Епідемія гарячки Ебола в Західній Африці — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Епідемія (значення).
Епідемія гарячки Ебола в Західній Африці
Географія поширення хвороби
Дата Грудень 2013–дотепер[1]
Місце Гвінея, Ліберія, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, США[2]
Координати 8°37′19″ пн. ш. 10°03′49″ зх. д. / 8.62220900002777668° пн. ш. 10.06385400002777608° зх. д. / 8.62220900002777668; -10.06385400002777608Координати: 8°37′19″ пн. ш. 10°03′49″ зх. д. / 8.62220900002777668° пн. ш. 10.06385400002777608° зх. д. / 8.62220900002777668; -10.06385400002777608
Жертви
  • Випадків / Смертей (на 9 грудня 2014 р.)[3]
Епідемія гарячки Ебола в Західній Африці. Карта розташування: Ліберія
Епідемія гарячки Ебола в Західній Африці
Епідемія гарячки Ебола в Західній Африці (Ліберія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Епідемія хвороби, яку спричинює вірус Ебола (англ. Ebola virus desease, EVD), відбулась у декількох західноафриканських країнах. Перші спалахи хвороби були офіційно зафіксовані у Гвінеї в березні 2014 р.[6], проте останні дослідження свідчать, що перші захворілі з'явилися раніше — ще в грудні 2013 року, просто на той час хвороба не була ідентифікована[1]. З моменту появи перших випадків захворювання, вірус поширився також на територію Ліберії, Сьєрра-Леоне та Нігерії, а пізніше поодинокі випадки були зафіксовані у Сенегалі, США, Малі, Іспанії, Великій Британії, Італії. Ця епідемія є найлютішою з-поміж усіх відомих епідемій цієї хвороби, як за кількістю випадків захворювання, так і за кількістю смертей.[7]

8 серпня 2014 року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила епідемію катастрофою міжнародного рівня (Public health emergency of international concern[en])[8]

Станом на 21 березня 2016 року (116-й тиждень епідемії) з початку січня 2014 р. (1-й тиждень епідемії) зареєстровано ВООЗ 28 641 випадок хвороби, зокрема 11 316 смертей у 10 країнах (Гвінея, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Нігерія, Сенегал, Малі, США, Іспанія, Велика Британія, Італія). Епідемія на сьогодні ще продовжується в Гвінеї.[9]

Різноманітні організації, до яких належать, зокрема, Економічне співтовариство країн Західної Африки (ECOWAS), американські Центри по контролю за інфекційними хворобами (англ. CDC) і Європейська комісія виділили кошти та мобілізували медперсонал з метою надати допомогу у справі протистояння поширенню хвороби; у цьому ж напрямку працюють такі благодійні організації, як Лікарі без кордонів, Червоний Хрест[10] та Samaritan's Purse.

9 червня 2016 року ВООЗ задекларувала закінчення найтяжчої епідемії гарячки Ебола в світі, зафіксувавши зокрема в Ліберії спливання 42-денного терміну від останнього негативного тесту на вірус Ебола в останнього зареєстрованого хворого у цій країні. Відповідні терміни спливли у Сьєрра-Леоне 17 березня 2016 року та у Гвінеї 1 червня 2016 року.[11]

Перші випадки захворювання та спалах епідемії[ред. | ред. код]

Спалах епідемії у Гвінеї[ред. | ред. код]

Дослідники вважають, що першим носієм інфекції серед людей, від якого й бере початок епідемія хвороби, спричиненої вірусом Ебола у 2014 році, став 2-річний хлопчик, який помер 6 грудня 2013 року у селі Меліанду, префектура Ґекеду, Гвінея. Після цього його мати, трирічна сестра та бабуся теж захворіли та невдовзі померли, тоді як симптоми їхньої хвороби цілком узгоджувалися із симптомами гарячки Ебола. Люди, що заразились інфекцією внаслідок контактів із цими першими жертвами — поширили хворобу й на інші села.[12][1]

