Едуардо Сальвіо — Вікіпедія

Едуардо Сальвіо
Особисті дані
Народження	13 травня 1990(1990-05-13) (33 роки)
	Авельянеда, Аргентина
Зріст	171 см
Вага	67 кг
Громадянство	Аргентина
Позиція	півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Бока Хуніорс»
Номер	18
Юнацькі клуби
2006—2008	«Ланус»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2008–2010 «Ланус» 41 (11) 2010–2012 «Атлетіко» 44 (5) 2010–2011 →  «Бенфіка» 19 (4) 2012–2019 «Бенфіка» 147 (34) 2019– «Бока Хуніорс» 35 (12)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2007 Аргентина U-17 4 (1) 2008–2009 Аргентина U-20 9 (4) 2009– Аргентина 14 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 20 травня 2018.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 20 травня 2018.
Едуардо Сальвіо у Вікісховищі

Едуардо Сальвіо (ісп. Eduardo Salvio, нар. 13 травня 1990, Авельянеда) — аргентинський футболіст, півзахисник клубу «Бока Хуніорс».

Найбільших результатів досяг у Європі, виступаючи за «Атлетіко», з яким двічі виграв Лігу Європи, а також «Бенфіку», з якою виграв понад десять португальських національних трофеїв.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 13 травня 1990 року в місті Авельянеда. Вихованець футбольної школи клубу «Ланус». Дебютував за основний склад 24 серпня 2008 року в матчі проти «Бока Хуніорс». 24 жовтня він забив свої перші голи в чемпіонаті, двічі вразивши ворота «Архентінос Хуніорс». Всього провів за рідний клуб два сезони, взявши участь у 41 матчі чемпіонату.

22 січня 2010 року мадридський «Атлетіко» підписав форварда за 8 000 000 євро^[1]. Також на нього претендували «Зеніт» та «Галатасарай»^[2]. Дебютував за «матрацників» 28 лютого у матчі 24-го туру проти «Валенсії», вийшовши на заміну на 89-й хвилині замість Сімау Сабрози^[3]. Перші голи забив 25 квітня у матчі проти «Тенеріфе»^[4]. У Лізі Європи того сезону зіграв 8 матчів, в тому числі і фінальний, де «Атлетіко» переміг^[5], завдяки чому аргентинець виграв перший трофей у кар'єрі.

20 серпня 2010 року був відданий в річну оренду португальській «Бенфіці»^[6], крім того лісабонський клуб також викупив 20 % прав на гравця за € 2,5 млн^[7]. Вигравши з командою Кубок португальської ліги в кінці сезону аргентинець повернувся до «Атлетіко». Під проводом свого співвітчизника Дієго Сімеоне Сальвіо став важливим гравцем «матрацників». Хоча він і не став провідним гравцем, він мав важливу роль у сезоні, і особливо в перемозі у Лізи Європи, де він зіграв 16 ігор. Найбільш важливим був його внесок в першому матчі чвертьфіналу проти німецького клубу «Ганновер 96», де він забив гол на в 89-й хвилині гол, який дозволив клубу перемоги 2:1, а потім і вийти в наступний етап. Також Едуардо зіграв і у фіналі, хоча і вийшов у кінцівці гри, яку його партнери розгромно завершили 3:0.

31 липня 2012 року «Бенфіка» і «Атлетіко» домовилися про те, що португальці за 11 мільйонів євро викуплять інші вісімдесят відсотків прав на гравця. З рештою двадцятьма, які клуб викупив раніше, сума трансферу склала 13,5 мільйонів євро, перевищивши попередній рекорд лісабонців у розмірі 12 мільйонів євро, сплачений «Барселоні» за Сімау Саброзу в 2001 році^[8][9].

Сезон 2012/13 для «Бенфіки» виявився без жодного трофею — у чемпіонаті вони поступились одним очком «Порту», а у національному кубку у фіналі програли «Віторії» (Гімарайнш). Також у тому сезоні Сальвіо зіграв свій другий поспіль, та третій за кар'єру, фінальний матч Ліги Європи, цього разу відігравши усі 90 хвилин. Але і тут лісабонці не змогли здобути трофей, поступившись англійському «Челсі» (1:2) — на 93-й хвилині переможний гол забив Бранислав Іванович.

