Екологія атмосфери — Вікіпедія

Еколо́гія атмосфе́ри — розділ геоекології, що вивчає стан атмосфери і вплив на атмосферу діяльності людини.

Забруднення атмосфери[ред. | ред. код]

Забруднення атмосфери відбувається внаслідок дій як природних факторів (пожежі, виверження вулканів, пилові бурі), так і антропогенних, або штучних. Забруднюючі речовини можуть бути в газоподібному або в твердому стані (пил та аерозоль).

При забрудненні

Основні наслідки забруднення атмосфери[ред. | ред. код]

Результатом викидів забруднюючих речовин з різних джерел є забруднення атмосфери. При перенесенні по повітрю від джерел появи забрудненюючі речовини можуть зазнати змін, у тому числі і хімічні перетворення одних забруднень в інші, ще небезпечніші речовини. Таким чином, забруднюючими прийнято вважати ті речовини, які негативно впливають на довкілля безпосередньо, або після хімічних змін в атмосфері, або у поєднанні з іншими речовинами.

Вміст забруднень, що встановився в повітрі, визначає ступінь руйнівної дії на цей регіон. Результати забруднень можна оцінити по негативній дії на людину, рослини, тварин, воду і т.і.; а також, в глобальнішому сенсі, по негативній дії на клімат, ряд економічних і соціальних умов.

Найвідоміші результати забруднення атмосфери:

• Парниковий ефект
• Кислотні дощі
• Озонова діра в атмосфері
• Смог

Захист атмосфери[ред. | ред. код]

На XIX спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН у червні 1997 року було прийнято один з основних напрямків природоохоронної діяльності національних урядів у рамках програми. Цей напрямок полягає у підтримці чистоти атмосферного повітря планети. Для захисту атмосфери потрібні адміністративні і технічні заходи, спрямовані на зменшення зростаючого забруднення атмосфери. Захист атмосфери не може бути успішним при односторонніх і половинчастих заходах, спрямованих проти конкретних джерел забруднення. Необхідно визначити причини забруднення, проаналізувати вклад окремих джерел в загальне забруднення і виявити можливості обмежити ці викиди.

Так в цілях захисту довкілля в грудні 1997 року ухвалив Кіотський протокол, спрямований на регулювання викидів в атмосферу парникових газів. В Україні на збереження і поліпшення якості атмосферного повітря спрямований закон «Про охорону атмосферного повітря». Цей закон повинен регулювати відношення в області охорони атмосферного повітря, щоб поліпшити стан атмосферного повітря і забезпечити сприятливе середовище для мешкання людини, попередити хімічні тощо впливи на атмосферне повітря і забезпечити раціональне використання повітря в промисловості.

Науковці Житомирської області розробили спеціальну програму, яка покликана покращити ситуацію з викидами в повітря.^[1]

Очистка повітря[ред. | ред. код]

Очистка антропогенних викидів в атмосферу може бути промислова або санітарна. Мета промислової очистки викидів - отримання корисних речовин і їх подальше використання. Мета санітарної очистки викидів - очистка викидів до такого вмісту шкідливих речовин, що є безпечним для людини та навколишньої природи.

Методи очистки повітря від газоподібних шкідливих речовин:

• Абсорбція.
• Адсорбція.
• Хемосорбція.
• Термічне допалювання.
• Термокаталітичні методи.
• Озонні методи.
• Плазмохімічні методи.
• Плазмокаталітичні методи.
• Фотокаталітичні методи.

Для очистки повітря від твердих шкідливих речовин використовують:

• циклон (для вловлення пилу крупністю понад 10 мкм).
• Механічний повітряний фільтр .
• Електростатичний фільтр.
• Аерозольний фільтр (для вловлювання токсичного або радіоактивного аерозолю).

Див. також[ред. | ред. код]

• Повітря
• Забруднення повітря
• Список проблем довкілля
• Забруднення атмосферного повітря в Україні
• Смог

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посібник. -К.: Знание, КОО., 2004. — 309 с.
• Елмалова В. И. Охрана атмосферного воздуха.- М.: Юрид. лит., 1984. — 122 с.
• Луконенко В. Г., Несолёнов Г. Ф. Определение антропогенного воздействия производственного процесса на воздушную среду: Учеб. пособие. — Самара: Самарский гос. Аэрокосмический ун-тет, 1994. — 44 с.
• Никитин Д. П., Новиков Ю. В. Окружающая среда и человек. — М., 1988. — 315с.
• Родионов А. И. и др. Техника защиты окружающей среды. Учебник для вузов. — М.: Химия, 1989.
• Сытник К. М., Брайон А. В. Биосфера, экология, охрана природа.- К.: Наук. думка, 1987. — 522 с.
• Тищенко Н. Ф. Охрана атмосферного воздуха.- М.: Изд. «Химия», 1991. — 362 с.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

• Моніторинг атмосферного повітря // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 124.
• Охорона атмосферного повітря [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.

Примітки[ред. | ред. код]