19 березня Міністерство охорони здоров'я Гвінеї повідомило про локальний спалах невизначеної вірусної кровоточивої гарячки; в результаті цього спалаху на той час ще недіагностованої хвороби захворіло щонайменше 35 людей та 23 з них — померло. Медики запідозрили вірус Ебола як ймовірну причину цієї гарячки, тож для точної ідентифікації хвороби зразки були надіслані до Сенегалу та Франції.[13] І вже 25 березня 2014 року ВООЗ повідомила, що Міністерство охорони здоров'я Гвінеї доповіло про спалах гарячки Ебола у чотирьох південно-східних областях країни: Guekedou, Macenta, Nzerekore та Kissidougou, із підозрою на подібні захворювання і в сусідніх країнах — Ліберії та Сьєрра-Леоне, де ще на той час проводилися заходи з ідентифікації захворювання. 24 березня була наявна інформація про 86 випадків захворювання у Гвінеї, з яких 59 закінчились смертю (летальність становила 68,5 %).[14] Початковий рапорт свідчив про те, що причиною епідемії міг стати новий вид вірусу Ебола[15], однак така версія була відкинута в результаті подальших досліджень, які дозволили верифікувати виділений вірус як такий, що є штамом відомого вже виду Заїр[16][17].

31 березня американські Центри по контролю за інфекційними хворобами відправили команду із п'яти осіб «для надання міжнародної підтримки у протидії спалаху хвороби Ебола Міністерству охорони здоров'я Гвінеї та очільникам ВООЗ».[14] До 23 квітня загальна кількість підозрюваних та підтверджених випадків захворювання становила 242 випадки, в тому числі — 142 із смертельним результатом (із коефіцієнтом летальності у 59 %).[18]

Приблизно 23 травня хвороба досягла столиці Гвінеї — Конакрі,[14] населення якої становить близько 3 мільйонів. За інформацією Ібрагіма Туре, керівника недержавної організації Plan Guinea, «погані умови життя, брак водопостачання і санітарії у більшості районів Конакрі становлять серйозну небезпеку, де епідемія може розвинутися у серйозну кризу. Люди не думають про те, аби помити руки, тоді як води не вистачає навіть на те, щоб втамувати спрагу»[19].

Подальше поширення[ред. | ред. код]

У Ліберії повідомлення про випадки захворювання у графствах Лофа та Німба з'явилися наприкінці березня,[20] а до середини квітня Міністерство охорони здоров'я та соціального благополуччя зафіксувало ймовірні випадки у графствах Маргібі та Монтсеррадо.[21]

Сьєрра-Леоне, Малі та Гана до середини квітня виявили випадки захворювання, збудником яких міг бути вірус Ебола, однак всі клінічні проби зі всіх цих випадків дали негативний результат на наявність даного вірусу.[22] Загальна ситуація із поширенням інфекції у Гвінеї дещо покращилась у травні. Протягом декількох днів не виникало нових загроз чи випадків внутрішньолікарняних заражень у Ліберії, а також у п'яти із шести вражених хворобою префектур у Гвінеї. Ґекеду (Guéckédou) була єдиною місцевістю, звідки все ще надходили повідомлення про інфікування та смертельні випадки.

З 23 по 27 травня 2014 року три області, які були уражені епідемією до цього (Ґекеду, Мацента та Конакрі), чотири нові регіони (Боффа, Телімеле, Боке та Дубрека), а також ще одна африканська країна (Сьєрра-Леоне) повідомили про декілька нових клінічних випадків захворювання на гарячку Ебола.[23] В середині червня було повідомлено про перші випадки захворювання у столиці Ліберії — Монровії.[24]

Médecins Sans Frontières наприкінці червня описав ситуацію в Західній Африці як таку, що «цілковито вийшла з-під контролю».[25] До липня Ліберія доповіла про 107 випадків інфікування (з них — 52 підтверджені лабораторно) та щонайменше 65 смертей внаслідок гарячки Ебола;[26] і тоді як лише чотири смертельних випадки були зафіксовані з-поза меж графства Лофа до середини квітня,[21] до середини червня Міністерство охорони здоров'я Ліберії повідомляло вже аж про сім додаткових смертельних випадків у самому лише графстві Монтсеррадо.[27]

Епідемія швидко прогресувала у Сьєрра-Леоне. Рапорт про перші випадки захворювання з'явився 25 травня стосовно регіону Кайлагун, розташованого поблизу границі із Ґекеду у Гвінеї.[28] До 20 червня було відомо про 158 випадків із підозрою на захворювання Ебола, переважно в межах регіону Калагун та суміжного з ним — Кенема, однак такі випадки фіксувалися також у регіонах Камбіа, Порт-Локо та Західному — на північному заході країни.[29] До 17 липня загальна кількість випадків із підозрою на захворювання Ебола в цій країні становила 442, обігнавши за цим показником Гвінею та Ліберію.[30] До 20 липня поширення епідемії досягло регіону Бо;[31] Перше захворювання на території Фрітауна — столиці Сьєрра-Леоне — було зафіксоване наприкінці липня.[32][33]

