Едвард Гоппер — Вікіпедія

Едвард Гоппер
англ. Edward Hopper

автопортрет
Народження 22 липня 1882(1882-07-22)[1][2][…]
Наяк, Рокленд, Нью-Йорк, США[4][5]
Смерть 15 травня 1967(1967-05-15)[1][2][…] (84 роки)
  Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[6][5]
Національність американець
Країна США США
Жанр жанрове малярство[5] і архітектурний живописd[5]
Навчання Нью-Йоркська школа мистецтв, майстерня Роберта Генрі.
Діяльність художник, рисувальник, графік, ілюстратор, гравер
Напрямок реалізм
Роки творчості 1891—1966
Вчитель Роберт Генрі
Відомі учні Віллем де Кунінг, Jim Dined і Марк Ротко
Член Американська академія мистецтв та літератури
Твори портрети, пейзажі, побутовий жанр
У шлюбі з Josephine Hopperd
Роботи в колекції Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[7], Національна галерея мистецтв, Музей американського мистецтва Вітні, Смітсонівський музей американського мистецтва[8], Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтва Метрополітен, Музей мистецтв Карнегіd, Des Moines Art Centerd, Музей мистецтв Індіанаполіса, Центр мистецтв Вокера, Музей Гіршгорна і сад скульптур, Addison Gallery of American Artd, Arizona State University Art Museumd, Далласький музей мистецтв, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Пенсільванська академія образотворчих мистецтв, Phillips Collectiond, Художній музей Вірджинії, Музей мистецтв Цинциннаті, Художня галерея Єльського університету, Sheldon Museum of Artd, Dayton Art Instituted, Бруклінський музей, Клівлендський музей мистецтв, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Музей мистецтв Толедо, Рінглінг музей, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Crystal Bridges Museum of American Artd, Columbus Museum of Artd, Галерея мистецтв Коркоран, Нью Бритн музей американського мистецтва, Delaware Art Museumd, McNay Art Museumd і Print Collectiond[9]
Нагороди
Автограф

CMNS: Едвард Гоппер у Вікісховищі

Е́двард Го́ппер (англ. Edward Hopper; 22 липня 1882, Найак — 15 травня 1967) — американський художник, живописець, графік, майстер міського пейзажу, один з найбільших урбаністів XX ст.

Життєпис[ред. | ред. код]

Молоді роки[ред. | ред. код]

Едвард народився у Найаку, штат Нью-Йорк, у родині власника магазину. З дитинства він полюбляв малювати. У 1899 Едвард переїздить до Нью-Йорка з наміром стати художником. З 1899—1900 рік він навчався у школі художників з реклами. Після цього він поступає до школи Роберта Генрі, яка на той час відстоювала ідею створення сучасного національного мистецтва США. Головним принципом цієї школи було: «Виховуй себе сам, не дозволяй мені виховувати Вас». Принцип, спрямований на народження індивідуальності, нехай і настояний на відсутності колективізму, значних національних мистецьких традицій.

У 1906 році Едвард Гоппер вирушив до Парижа, де продовжив навчання. Окрім Франції, він побував у Англії, Німеччині, Голландії та Бельгії. Це був калейдоскоп країн і різних культурних осередків. У 1907 році Гоппер повертається до Нью-Йорка.

У 1908 році Едвард Гоппер узяв участь у виставці, влаштованій організацією «Вісімки» (Роберт Генрі та його учні), але успіху не мав. Він ще більше працює, вдосконалює свій стиль. У 1908 та 1910 він знову вивчає мистецтво у Парижі. З 1915 по 1920 — це період активних творчих пошуків художника. Малюнки цього періоду не збереглися, тому що Гоппер усі їх знищив.

Живопис не давав прибутку, тому Едвард працює у рекламному агентстві, робить ілюстрації для газет.

Графік[ред. | ред. код]

Нічний потяг. Офорт.1918

Першу свою гравюру Гоппер виконав у 1915 році. Всього він зробив близько 60 офортів, найкращі з яких зроблені між 1915 та 1923 роками. Тут проявилася основна тема творчості Едварда Гоппера — самотність людини у американському суспільстві, навіть у світі.

Гравюри принесли художнику певну популярність. Він представляв їх на виставках, отримував нагороди. Незабаром відбулася персональна виставка, яку організував клуб Вітневської художньої студії.

Художник[ред. | ред. код]

Основним натхненням Гоппера як художника стає місто Нью-Йорк, а також провінціальні містечка («Міто», «Конструкції Манхетенського мосту», «Східний вітер над Віхоукендом», «Шахтарське містечко у Пенсильванії»). Разом з містом Гоппер створив своєрідний вигляд людини в ньому. У художника зовсім зник портрет конкретної людини, він замінив її на узагальнений, сумарний вигляд одинака, окремого міського мешканця. Герої картин Едварда Гоппера — це розчаровані, самотні, спустошені, застиглі люди, зображені у барах, кафе, готелях («Кімната — у готелі», 1931 рік, «Західний мотель», 1957 рік).

Вже у 20-х роках ім'я Гоппер увійшло у американський живопис. Він мав учнів, шанувальників. У 1924 році він одружився з художницею Джозефіною Верстиль. У 1930 вони придбали будинок на Кейп-Корд, куди й переїхали. Взагалі Гоппер відкрив новий жанр — портрет будинку — «Будинок Телбота», 1926 рік, «Дім Адамса», 1928 рік, «Будинок капітана Кіллі», 1931 рік, «Будинок у залізниці», 1925 рік.

Успіх приніс Гопперу матеріальний достаток. Він залишає свою роботу в рекламній агенції. У 1933 році Музей сучасного мистецтва у Нью-Йорку організував персональну виставку Едварда Гоппера, яка принесла йому величезний успіх й всесвітню славу. Після неї художника прийняли до Національної академії малюнка.

Гоппер не звертаючи на успіх увагу продовжував плідно працювати до 1964 року, коли він тяжко захворів. У 1965 році Гоппер написав свою останню картину — «Комедіанти».

15 травня 1967 року Едвард Гоппер помер у Нью-Йорку.

Галерея[ред. | ред. код]

Звання[ред. | ред. код]

  • Член-кореспондент Національної академії малюнка.
  • Член Національного інституту мистецтв та літератури.
  • Член Американської Академії мистецтв та літератури.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gerry Souter, Edward Hopper, Parkstone, 2007, (ISBN 978-1-85995-448-5)
  • Carol Troyen, Judith Barter, Elliot Davis, Edward Hopper, Boston, Museum of Fine Arts Publications, 2007, (ISBN 0-87846-712-2)
  • Walter Wells, Silent Theater: The Art of Edward Hopper, Phaidon Press, 2007, (ISBN 0-7148-4541-8)

Посилання[ред. | ред. код]