Експериментальний літак — Вікіпедія

Експериментальний літак — літак, що на момент використання не повністю доведено до готовності для здійснення польотів. Часто це означає, що на літаку проходять випробування нові аерокосмічні технології.

Термін «експериментальний літак» також іноді використовується для позначення літаків, що проходять сертифікацію.

В США термін також охоплює саморобні літаки; хоча багато з них засновані на традиційних конструкціях і, отже, є експериментальними лише за назвою^[1].

Примітки[ред. | ред. код]