Енн (телесеріал) — Вікіпедія

Енн
Anne with an E
Тип телесеріал
Телеканал(и) CBC Televisiond
Дистриб'ютор(и) Netflix
Жанр теледрамаd і телесеріал-екранізація роману[d]
Сценарист Moira Walley-Beckettd
Режисер Niki Carod
На основі Енн із Зелених Дахів (Люсі Мод Монтгомері[1])
У головних ролях Емібет Мак-Налті
Джеральдін Джеймсd
Dalila Bellad
Лукас Джейд Зуманн
R. H. Thomsond
Corrine Koslod
Dalmar Abuzeidd (Sebastian "Bash" Lacroix)
Корі Грутер-Ендрюd (Cole Mackenzie)
Joanna Douglasd (Miss Muriel Stacy)
Країна-виробник  Канада
Мова оригіналу англійська
Перший показ 19 березня 2017 — 24 листопада 2019
Кількість сезонів 3
Кількість серій 27
Посилання

«Енн» (англ. Anne with an E) — канадський телесеріал, заснований на романі «Енн із Зелених Дахів», написаного Люсі Мод Монтгомері. Книга адаптована володаркою премії «Еммі» Мойрой Воллі-Бекетт[2]. Прем'єра серіалу відбулася 19 березня 2017 року на канадському телеканалі CBC та 12 травня 2017 року на стрімінг-сервісі Netflix[3][4]. Перший епізод семисерійного телесеріалу зрежисувала Нікі Каро[5].

3 серпня 2017 року серіал був продовжений на другий сезон з десяти епізодів[6]. Прем'єра другого сезону на стрімінг-сервіс Netflix відбулася 6 липня 2018 року, а на канадському телеканалі CBC — 23 вересня 2018 року.

15 серпня 2018 року серіал продовжили на третій сезон, прем'єра якого відбулася 22 вересня 2019 року на CBC. 25 листопада оголосили, що третій сезон вийде на Netflix 3 січня 2020 року і стане для серіалу останнім[7].

У ролях[ред. | ред. код]

Головні ролі[ред. | ред. код]

Другорядний склад[ред. | ред. код]

  • Джонатан Холмс — містер Вільям Баррі
  • Хелен Джонс — місіс Еліза Баррі
  • Райан Кієрі Армстронг — Мінні Мей Баррі
  • Дебора Гровер — Джозефін Баррі
  • Уейн Бест — Джон Блайт
  • Філіп Вільямс — Томас Лінде
  • Девід Інгрем — містер Хармон Ендрюс
  • Джанет Портер — місіс Ендрюс
  • Крістіан Мартін — Біллі Ендрюс
  • Лія Паппас-Кемпс — Джейн Ендрюс
  • Елла Джонас Фарлінгер — Пріссі Ендрюс
  • Джим Аннан — містер Гілліс
  • Фіона Бірн — місіс Джілліс
  • Кіла Метьюз — Рубі Гілліс
  • Джейкоб Урсомарцо — Муді Сперджен
  • Стівен Трейсі — містер Філліпс
  • Міранда МакКеон — Джозі Пай
  • Гленна Уолтерс — Тіллі Боултер
  • Кейтлін Уеллс — Мері Джо
  • Джейкоб Хорслі — Чарлі Слоан
  • Тарас Лаврен — Нейт
  • Шейн Карті — містер Данлоп
  • Кара Рікеттс — Мері Лакруа
  • Арая Менгеша[en] — Елайджа Хенфорд
  • Нікі Лоуренс — Джоселін
  • Ліза Кодрінгтон[en] — Констанс
  • Мелані Ніколлс-Кінг — Хейзел Лакруа
  • Кіавентійо Тарбелл — Ка'Квет
  • Брендон Оукс[en] — Алук
  • Дана Джеффрі — Окватнюк
  • Інес Фегулі — Сенді Байнард
  • Тренна Кітінг[en] — місіс Пай

Виробництво[ред. | ред. код]

Серіал частково знятий на Острові Принца Едуарда, а також в Південному Онтаріо, в тому числі у Каван-Монаган[8] і Каледоні[9]. Виробництвом займалися компанії Northwood Anne, Northwood Entertainment і Канадська радіомовна корпорація[10].

Кастинг[ред. | ред. код]

Близько 1800 дівчаток на трьох континентах прослуховували на роль Енн Ширлі через відкритий кастинг. За словами Міранди де Пенсьєрі, Емібет МакНалті обрали за її здатність вести «неймовірно насичений, динамічний та красивий» діалог. Уоллі-Беккет описувала дівчинку як «світлу, прозору, розумну, душевну та емоційну»[11].