Про перший виявлений випадок захворювання у Нігерії 25 липня повідомила ВООЗ:[34] Патрік Соєр, офіційний представник Міністерства фінансів Ліберії, полетів з Ліберії до Нігерії після того, як був заражений вірусом, і помер у Лагосі невдовзі після прибуття.[35] У відповідь на це, з метою запобігання поширенню вірусу, лікарня, у якій перебував Патрік Соєр, була закрита та оголошена карантинною зоною, а медпрацівники, які займалися лікуванням ліберійця, опинилися в ізоляції.[36][37][38]

Країни із активним локальним поширенням інфекції[ред. | ред. код]

Країни з активним поширенням інфекції, станом на 9 серпня 2014 р.

Державні органи влади Гвінеї, Сьєрра-Леоне та Ліберії сформували й залучили свої національні комітети по надзвичайних ситуаціях та приготували плани по реагуванню на поширення епідемії гарячки Ебола, а також провели оцінювання загальної небезпеки ситуації та заходів, яких потрібно вжити для боротьби з епідемією.[17]

Регіональний представник ВООЗ у Африці, Луіс Самбо, відвідував вражені епідемією країни з 21 по 25 липня, при чому вів перемовини з політичними лідерами, міністрами охорони здоров'я, різними недержавними організаціями та іншими агенціями. Він підкреслив необхідність «сприяти зміні суспільної поведінки, в той же час шануючи культурні аспекти» африканських народів.[34]

Гвінея[ред. | ред. код]

Кордон між Гвінеєю та Ліберією у квітні все ще був відкритий; посол Гвінеї у Монровії зауважив, що його уряд переконаний, що зусилля, спрямовані на пряму боротьбу з епідемією, будуть значно ефективнішими, аніж закриття границі.[39] На початку серпня 2014 року Гвінея закрила свій кордон — як з Ліберією, так і зі Сьєрра-Леоне — аби допомогти стримати поширення хвороби, оскільки з цих двох сусідніх країн надходило більше звісток про нові випадки захворювання, аніж із самої Гвінеї.[40]

Ліберія[ред. | ред. код]

23 липня, або за день до цього, ліберійське міністерство охорони здоров'я почало імплементацію стратегічного плану, узгодженого із підсумками зібрання в Аккрі та спрямованого на вдосконалення реакції країни на епідемію.[41]

27 липня Елен Джонсон-Серліф, Президент Ліберії, оголосила, що Ліберія закриє всі свої кордони, за винятком декількох пунктів пропуску — таких як головний аеропорт країни, де будуть обладнані спеціальні центри обстежень, тоді як найбільш вражені епідемією регіони країни будуть переведені у режим карантину.[42] Всі футбольні події були цілковито скасовані, оскільки великі скупчення людей, а також сама природа цього виду спорту збільшують ризик поширення інфекції.[43] Через три дні після того, як були зачинені кордони, Серліф оголосила про закриття всіх навчальних закладів по цілій країні, в тому числі й Університет Ліберії,[44] а декілька громад мали бути переведеними на карантин.[45] Елен Джонсон-Серліф оголосила про введення надзвичайного стану в країні 6 серпня, частково через те, що хвороба продовжувала послаблювати систему охорони здоров'я в державі, а тому потенційно могла послабити здатність цієї системи лікувати й рутинні хвороби, такі як малярія; президент зауважила, що надзвичайний стан може потребувати «обмеження певних прав та привілеїв».[46] Того ж дня Національна виборча комісія Ліберії оголосила про те, що вона буде нездатна організувати заплановані на жовтень 2014 року вибори до Сенату Ліберії, а тому подає запит на відтермінування виборів.[47] — через тиждень після того, як лідери різних опозиційних партій публічно висловили різне ставлення до цього питання.[48]

Нігерія[ред. | ред. код]

