Епейрогенічні рухи — Вікіпедія

Епейрогені́чні ру́хи, Епейрогене́з (рос.эпейрогенические движения, эпейрогенез; англ. epeirogenetic movements, epeirogenesis; нім. epeirogenetische Bewegungen f pl, epirogene Bewegungen f pl) — безперервні повільні підняття й опускання земної кори, які зумовлюють утворення форм рельєфу планетарного порядку.

Епейрогенічний рух може бути постійним або перехідним. Перехідний підйом може виникати через теплову аномалію через конвекцію аномально гарячої мантії і зникає, коли конвекція зменшується. Постійне підняття може відбуватися, коли магнітний матеріал вводиться в земну кору, а круговий або еліптичний структурний підйом (тобто без складання) над великим радіусом (десятки до тисяч км) є однією характеристикою мантійного плюму ^[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Şengör, A.M.C. (2001). Elevation as an indicator of mantle-plume activity. У Richard E. Ernst, Kenneth L. Buchan (ред.). Mantle plumes: their identification through time. Geological Society of America. с. 215. ISBN 0-8137-2352-3.

Література[ред. | ред. код]

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Buchan-1] Şengör, A.M.C. (2001). Elevation as an indicator of mantle-plume activity. У Richard E. Ernst, Kenneth L. Buchan (ред.). Mantle plumes: their identification through time. Geological Society of America. с. 215. ISBN 0-8137-2352-3.

[1]