Еномото Такеакі — Вікіпедія

Еномото Такеакі
яп. 榎本武揚
Прізвисько	ぶよう
Псевдо	釜次郎 і 夏木金八
Народився	25 серпня 1836(1836-08-25) Okachimachid, Сьоґунат Едо
Помер	26 серпня 1908(1908-08-26) (72 роки) Префектура Токіо[d], Японська імперія
Поховання	Kisshō-jid
Країна	Японія
Діяльність	самурай, політик
Alma mater	Nagasaki Naval Training Centerd і Академія Сьохейдзака
Вчителі	Willem Huyssen van Kattendijked, J. L. C. Pompe van Meerdervoortd і Nakahama Manjirōd
Знання мов	японська
Заклад	Gunkan-sō renjod, Tokugawa Shogunate Navyd, Відділ освоєння півночі, Міністерство закордонних справ Японії, Міністерство флоту Японії і Таємна рада (Японія)
Учасник	Битва при Авіd і Битва при Хакодатеd
Членство	Tōkyō Chigaku Kyōkaid, Shokumin Kyokaid і Хімічне товариство Японії
Роки активності	з 1874
Титул	віконт
Посада	Сосай, Q11632465?, Міністерство зв'язку Японіїd, міністр освіти Японії[d], міністр закордонних справ Японії[d], Міністерство сільського господарства і торгівліd і Міністерство сільського господарства і торгівліd
Військове звання	віцеадмірал
Родичі	Hayashi Kenkaid, Hayashi Dōkaid, Shinrokurō Nishid, Хаясі Тадасуd і Еномото Такеноріd
Діти	Еномото Такеноріd
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах  Медіафайли у Вікісховищі

Еномото Такеакі (яп. 榎本武揚, えのもとたけあき; 5 жовтня 1836 — 26 жовтня 1908) — японський політичний і державний діяч, дипломат кінця періоду Едо — початку період Мейдзі. Один із співзасновників Імперського флоту Японії. Урядник і віце-голова флоту сьоґунату Едо (1868), учасник війни Босін 1868–1869 року на боці анти-Імперторських сил, президент республіки Едзо (1869). Після війни брав активну участь у реставрації Мейдзі. Генерал-лейтенант Імперського флоту Японії (з 1874), віконт (з 1887). Голова наукового електричного товариства (1888–1909).

У 1875 підписав Санкт-Петербурзький договір.

Прозваний «найкращим бюрократом періоду Мейдзі». Псевдонім — Рьосен^[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
• Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
• Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еномото Такеакі

• (яп.) Документи Еномото Такеакі // Національна парламентська бібліотека Японії
• (яп.) Еномото Такеакі. Японські новітні портрети // Національна парламентська бібліотека Японії [Архівовано 3 липня 2009 у Wayback Machine.]
• (яп.) Твори Еномото Такеакі онлайн [Архівовано 28 січня 2010 у Wayback Machine.]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Artnet Генеалогія та некрополістика WikiTree Література та бібліографія Aozora Bunko · Open Library Тематичні сайти Google Новини · Japan Search Словники та енциклопедії BabelNet · Britannica (11-th) · Encyclopædia Britannica · NicoNicoPedia · Prabook Нормативний контроль CiNii: DA01835572 · FAST: 72025 · Freebase: /m/01tlvy · ISNI: 0000000082012937 · J9U: 987007274923605171 · KRNLK: KAC201749659 · LCCN: n81048224 · NDL: 00005555 · NLI: 000436272 · NTA: 372631371 · SUDOC: 12888469X · VIAF: 16089268 · WorldCat: lccn-n81048224

Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Японії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.