На початку сезону 2013/14 років Сальвіо зазнав серйозної травми, яка змусила його пропустити практично усю першу половині сезону. У лютому 2014 року він знову з'явився на полі і допоміг клубу виграти усі три національних титули: чемпіонат, Кубок Португалії, а також Кубок португальської ліги. На європейській арені результат був таким же, як у попередньому сезоні: «Бенфіка» зайняла третє місце груповому етапі Ліги чемпіонів і вийшла у Лігу Європи, досягла фіналу. Таким чином Сальвіо третій рік поспіль виходив з командами у фінал Ліги Європи, але цього разу він і не міг взяти участь у грі через дискваліфікацію за перебір жовтих карток у матчі півфіналу. У фіналі «Бенфіка» знову програла, цього разу по пенальті, іспанській «Севільї». 10 серпня 2014 року Сальвіо зіграв у Суперкубку Португалії проти «Ріу Аве» і допоміг їй здобути титул в серії пенальті. Таким чином за рік Сальвіо з командою виграв усі чотири національні трофеї Португалії^[10].

У сезоні 2014/15 років «Бенфіка» знову стала чемпіоном. У матчі, в якому клуб виграв титул, Сальвіо був замінений через травму. Через кілька днів воно було підтверджено, що аргентинець отримав травму коліна, яка перешкодила йому зіграти у фінал Кубку Ліги, в якому «Бенфіка» виграла титул, обігравши «Марітіму».

Більшу частину наступного сезону 2015/16 років Сальвіо пропустив через травму^[11] і повернувся на поле лише 12 лютого 2016 року. У тому сезоні клуб виграв чемпіонат, Кубок ліги і Суперкубок, але Едуардо робив поодинокі замінні виступи, оскільки йому не вдалося повернути собі справжню форму. Лише з наступного сезону Сальвіо знову став важливою частиною команди, після того як 16 червня 2016 року продовжив свій контракт з Бенфікою ще два сезони^[12]. 28 жовтня 2016 року, після того, як Едуардо забив гол у матчі проти «Пасуш-де-Феррейри» (3:0), Салвіо став аргентинцем з найбільшою кількістю м'ячів, забитих за «Бенфіку» (42 голи), перевершивши рекорд колишнього товариша по команді Ніколаса Гайтана^[13]. У цьому ж сезоні Сальвіо допоміг клубу отримати сввій четвертий поспіль титул чемпіона Португалії, а 29 травня 2017 року під час фіналу Кубка Португалії, він забив головою у матчі проти «Віторії» (Гімарайнш) вирішальний гол (2:1) і приніс команді черговий трофей, а також був названий найкращим гравцем матчу^[14]. Всього відіграв за лісабонський клуб 147 матчів у національному чемпіонаті.

18 липня 2019 повернувся на батьківщину, ставши гравцем «Боки Хуніорс»^[15].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2007 року у складі юнацької збірної Аргентини до 17 років він брав участь у юнацькому чемпіонаті Південної Америки, ставши бронзовим призером турніру. Цей результат дозволив команді кваліфікуватись на юнацький чемпіонат світу, який пройшов того ж року у Південній Кореї. Сальвіо провів на турнірі всі п'ять ігор, а збірна вилетіла у чвертьфіналі від майбутніх тріумфаторів «мундіалю» нігерійців.

Протягом 2008—2009 років залучався до складу молодіжної збірної Аргентини, з якою поїхав на молодіжний чемпіонат Південної Америки 2009 року у Венесуелі, де з 4 голами став найкращим бомбардиром своєї збірної, але Аргентина не змогла вийти з групи.

20 травня 2009 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Аргентини в товариському матчі проти збірної Панами. Аргентинська збірна, що складалась тільки з гравців місцевої Прімери перемогла 3:1^[16]. Також 22 грудня зіграв один неофіційний матч проти Каталонії (2:4).

