Економіка Ірану — Вікіпедія

Економіка Ірану
Тегеран - столиця Ірану. Тут зосереджено 45% промисловості країни
Валюта 1 іранський ріал
Фінансовий рік 21 березня - 20 березня
Організації ОЕС, ОПЕК, ВТО (спостерігач)
Статистика
ВВП $1,459 тлрн. (2016)
Зростання ВВП 4,5 % (2016)
ВВП на душу населення $18,100 (2016)
ВВП за секторами сільське господарство: 9,1 %, промисловість: 39,9 %, послуги: 51 % (2016)
Інфляція (ІСЦ) 8 % (2016)
Населення
поза межею бідності
18,7 % (2007)
Індекс Джіні 44,5 (2006)
Робоча сила 29,75 млн. (2016)
Робоча сила
за секторами
сільське господарство (16,3 %), промисловість (35,1 %), послуги (48,6 %) (2013)
Безробіття 10,7 % (2016)
Галузі виробництва нафта, нафтохімічні продукти, газ, добрива, каустична сода, текстиль, цемент та інші будівельні матеріали, харчова промисловість (зокрема, цукор і олія), чорн і кольорових металів виготовлення, озброєння
Зовнішня діяльність
Експорт $87,52 млрд. (2016)
Експортні товари нафта 80 %, хімічні і нафтохімічні продукти, фрукти та горіхи, килими, цемент, руда
Партнери КНР КНР 22,2 %
Індія Індія 9,9 %
Туреччина Туреччина 8,4 %
Японія Японія 4,5 % (2015)
Імпорт $62,12 млрд. (2016)
Імпортні товари промислові товари, продукти харчування та інші товари народного споживання, технічні послуги
Партнери ОАЕ ОАЕ 39,6 %
КНР КНР 22,4 %
Південна Корея Південна Корея 4,7 %
Туреччина Туреччина 4,6 %(2015)
Державні фінанси
Борг $7,116 млрд. (2016)
Доходи $65,87 млрд. (2016)
Витрати $72,29 млрд. (2016)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

Іран — аграрно-індустріальна країна з розвинутою нафтовою промисловістю. Основні галузі: нафтова і нафтопереробна, текстильна, цементна, конструкційних матеріалів, харчова, металообробна, чорна і кольорова металургія. У структурі промисловості Ірану провідне місце займає гірничовидобувна промисловість, яка, зокрема, забезпечує високий рівень прибутків від експорту нафти. Транспорт: автомобільний, залізничний, морський, повітряний. Гол. мор. порти в Перській затоці: Хорремшехр, Бендер-Хомейні, Бушир, Харк (нафтовий термінал), Абадан, Бендер-Махшехр і Чахбехар у Аравійському морі. На Каспійському морі: Ензелі, Ноушехр. Навігація здійснюється по оз. Урмія і р. Карун, яка через Шатт-ель-Араб сполучається з Перською затокою.

Найбільшою авіакомпанією, зайнятою міжнародними перевезеннями, є Iran air, внутрішніми — Iran Aseman Airlines. Польоти в зону Перської затоки, Франкфурт, Лондон і Париж здійснює також компанія Kish Air. У країні в 1999 р. діяло 288 аеропортів, з них тільки 112 мали посадочні смуги з твердим покриттям.

Економіка Ірану— вісімнадцята у світі за обсягом національного виробництва (ПКС). Обсяг ВВП в 2015 році склав $416,5 млрд. (ПКС: $1 357 млрд.)

Майже половина всіх бюджетних коштів (45 %) поступає від експорту сирої нафти. Іран володіє другим за обсягом після Саудівської Аравії запасом нафти (18 млрд тонн) і займає 5,5 % на світовому ринку торгівлі нафтопродуктами. З 2008 року Іран торгує своєю нафтою на власній біржі в євро і ріалах.

Останні роки особлива увага приділяється диверсифікації економіки завдяки розвитку таких галузей як точне машинобудування, автомобільне машинобудування, ракетно-космічна промисловість, а також індустрія інформаційних технологій.

Історія[ред. | ред. код]

Ісламська конституція декларує необхідність планової економіки. Держава регулює майже всі сфери економічної діяльності за допомогою річних бюджетів, участю у виробництві товарів і послуг, через цінову політику, нормування, виділення сировини і контроль за зовнішньою торгівлею. Протягом 1990-х років уряд зосередив зусилля на розвитку видобувної промисловості, створивши нові робочі місця і збільшивши частку в експорті не пов'язаних з нафтою галузей. Ісламський режим сприяв зниженню фінансової залежності Ірану від продажу нафти. У 1990 частка нафти в прибутках держави становила 21 %, у 1984 — 50 %, в 1976 — 70 %. Ірану належить 18 % розвіданих світових запасів газу.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 79 млрд. Темп зростання ВВП — 1,7 %. ВВП на душу населення — $ 1275. Прямі закордонні інвестиції — $ 14,5 млн. Імпорт — $ 13 млрд (г.ч. Німеччина — 11,8 %, Італія — 7,8 %, Японія — 7,5 %, Китай — 5,6 %, Франція — 5,4 %). Експорт — $ 20,2 млрд (г.ч. Японія — 16,6 %, Італія — 8,6 %, Греція — 7,5 %, Франція — 4,9 %).

Динаміка ВВП Ірану[ред. | ред. код]

Рік Валовий внутрішній продукт ПКС ($ млрд.) Курс до американського долару Інфляція (2000=100)
1980 6,621,700 98.797 70.61 іранських реалів 2.10
1985 16,555,801 186.782 207.29 іранських реалів 4.40
1990 34,505,630 206.768 415.60 іранських реалів 11
1995 185,927,978 206.768 2,046.80 іранських реалів 43
2000 580,473,336 373.725 6,019.01 іранських реалів 100
2005 1,768,665,370 554.775 9,005.01 іранських реалів 194

Промисловість[ред. | ред. код]

Майже 40 % підприємств обробних галузей зосереджені в Тегерані. Важливими промисловими центрами є також Ісфахан (текстильна промисловість і чорна металургія), Тебриз (машинобудування, в тому числі важке), Казвін і Саве (різні галузі легкої індустрії), Решт (електротехнічна і електронна промисловість), Ерак (виплавка алюмінію і машинобудування), Ахваз (машинобудування і металообробка), Шираз (нафтохімічна і електронна промисловість), Абадан і Бендер-Хомейні (нафтохімія і нафтопереробка).

Сільське господарство[ред. | ред. код]

В середині 1990-х рр. сільське господарство давало бл. 29-30 % ВВП. Важливе місце в економіці Ірану займають традиційні кустарні промисли і ремесла, зокрема килимарство. Експорт килимів істотно скоротився через припинення їх збуту в США і конкуренції виробників інших країн.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.