Епарх — Вікіпедія

Епарх (грец. επαρχος) — у Візантії градоначальник Константинополя. Виконував судово-поліційні функції. Його контролю належали торгово-ремісничі корпорації.

Заснування[ред. | ред. код]

Посада епарха Константинополя була створена за зразком міського префекта Риму 11 грудня 359 року. На цю посаду особисто імператором призначалися представники вишої знаті або наближенні до трону сановники. Усі вони перед посадою епарха отримували вищі титули.

Повноваження[ред. | ред. код]

Епарху було підпорядковано територію столиці імперії та її околиці. Очолював трибунал, займався цивільною та кримінальною юрисдикцією, здійснював адміністративні функції. Слідкував за суспільною моралю, влаштування видовищ, вів спостереження за іноземцями, вирішував питання зовнішньої торгівлі Константинополя. Займався регулювання господарського життя, зокрема контролював ремісничі майстерні.

Див. також[ред. | ред. код]

• Книга Епарха

Джерела[ред. | ред. код]

• Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD) Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. — 1736 с.
• Советская энциклопедический словарь/Гл. ред. А. М. Прохоров 2-е изд. — М.: Сов. энциклопедия, 1982. — 1600 с., ил.
• Сюзюмов М. Я. Византийская книга Эпарха. — М.: Издательство Восточной Литературы, 1962. — 295 с.

Це незавершена стаття про Візантію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.