Евергет — Вікіпедія

Евергет (дав.-гр. Εὐεργέτης, Euergétēs, що означає «благодійник») — епітет, почесний титул у Стародавній Греції, який надавали різним благодійникам.

Евергетизм[ред. | ред. код]

Евергетизм[en] (буквально «виконання добрих справ») був практикою, за якою високопосадовці та заможні особи виділяли частину своїх статків громаді. Наприклад, Архелай I Македонський, який постачав деревину в Афіни, у 407/6 р. до н. е. отримав титули проксена й евергета. Близько 331 року до н. е. евергетом титулували Каллініка Евксенова, реформатора і заможного громадянина Ольвії. Евергетом був й інший заможній ольвіополіт Протоген.

Монархи-евергети[ред. | ред. код]

Титул евергета носили кілька елліністичних монархів:

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Baslez, Marie-Françoise, ed. (2007). Économies et sociétés – Grèce ancienne 478–88 (in French). Paris: Atlande. ISBN 978-2-35030-051-1.
  • Roland Oetjen: An Economic Model of Greek Euergetism. In: Roland Oetjen (Hrsg.): "New Perspectives in Seleucid History, Numismatics and Archaeology." Studies in Honor of Getzel M. Cohen. De Gruyter, Berlin/Boston 2020, pp. 108–122.
  • Ouhlen, Jacques (2004). "La société athénienne". In Brulé, Pierre; Descat, Raymond (eds.). Le monde grec aux temps classiques (in French). Vol. 2 : le IVe siècle. Presses Universitaires de France. ISBN 2-13-051545-2.