Сальвіо не був основним гравцем «біло-блактиних», тим не менш був включений у заявку команди на чемпіонат світу 2018 року у Росії^[17].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2008–09	«Ланус»	ПД	29	9	-	-	-	КЛ+ПАК	2+4	0+2	-	-	-	35	11
2009-10		ПД	12	2	-	-	-	-	-	-	-	-	-	12	2
Усього за «Ланус»			41	11		-	-		6	2		-	-	47	13
2009–10	«Атлетіко»	ПД	13	2	КІ	0	0	ЛЄ	8	0	-	-	-	21	2
2010–11	«Бенфіка»	ПЛ	19	4	КП+КЛ	5+4	1+2	ЛЧ+ЛЄ	5+6	0+3	СП	-	-	39	10
2011–12	«Атлетіко»	ПД	30	3	КІ	2	0	ЛЄ	16	5	-	-	-	48	8
Усього за «Атлетіко»			43	5		2	0		24	5		-	-	69	10
2012–13	«Бенфіка»	ПЛ	29	10	КП+КЛ	5+3	2+0	ЛЧ+ЛЄ	5+8	0+1	-	-	-	50	13
2013–14		ПЛ	12	0	КП+КЛ	3+1	1+0	ЛЧ+ЛЄ	0+6	1	-	-	-	22	2
2014–15		ПЛ	29	9	КП+КЛ	1+2	2+1	ЛЧ	5	1	СП	1	0	38	13
2015–16		ПЛ	8	0	КП+КЛ	0+1	0	ЛЧ	3	0	СП	0	0	12	0
2016–17		ПЛ	29	4	КП+КЛ	3+1	1+1	ЛЧ	8	3	SP	1	0	42	9
2017–18		ПЛ	26	9	КП+КЛ	1+1	0	ЛЧ	5	0	SP	1	0	34	9
2018–19		ПЛ	14	2	КП+КЛ	2+3	0+1	ЛЧ+ЛЄ	7[18]+2	2[19]+1	-	-	-	28	6
Усього за «Бенфіку»			166	38		37	12		60	12		3	0	266	62
2019–20	«Бока Хуніорс»	ПД	2	1	КА	0	0	КЛ	1	1	-	-	-	3	2
Усього за кар'єру			252	55		39	12		91	20		3	0	385	87

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну —  Аргентина

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
20-5-2009	Санта-Фе	Аргентина	3 – 1	Панама	товариський матч	-	59'
30-3-2011	Сан-Хосе	Коста-Рика	0 – 0	Аргентина	товариський матч	-	66'
7-10-2011	Буенос-Айрес	Аргентина	4 – 1	Чилі	Відбір до ЧС 2014	-	79'
29-2-2012	Берн	Швейцарія	1 – 3	Аргентина	товариський матч	-	70'
14-11-2012	Ер-Ріяд	Саудівська Аравія	0 – 0	Аргентина	товариський матч	-	46'
13-6-2017	Сінгапур	Сінгапур	0 – 6	Аргентина	товариський матч	-
11-10-2017	Кіто	Еквадор	1 – 3	Аргентина	Відбір до ЧС 2018	-	90+1'
11-11-2017	Москва	Росія	0 – 1	Аргентина	товариський матч	-	78'
Усього		Матчів	8		Голів	0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

• Чемпіон Португалії (5):

«Бенфіка»: 2013–14, 2014–15, 2015–16, 2016–17, 2018–19

• Володар Кубка Португалії (2):

«Бенфіка»: 2013–14, 2016–17

• Володар Кубка португальської ліги (4):

«Бенфіка»: 2010–11, 2013–14, 2014–15, 2015–16

• Володар Суперкубка Португалії (3):

«Бенфіка»: 2014, 2016, 2017

• Переможець Ліги Європи (2):

«Атлетіко Мадрид»: 2009–10, 2011–12

• Чемпіон Аргентини (1):

«Бока Хуніорс»: 2019–20

• Володар Кубка Аргентини (1):

