Елерон-3 — Вікіпедія

Елерон-3
Комплекс повітряної розвідки та спостереження з БЛА «Елерон-3»
Тип	Безпілотний літальний апарат
Розробник	ЗАО «ЕНІКС»
Виробник	ЗАО «ЕНІКС»
Перший політ	2005 р.
Початок експлуатації	2005 р.[1]
Статус	експлуатується
Основні експлуатанти	МО РФ
Роки виробництва	2012 — дотепер
Виготовлено	200[2]
Базова модель	Елерон
Елерон-3 у Вікісховищі

Елерон-3 (рос. Элерон-3) — комплекс ближньої дії повітряної розвідки та спостереження з безпілотними літальними апаратами, розроблений російським підприємством ЕНІКС.

Історія[ред. | ред. код]

Спочатку "Елерон-3" призначався для цивільного сектору і мав використовуватися для обстеження таких об'єктів, як газопроводи та лінії електропередач, або під час пошуково-рятувальних місій.^[3]

У 2012 році російські збройні сили вирішили закупити "Елерон-3" разом з більшим "Елерон-10", закуплена модель "Елерон-3SW" була вдосконалена порівняно з початковою.^[3] Початкові виробничі потужності були низькими; за 12 місяців між 2013 і 2014 роками "ЕНІКС" зміг виготовити лише 34 "Елерон-3SW"; однак, з часом виробничі потужності були збільшені.^[4]

Російські збройні сили використовують "Елерон-3" в російсько-українській війні на Донбасі з 2014 року, а також у військових операціях в Сирійській громадянській війні з 2015 року.^[5] На ранніх етапах російського вторгнення в Україну в 2022 році російські розвідувальні безпілотники, такі як "Елерон-3", використовувалися рідко; але пізніше це змінилося.^[6][7][8] "Елерон-3" був збитий під час вторгнення в Україну пристроями радіоелектронної боротьби, такими як EDM4S.^[9]

Призначення[ред. | ред. код]

Комплекс призначений для цілодобового ведення повітряної оптико-електронної розвідки.

Модифікації[ред. | ред. код]

• Модель Елерона-3СВ — зроблена для сухопутних військ Збройних сил Росії.
• Модель Елерон-Б — експортний варіант БПЛА Елерон-3.

Розв'язувані завдання[ред. | ред. код]

• візуальний пошук оператором об'єктів розвідки у режимі реального часу;
• виявлення та розпізнавання об'єктів розвідки;
• визначення точного розташування об'єктів розвідки з відображенням на наземному пульті управління координат об'єкта за допомогою ГЛОНАСС або ГЛОНАСС / GPS;
• аерофотознімання місцевості.

Склад комплексу[ред. | ред. код]

• Безпілотний літальний апарат Т28 — 2 шт.;
• Змінне модульне корисне навантаження;
• Наземний пункт керування;
• Стартові пристрої.

На озброєнні[ред. | ред. код]

 Росія

• (Міністерство оборони) — 22 одиниці^[1].

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Технічні характеристики комплексу згідно з даними виробника^[10]:

Режими польоту[ред. | ред. код]

Можливі режими виконання польотного завдання^[10]:

• ручний;
• автоматичне повернення по заздалегідь запрограмованій траєкторії;
• «утримання» об'єкта у полі кадру;
• обліт заданої точки;
• вимірювання швидкості вітру;
• пікірування.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

• Елерон-3 застосовується в бойових діях проти ІДІЛ у Військовій операції в Сирії у складі Авіаційної групи ВПС Росії в Сирії^[11] .

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Безпілотники даного типу збивали на сході України іще 2019 році^[12].

З початком повномасштабної війни збивати їх стали частіше^[13][14].

Траплялись навіть новітні, модернізовані, варіанти типу ЭЛЕРОН Т28МЭ (Элерон-7)^[15].

Див. також[ред. | ред. код]

• Орлан-10

Примітки[ред. | ред. код]

Нормативний контроль GKG: /g/11c543102p