Едвін Лонг — Вікіпедія

Едвін Лонг
англ. Edwin Long
При народженні Едвін Лонгсден Лонг
Народження 12 липня 1829(1829-07-12)[1][2][3]
Бат
Смерть 15 травня 1891(1891-05-15)[4][5][…] (61 рік)
  Гемпстед
(пневмонія і грип)
Країна  Сполучене Королівство
Жанр Живопис
Діяльність художник
Напрямок Орієнталізм
Член Королівська академія мистецтв
Твори The Babylonian Marriage Marketd
Роботи в колекції Національна галерея Вікторії, Національна бібліотека Уельсу, Russell-Cotes Art Gallery & Museumd, Bristol City Museum and Art Galleryd, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Єльський центр британського мистецтваd, Національна портретна галерея (Лондон), Музей Вікторії та Альберта, Ашмолеан музей, Королівське азійське товариство Великої Британії та Ірландії, Gallery Oldhamd, Королівська академія мистецтв, Bury Art Museumd, The Wilsond, Holburne Museumd, Wolverhampton Art Galleryd і Salford Museum and Art Galleryd

CMNS: Едвін Лонг у Вікісховищі

Едвін Лонгсден Лонг (англ. Edwin Longsden Long, 12 липня 1829, Бат — 15 травня 1891, Лондон) — англійський жанровий художник і портретист.

Біографія[ред. | ред. код]

Цариця Есфір (1878)

Лонг народився в Баті графства Сомерсет в сім'ї перукаря Джеймса Лонга (походив з Келстона в Сомерсеті). Здобув освіту в школі професора Вінера в Баті. Опанувавши професію штукатура, Лонг переїхав до Лондона і навчався в Британському музеї. Згодом він став учнем Джеймса Метьюза і спочатку писав портрети Чарльза Гревіла, лорда Ібрі та інших.

З шотландським художником Джоном Філліпом Лонг відвідав Іспанію, де був зачарований живописом Веласкеса та інших іспанських майстрів. Його ранні твори, такі як «La Posada» (1864) і «Лазарила та сліпий жебрак» (1870), написані під їхнім впливом. Першими важливими роботами Лонга були «Прохачки» (1872) і «Вавілонський ринок наречених» (згодом куплена Томасом Холлоуеєм). 1874 року Лонг відвідав Єгипет то Сирію, що зробило сильний вплив на тематику його картин — Лонг звернувся до сцен східніого життя та археології. Яскравими прикладами цього періоду є «Єгипетське свято» (1877), «Боги і їх творці» (1878).

Знаходження Мойсея (1886)

1870 року Лонга обрали членом Королівської академії, а 1881 року він став академіком. Його картини мали успіх і копіювалися на гравюрах, а його «Діана чи Христос?» (1881) принесла заслужене визнання. Тому Лонг зважився виставити наступні свої роботи в окремій галереї на Бонд-Стріт у Лондоні в 1883 році. Тоді і пізніше його «Анно Доміні» і «Зевксис в Кротоні» мали комерційний успіх. Лонг помер 15 травня 1891 року на 62 році життя від пневмонії, що трапилась після грипу, в своєму будинку «Келстон», Хемпстед. Він похований на кладовищі Вест-Хемпстед. Написаний в день смерті заповіт став предметом судового позову родичів, але справа між ними вирішилося полюбовно[7]

Лонг був одружений з дочкою лікаря Вільяма Айтона. Його син Моріс Лонг загинув у залізничній аварії в іспанському Бургосі 23 вересня 1891 року.

Картини Лонга в галереї на Олд Бонд-стріт після його смерті склали основу картинної галереї Християнського мистецтва, замінили роботи Гюстава Доре в галереї на Нью-Бонд-стріт. За свої портрети Лонг отримував хороші виплати і заступництво, але вони не користуються однаковою популярністю з його жанровими картинами. Серед його портретів вирізняються портрети баронеси Бердет-Куттс (його основна покровителька) та її подруги місіс Браун і Генрі Ірвінга. Незадовго до своєї смерті Лонг написав портрет графа Идеслі для Національної портретної галереї, портрети кардинала Меннінга (можливо, найкраща його робота в жанрі), Семюела Казинса, сера Едмунда Хендерсона та інших. За словами мистецтвознавця Лайонел Каст «його ранні роботи демонструють велику силу і заслуговують на свій успіх та популярність», але його пізні роботи «страждають від постійних повторів типажів, що призвело до одноманітності».

Вавилонський ринок наречених (1875)

Картини[ред. | ред. код]

Муки кохання (1885)
Маленька Єва і дядько Том (1886)
  • Прохачі — The Suppliants (1864)
  • Іспанська квіткарка — A Spanish Flower Seller (1867)
  • Лісник — The Gamekeeper (1869)
  • «Usted Gusta» (1870)
  • Питання пристойності — A Question of Propriety (1870)
  • Вулична сцена в Іспанії — A Street Scene in Spain (1871)
  • Схвалення — The Approval (1873)
  • Мавританські новонавернені архієпископом Хіменесом — The Moorish proselytes Archbishop of Ximines (1873)
  • Primero Segundo y Basso Profondo (1873)
  • Вавилонський ринок наречених — The Babylonian Marriage Market (1875)
  • Зустріч Доркаса в VI столітті — A Dorcas Meeting in the 6th Century (1873-1877)
  • Єгипетське свято — An Egyptian Feast (1877)
  • Боги та їх творці — The Gods and their Makers (1878)
  • Цариця ЕсфірQueen Esther (1878)
  • Вашті не відгукується на заклик короля — Vashti Refuses the king's Summons (1879)
  • Східна фаворитка - The Eastern Favourite (1880)
  • До її уважного уха долетіли звуки музики — To Her Listening Ear Responsive Chords of Music Came Familiar (1881)
  • Діана чи Христос? — Diana or Christ? (1881)
  • Anno Domini (1883)
  • Глауке: Задумливий — Glauke: Pensive (1883)
  • Обрана п'ятірка — The Chosen Five (1885)
  • Східна лілія — Eastern Lily (1885)
  • Їфтахська обітниця: мученик — Jepthah's Vow: the Martyr (1885)
  • Муки кохання — love's Labour Lost (1885)
  • Знаходження Мойсея — The Finding of Moses (1886)
  • Служитель священного ібіса в храмі ІсідиAlethe Attendant of the Sacred Ibis in the Temple of Isis (1888)
  • Sacred to Pasht (1888)
  • Підготовка до свята Анубіса — Preparing For The Festival Of Anubis (1889)
  • Thisbe (1884)
  • Маленька Єва і дядько ТомLittle and Eva Uncle Tom (1886)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Dictionary of National Biography. — L.: Elder Smith & Co.

Посилання[ред. | ред. код]