«Бока Хуніорс»: 2020–21

• Переможець Суперкласіко де лас Амерікас: 2017

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ «Атлетіко» підписав 19-річного аргентинського форварда. Архів оригіналу за 25 січня 2010. Процитовано 23 травня 2018.
2. ↑ «Зеніт» приглядається до форварда «Лануса». Архів оригіналу за 11 січня 2010. Процитовано 23 травня 2018.
3. ↑ «Атлетіко» М 4:1, «Валенсія». Архів оригіналу за 3 березня 2010. Процитовано 23 травня 2018.
4. ↑ «Атлетіко» М 3:1 «Тенеріфе». Архів оригіналу за 29 квітня 2010. Процитовано 23 травня 2018.
5. ↑ «Атлетіко» М 2:1 «Фулхем». Архів оригіналу за 15 травня 2010. Процитовано 23 травня 2018.
6. ↑ Сальвіо змінив «Атлетіко» на «Бенфіку»^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
7. ↑ Relatório & contas 1º semestre 2010/2011 (Report & Finances first semester 2010/2011) [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]; CMVM (Portuguese)
8. ↑ Kundert, Tom (1 серпня 2012). Benfica break transfer record to bring Salvio back to the Estádio da Luz. PortuGOAL. Архів оригіналу за 9 травня 2014. Процитовано 25 липня 2016.
9. ↑ Salvio assina por cinco anos (Salvio signs for five years); Record, 1 August 2012 (Portuguese) [Архівовано 4 серпня 2012 у Wayback Machine.]
10. ↑ травня 2014^{[недоступне посилання]}
11. ↑ Salvio suffers torn ACL, may undergo surgery. EFE. 26 травня 2015. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 13 липня 2016.
12. ↑ Salvio até 2019 [Salvio until 2019] (Portuguese) . 16 червня 2016. Архів оригіналу за 30 вересня 2016. Процитовано 16 червня 2016.
13. ↑ Um golo que fez Salvio entrar para a história [One goal that made Salvio go down in history]. Record (Portuguese) . 28 жовтня 2016. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
14. ↑ Salvio eleito o melhor jogador da final [Salvio elected best player of final]. FPF (Portuguese) . 28 травня 2017. Архів оригіналу за 30 травня 2017. Процитовано 3 червня 2017.
15. ↑ Obrigado, Salvio!. www.slbenfica.pt (порт.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 16 березня 2021.
16. ↑ La Selección local de Maradona venció 3–1 a Panamá. perfil.com. 20 травня 2009. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 вересня 2014.
17. ↑ Crawford, Stephen (4 червня 2018). Revealed: Every World Cup 2018 squad - Final 23-man lists. Goal. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 26 березня 2022. (англ.)
18. ↑ 3 presenze nei turni preliminari.
19. ↑ Nei turni preliminari.

Посилання[ред. | ред. код]

• Едуардо Сальвіо на сайті ФІФА (англ.)

• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Едуардо Сальвіо на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Едуардо Сальвіо на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Едуардо Сальвіо на сайті BDFutbol.com (англ.)
• Едуардо Сальвіо на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Едуардо Сальвіо на сайті National-Football-Teams.com (англ.)

У соціальних мережах Twitter Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво The Trading Card Database Спорт Ас · BDFA · BDFutbol · ESPN FC · FBref · Footballdatabase.eu · National-Football-Teams.com · Soccerway · Transfermarkt.de · worldfootball.net · ФІФА Нормативний контроль Freebase: /m/04n64g3

п о р Склад збірної Аргентини на чемпіонаті світу з футболу 2018 1 Гусман (в) • 2 Меркадо • 3 Тальяфіко • 4 Ансальді • 5 Білья • 6 Фасіо • 7 Банега • 8 Акунья • 9 Ігуаїн • 10 Мессі (к) • 11 Ді Марія • 12 Армані (в) • 13 Меса • 14 Маскерано • 15 Перес • 16 Рохо • 17 Отаменді • 18 Сальвіо • 19 Агуеро • 20 Ло Чельсо • 21 Дибала • 22 Павон • 23 Кабальєро (в) • Тренер: Хорхе Сампаолі

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»