Енком'єнда — Вікіпедія

Ілюстрація з Кодексу Кінгсборо: енкомендеро (поміщик) карає індіанця

Енком'єнда (ісп. encomienda — букв. — піклування, захист) — форма залежності населення іспанських колоній від колонізаторів. Запроваджена 1503 року. Падіння енком'єнди почалося 1510 року, коли домініканські місіонери почали протестувати проти зловживань щодо місцевих жителів. Скасована в XVIII столітті.

Місцеві жителі «доручалися» енкомендеро (поручителю) та були зобов'язані платити податок та виконувати повинність (робота на рудниках). Спочатку енком'єнда передбачала низку заходів, які повинні були проводитися колоністами, з метою навернення індіанців у християнство та прилучення їх до європейської культури. Проте під час втілення в життя вона майже повсюдно виродилася в кріпацтво.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Avellaneda, Jose Ignacio (1995). The Conquerors of the New Kingdom of Granada. Albuquerque: University of New Mexico Press. ISBN 0-8263-1612-3.
Crow, John A., The Epic of Latin America, (London, 1992)
"Encomienda" [Архівовано 14 травня 2013 у Wayback Machine.] Encyclopædia Britannica
Guitar, Lynne (1997). Encomienda System. У Junius P. Rodriguez (ed.) (ред.). The Historical Encyclopedia of World Slavery. Т. vol. 1, A—K. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO. с. 250—251. ISBN 0-87436-885-5. OCLC 37884790.
Himmerich y Valencia, Robert (1991). The Encomenderos of New Spain, 1521–1555. Austin: University of Texas Press. ISBN 0-292-72068-8.
Encomienda or Slavery? The Spanish Crown's Choice of Labor Organization in Sixteenth-Century Spanish America" (PDF). Latin American Studies. [Архівовано 12 жовтня 2017 у Wayback Machine.]