Список сезонів[ред. | ред. код]

Сезон Епізоди Оригінальна дата показу Дата виходу на Netflix
Прем'єра сезону Фінал сезону
1 7 19 березня 2017 30 квітня 2017 12 травня 2017
2 10 23 вересня 2018 18 листопада 2018 6 липня 2018
3 10 22 вересня 2019 24 листопада 2019 3 січня 2020

Теми і тон серіалу[ред. | ред. код]

У той час як «багато моментів оригіналу досконально відтворені», Уоллі-Беккет побудувала «Енн» на «більш глибоких проблемах», ніж попередні адаптації книги[12][13]. Вона представляє Енн антигероєм і додає в свою адаптацію нові передісторії, що підкреслюють вплив знущань, класової дискримінації, соціальної ізоляції і, як наслідок, посттравматичного розладу на формування характеру Енн (теми, які в оригіналі порушувалися лише побічно)[12][13]. Уоллі-Беккет казала: «В наш час теми ідентичності, упереджень, цькування, пошуку прийняття дуже актуальні, і ці теми створені для історії „Енн“»[14]. Пізніше Уоллі-Беккет називала Енн Ширлі «випадковою феміністкою» і казала, що вона «справді хотіла розповісти цю історію зараз»[15]. Емібет МакНалті, яка грає роль Енн, також заявила, що «люди можуть подумати, що [нові сцени] досить графічні… але я думаю, що настав час бути чесним»[16].

Другий сезон[ред. | ред. код]

У другому сезоні Уоллі-Беккет представила нового оригінального персонажа Баша[17], щоб відобразити расове різноманіття, яке було в Шарлоттауні та навколо нього в часи написання роману, та представити спільноту, відсутню у попередніх адаптаціях. Вона досягнула цього, доповнивши сюжет подорожжю Гілберта на пароплаві та зустріччю з Башем у Тринідаді: «Баш — це спосіб вивчити нетерпимість та нерівність, навіть більше, коли він відвідує „Болото“ і дізнається, що там живуть інші чорношкірі люди»[18].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ About L. M. Montgomery
  2. ↑ Anne of Green Gables set for new life on CBC-TV. CBC. Архів оригіналу за 12 січня 2016. Процитовано 12 січня 2016.
  3. ↑ Netflix Boards CBC’s ‘Anne Of Green Gables’ Adaptation; Niki Caro To Helm Premiere. Deadline. 22 серпня 2016. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
  4. ↑ Get Red-dy! Netflix's 'Anne' Now Has a Release Date. EW.com (амер.). 8 лютого 2017. Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 8 лютого 2017.
  5. ↑ Katie Rogers (22 серпня 2016). Oh, Gilbert! ‘Anne of Green Gables’ Is Coming to Netflix. New York Times. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 23 серпня 2016.
  6. ↑ Yeo, Debra (3 серпня 2017). CBC and Netflix renew reimagined Anne of Green Gables. Toronto Star. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
  7. ↑ Porter, Rick (25 листопада 2019). 'Anne With an E' to End With Season 3 on Netflix. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 5 січня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Fraser, Sara (28 листопада 2016). Behind the scenes on the newest Anne of Green Gables series. CBC News. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017.
  10. ↑ Anne with an E (TV Series 2017–2019) - IMDb, архів оригіналу за 13 травня 2017, процитовано 5 квітня 2021
  11. ↑ CBC's 'Anne' shows darker past of 'accidental feminist' from Green Gables - NEWS 1130 (англ.). www.citynews1130.com. Процитовано 18 квітня 2020.
  12. ↑ а б Hana R. Alberts (11 травня 2017). ‘Anne of Green Gables’ gets a gritty Netflix adaptation (англ.). New York Post. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
  13. ↑ а б The Other Side of Anne of Green Gables. The New York Times (англ.). 27 квітня 2017. 0362-4331. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 18 квітня 2020. {{cite news}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  14. ↑ CBC's 'Anne' shows darker past of 'accidental feminist' from Green Gables - NEWS 1130 (англ.). www.citynews1130.com. Процитовано 18 квітня 2020.
  15. ↑ Ahearn, Victoria (16 березня 2017). CBC's Anne shows darker past of 'accidental feminist' from Green Gables. Montreal Gazette. The Canadian Press. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
  16. ↑ Alberts, Hana R. (11 травня 2017). ‘Anne of Green Gables’ gets a gritty Netflix adaptation. New York Post. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
  17. ↑ Meet the cast of Anne with an E Season 2 on Netflix (англ.). Radio Times. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
  18. ↑ Nguyen, Hanh (15 липня 2018). 'Anne With an E' Boss Answers Burning Questions About the Queer Soirée, Season 3, and More. IndieWire. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Нормативний контроль
2012–2014
2015
2016
2017
2018
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енн_(телесеріал)&oldid=42016334