Едді Локджо Девіс — Вікіпедія

Едді «Локджо» Девіс
Основна інформація
Повне ім'я	Едвард Девіс
Дата народження	2 березня 1921
Місце народження	Нью-Йорк, Нью-Йорк
Дата смерті	3 листопада 1986 (65 років)
Місце смерті	Калвер-Сіті, Каліфорнія
Поховання	Палмd
Громадянство	США
Професія	музикант
Інструменти	тенор-саксофон
Жанри	джаз, свінг, боп
Лейбл	Bluesville, Moodsville, Prestige, Riverside, RCA Victor
	Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Девіс.

Е́дді «Ло́кджо» Де́віс (англ. Eddie "Lockjaw" Davis), справжнє ім'я Е́двард Девіс (англ. Edward Davis; 2 березня 1921, Нью-Йорк, Нью-Йорк — 3 листопада 1986, Калвер-Сіті, Каліфорнія) — американський джазовий музикант (тенор-саксофон), керівник ансамблю.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 березня 1921 року Нью-Йорк, штат Нью-Йорк. Самостійно навчився грати на саксофоні. Вже через 8 місяців після того, як придбав інструмент, почав виступати як професійний музикант в Гарлемі. Швидко отримав визнання як соліст. Співпрацював з Куті Вільямсом (1942–1944), Лакі Мілліндером, Енді Кірком (1945–1946), Луї Армстронгом. У 1945–1952 роках очолював комбо, з яким неодноразово відвідував боп-сесії в нью-йоркському клубі Mintons Playhouse. Працював також в оркестрі Каунта Бейсі (1952–1553, 1957, 1964 і пізніше до 1970-х років), їздив з ним на гастролі до Європи (Англія і Франція). З 1954 року керував власним ансамблем, в 1955 році сформував тріо за участю органістки Ширлі Скотт. У 1960 році почав творче співробітництво з тенор-саксофоністом Джонні Гріффіном (концертував з ним і записав низку платівок).

Входив до числа провідних свінгових тенористів школи Коулмена Гокінса (також зазнав впливу Бена Вебстера і Лестера Янга). Був типовим представником гарлемського джазу. Талановитий соліст-імпровізатор з сильним, яскравим темпераментом, жорстким звукодобуванням, ясно вираженим «блюзовим почуттям», здатністю протягом тривалого часу підтримувати у грі високий рівень динамічного напруження, прогресивним гармонійним мисленням. Прагнув до стильового синтезу свінгу та бібопа (культивував манеру, яку можна визначити як «хард-свінг»). У 1960-ті роки практикував разом з Гріффіном тенор-саксофонові дуети-змагання (battles). Сформував з ним на цій основі новий тип комбо — 2 тенор-саксофони і ритмічна група. Успішно проявив себе як виїзний бенд-лідер (на гастролях оркестру Бейсі в 1960-ті роки). Вніс важливий внесок у становлення основних стильових напрямів сучасного джазу, а також у розвиток та оновлення традицій свінгу (модерн-свінг).

Записувався на таких лейблах, як Savoy, Apollo, Roost, King, Roulette, Prestige/Jazzland/Moodsville/Bluesville, RCA, Storyville, MPS, Black & Blue, Spotlite, SteepleChase, Pablo, Muse, Enja та інші.

Помер 3 листопада 1986 року у віці 65 років в Калвер-Сіті, штат Каліфорнія.

Дискографія[ред. | ред. код]

The Eddie «Lockjaw» Davis Cookbook (1958, Prestige) з Ширлі Скотт і Джеромом Річардсоном
Jaws (1958, Prestige) з Ширлі Скотт
The Eddie «Lockjaw» Davis Cookbook, Vol. 2 (1959, Prestige) з Ширлі Скотт і Джеромом Річардсоном
The Eddie «Lockjaw» Davis Cookbook, Vol. 3 (1959, Prestige) з Ширлі Скотт
Smokin' (1958, Prestige) з Ширлі Скотт
Very Saxy (1959, Prestige) з Бадді Тейтом, Коулменом Гокінсом і Арнеттом Коббом
Jaws in Orbit (1959, Prestige) з Ширлі Скотт
Bacalao (1959, Prestige) з Ширлі Скотт
Eddie «Lockjaw» Davis with Shirley Scott (1960, Moodsville)
Misty (1960, Moodsville) з Ширлі Скотт
Afro-Jaws (1960, Riverside)
Battle Stations (1960, Prestige) з Джонні Гріффіном
Trane Whistle (1960, Prestige)
Tough Tenors (1960, Jazzland) з Джонні Гріффіном
Griff & Lock (1960, Jazzland) з Джонні Гріффіном
The First Set (1961, Prestige) з Джонні Гріффіном
The Tenor Scene (1961, Prestige) з Джонні Гріффіном
The Late Show (1961, Prestige) з Джонні Гріффіном
The Midnight Show (1961, Prestige) з Джонні Гріффіном
Lookin' at Monk! (1961, Jazzland) з Джонні Гріффіном
Blues Up & Down (1961, Jazzland) з Джонні Гріффін]]ом
Tough Tenor Favorites (1962, Jazzland) з Джонні Гріффіном
Jawbreakers (1962, Riverside) з Гаррі Едісоном

Goin' to the Meeting (1962, Prestige)
I Only Have Eyes for You (1962, Prestige)
Trackin' (1962, Prestige)
Blues Shout (1964, Bluesville) з Ширлі Скотт і Елом Смітом
Lock, the Fox (1966, RCA Victor)
The Fox & the Hounds (1967, RCA Victor)
Love Calls (1968, RCA Victor) з Полом Гонсалвесом
Tough Tenors Again 'n' Again (1970, MPS) з Джонні Гріффіном
The Tenor Giants Featuring Oscar Peterson (1975, Pablo) з Зутом Сімсом
Eddie "Lockjaw" Davis 4 — Montreux '77 (1977, Pablo)
Swingin' Till the Girls Come Home (1977, Inner City) з Томасом Клаусеном, Бо Стіффом і Алексом Рілем
The Heavy Hitter (1979, Muse)
Sonny, Sweets and Jaws — Live at Bubbas (1981) з Сонні Стіттом і Гаррі Едісоном
Jazz at the Philharmonic — Yoyogi National Stadium, Tokyo 1983: Return to Happiness (1983, Pablo)
Jaw's Blues (1986, Enja) з Горасом Парланом, Реджі Джонсоном і Елвіном Квіном

Література[ред. | ред. код]

Edward Komara. Encyclopedia of the Blues, 2 Volume Set. — Routledge, 28 жовтня, 2005. — Т. 2. — P. 259. — ISBN 0415926998.

Посилання[ред. | ред. код]

Біографія [Архівовано 12 червня 2015 у Wayback Machine.] на Allmusic (англ.)
Біографія [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.] на Discogs (англ.)