Електровимірювальні прилади — Вікіпедія

Електровимірювальні прилади
CMNS: Електровимірювальні прилади у Вікісховищі
Аналоговий та цифровий мультиметри

Електровимі́рювальні при́лади — клас пристроїв, що застосовуються для вимірювання різних електричних величин. До групи електровимірювальних приладів також належать й інші засоби вимірювань — міри, перетворювачі, комплексні установки.

Класифікація[ред. | ред. код]

Електровимірювальні прилади для вимірювання електричних величин поділяються на:

Галерея[ред. | ред. код]

Системи електровимірювальних приладів[ред. | ред. код]

Магнітоелектрична система. [ред. | ред. код]

Прилади даної системи працюють за принципом взаємодії магнітного поля нерухомого постійного магніту з магнітним полем провідника зі струмом, що проходить по рухомій котушці.

Електромагнітна система[ред. | ред. код]

У вимірювальних механізмах електромагнітної системи обертальний момент обумовлений електромеханічною дією магнітного поля вимірюваного струму в нерухливій котушці приладу на рухливий феромагнітний якір. Механічні сили прагнуть перемістити якір так, щоб енергія магнітного поля механізму стала можливо більшої. В електромагнітному механізмі якір втягується в котушку, включену в ланцюг вимірюваного струму.

Для посилення магнітного поля й регулювання значення обертаючого моменту служить нерухливий феромагнітний сердечник. Протидіючий момент створюється спіральною пружиною. Для захисту від зовнішніх магнітних полів вимірювальний механізм поміщений у феромагнітний екран. У загальному випадку обертаючий момент, що діє на рухливу частину, дорівнює похідної енергії магнітного поля по координаті переміщення індуктивність і струм котушки

Магнітне поле котушки з вимірюваним струмом відносно слабке, тому що його магнітні лінії більшу частину шляхи проходять у повітрі. Із цієї причини чутливість вимірювального механізму електромагнітної системи мала і його необхідно захищати від зовнішніх магнітних полів або виготовляти астатичним.

В астатичному вимірювальному механізмі число котушок, рівною мірою, що беруть участь в утворенні обертаючого моменту, подвоюється, а їх власні магнітні поля мають протилежні напрямки. Зовнішнє однорідне магнітне поле, підсилюючи магнітне поле однієї котушки, у такому ж ступені послабляє магнітне поле другої котушки, не змінюючи загальний обертаючий момент вимірювального механізму.

Основні переваги приладів, що показують, електромагнітної системи - простота конструкції, стійкість нерухливої котушки до перевантажень по струму, незалежність показань від форми кривої струму. Основні недоліки - нерівномірність шкали, що частково можна виправити вибором геометричної форми рухомого сердечника, і низький клас точності внаслідок магнітного гістерезису й втрат енергії у феромагнітних елементах вимірювального механізму.

Електродинамічна та Феродинамічна[ред. | ред. код]

Принцип дії електродинамічної системи заснований на взаємодії магнітних полів, рухомою і нерухомою котушок зі струмом. Відмінністю феродинамічного вимірювального механізму є розміщення нерухомої котушки на осі механізму, які вмикають паралельно до двох спіральних пружини, які створюють момент протидії та за допомогою яких струм подається в рухому котушку. Замкнуте через залізо (феродинамічний) механізм, в якому магнітний потік, створений струмом, проходить по замкнутій шіхтованной (виконаної з набору листів) магнітного ланцюга. Ці механізми дуже міцні, проте вони поступаються за точністю вимірювальним механізмам електродинамічної системи. Зокрема, вони не можуть бути застосовані для вимірювань постійного струму.

Джерела[ред. | ред. код]

  • О. Старостин. Приборы электроизмерительные комбинированые / Журнал "Радио", 9/91. ISSN-0033-765x
  • Загірняк М. В., Невзлін Б. І. Електричні машини: Підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.:Знання, 2009
  • Електрорадіовимірювання. О. Р. Дверій. — Львів, 2011.