- Dictionnaire Bénézit, Dictionnaire des peintres, sculpteurs, dessinateurs et graveurs, vol. 4, éditions Gründ, janvier 1999, 13440 p. (ISBN 2700030141), p. 598.
- «Ding Yunpeng's „Baimiao Lohans“: A Reflection of Late Ming Lay Buddhism» de Richard K. Kent. Publicat per la Princeton University Art Museum Record of the Art Museum, Vol. 63, (2004), pp. 62-89.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.