Станом на 5 серпня 2014 року на території Нігерії було відомо про два підтверджених та шість підозрюваних випадків захворювань на гарячку Ебола.[49] Першим з них став випадок прибулого з Ліберії американця, Патріка Соєра, який здійснив переліт з цієї країни літаком до Нігерії, та на момент прибуття до міста Лагос виявився невиліковно хворим. 20 липня, через міста Ломе та Аккра, він добувся до Нігерії, до міста Лагос, де й помер через п'ять днів після цього. У відповідь на це нігерійський уряд посилив інтенсивність та прискіпливість обстежень пасажирів, які прибувають до країни на всіх пропускних пунктах; представники системи охорони здоров'я країни були призначені на всі такі пропускні пункти для проведення медичних тестувань осіб, які прибувають до країни. Перші рапорти повідомляли про те, що 65 осіб, які раніше контактували із Соєром (в тому числі персонал аеропорту, супутники по рейсу та медпрацівники лікарні, у яку Соєра було госпіталізовано) були піддані прискіпливим медичним обстеженням, проте симптомів гарячки Ебола у них не було виявлено.[50] 4 серпня з'явилося підтвердження інформації про те, що лікар, який займався лікуванням ліберійця, зазнав інфікування вірусом Ебола, і на той момент проходив курс лікування.[51] 6 серпня офіційні представники нігерійської влади підтвердили повідомлення про спричинену вірусом Ебола смерть медсестри, яка лікувала Соєра.[52]

9 серпня 2014 року Нігерійський національний комітет з етики досліджень в галузі охорони здоров'я — організація, яка визначає принципи дослідницької етики по всій країні — ввела в дію постанову, за якою нівелюються звичні адміністративні норми, що обмежують вивезення за кордон будь-яких біологічних зразків з Нігерії.[53] Ця постанова також підтримує застосування незатверджених офіційно методів лікування без їх попередньої оцінки та схвалення комітетом із дослідницької етики.

Сьєрра-Леоне[ред. | ред. код]

Владні структури Сьєрра-Леоне ввели в дію тимчасові заходи, до яких входять реактивація «Протоколу активного стеження», за яким всі подорожні, які прибуватимуть до країни із Гвінеї або Ліберії, піддаватимуться суворому огляду для того, аби переконатися у тому, що їх стан здоров'я є задовільним.[54] Уряд Сьєрра-Леоне оголосив про введення надзвичайного стану 30 липня, та відправив війська для забезпечення карантину в зонах наймасштабнішого поширення епідемії.[55]

У серпні 2014 року у Фрітауні, столиці Сьєрра-Леоне, була проведена роз'яснювальна кампанія для населення — інформація щодо способів як вберегтися від інфікування розповсюджувалася через радіо та встановлені на автомобілях гучномовці.[56]

Країни із підозрюваними або ізольованими випадками[ред. | ред. код]

Бенін[ред. | ред. код]

7 серпня з Беніна надійшло повідомлення про два ймовірні випадки захворювання гарячкою Ебола у двох різних медичних закладах країни. Обидва потенційно інфіковані пацієнти були перевезені до Сенегалу, де діагноз мав бути уточнений.[57] Початкові тести на вірус Ебола дали негативні результати.

Гана[ред. | ред. код]

До початку серпня у Гані було відомо про значну кількість випадків захворювань із підозрою на вірус Ебола як їх причину. Всі аналізи крові дали негативні результати — ознак інфікування вірусом Ебола не було виявлено — однак в Гані спорудили три ізоляційні центри для забезпечення карантинних умов у разі необхідності.[58][59]

Саудівська Аравія[ред. | ред. код]

1 квітня Саудівська Аравія припинила видачу віз для мусульманських прочан, які подорожують до Мекки із Гвінеї, Ліберії та Сьєрра-Леоне.[60] Незважаючи на це, 3 серпня один чоловік із підозрою на захворювання Ебола повернувся додому до Саудівської Аравії із Сьєрра-Леоне, де й помер через три дні після прибуття.[61] 10 серпня було оприлюднено результати аналізів із цього випадку, які свідчили про відсутність ознак захворювання, спричиненого вірусом Ебола.[62]

6 серпня Міністерство охорони здоров'я Саудівської Аравії порадило громадянам та обивателям країни утриматись від поїздок до Ліберії, Сьєрра-Леоне та Гвінеї до подальших розпоряджень.[63]

Іспанія[ред. | ред. код]

5 серпня 2014 року Орден госпітальєрів св. Івана Божого підтвердив інформацію про те, що один з їх іспанських братів, а саме — Мігель Пахарес — був інфікований вірусом Ебола під час виконання волонтерської місії у Ліберії. Його репатріація відбулась 6 серпня 2014 року під контролем іспанського Міністерства оборони.[64] Представники іспанської влади повідомили, що пацієнта лікуватимуть у мадридській лікарні «Carlos III», хоча з приводу такого рішення виникали певні суперечки.[65] 12 серпня брат Пахарес помер від гарячки Ебола.[66]

США[ред. | ред. код]

31 липня 2014 року чиновники США у галузі охорони здоров'я із Центрів по контролю над захворюваннями видали рекомендації щодо подорожей до Гвінеї, Ліберії та Сьєрра-Леоне, в яких застерегли громадян від поїздок у ці країни без крайньої необхідності.[67]

Американський гуманітарний працівник д-р. Кент Брантлі був інфікований вірусом Ебола під час виконання своїх обов'язків у лікувальному центрі в Монровії, де він працював керівником гуманітарної групи Samaritan's Purse; Ненсі Райтбол, одна із колег по гуманітарній місії під керівництвом Брентлі, була інфікована в той же час.[68][69][70] Обоє були переправлені повітряним транспортом до Сполучених Штатів на початку серпня, де мало проходити їх подальше лікування в Університетській лікарні Еморі, з розташуванням у Атланті, неподалік від головного офісу Центрів по контролю над захворюваннями (англ. Centers for Disease Control).[71]

6 серпня 2014 року Центри по контролю над захворюваннями перевизначили своє відношення до проблеми поширення гарячки Ебола, надавши їй статус «Рівень 1» (англ. Level 1) — найвищий рівень важливості за шкалою із шести рівнів — для покращення здатності даної установи реагувати на загрозу поширення епідемії.[72]

Труднощі у справі ізоляції епідемії[ред. | ред. код]

До труднощів, з якими стикаються лікарі та епідеміологи при спробі локалізувати епідемію, належать розкиданість точок найінтенсивнішого поширення інфекції по всій території країни,[25] невідповідне медичне обладнання, яким забезпечується медперсонал,[73] релігійні ритуали поховання, до яких входить, зокрема, обмивання тіла померлої людини,[74] а також небажання пересічних громадян вживати запобіжних заходів,[75] що виражається, зокрема, у «звільненні» підозрюваних на захворювання Ебола пацієнтів із ізоляційних центрів.[32][76]

Пересуди та заперечення[ред. | ред. код]

Заперечення існування хвороби у деяких вражених епідемією країнах, таких як Сьєрра-Леоне, часто робили зусилля з локалізації епідемії значно менш результативними.[77] Мовні бар'єри та поява команд медиків у захисних костюмах іноді спричиняла серед населення перебільшений страх перед вірусом.[78] Існують рапорти, в яких зазначається, що деякі люди вірять, що хвороба спричиняється чаклунством, або що лікарі вбивають своїх пацієнтів.[79] Наприкінці липня колишній ліберійський міністр охорони здоров'я Пітер Коулман зауважив, що «зараз, схоже, люди не вірять нічому з того, що говорить уряд».[42] У серпні натовп атакував ліберійський ізоляційний центр для інфікованих вірусом Ебола, в процесі нападу розкрадаючи обладнання та «звільняючи» пацієнтів. Дехто з нападників викрикував, що «не існує ніякої Еболи».[80]

Медпрацівники[ред. | ред. код]

Станом на 26 липня 2015 року у 880 медичних працівників підтверджено наявність гарячки Ебола, зокрема померло 510[81] З-поміж смертельних випадків серед медпрацівників варто виділити смерть Семюела Брісбейна — колишнього радника при Міністерстві охорони здоров'я та соціального благополуччя Ліберії, якого британська газета The Guardian описувала як «одного з найбільш висококваліфікованих лікарів у Ліберії».[82] Два американські співробітники гуманітарних організацій були інфіковані у лікувальному центрі в Монровії, який перебував під опікою благодійних організацій Serving In Mission та Samaritan's Purse.[82][83] 2 серпня Кент Брантлі, один з цих двох інфікованих медпрацівників, був переправлений літаком до Університетської лікарні Еморі, що в Атланті, де мало проходити його лікування, в результаті чого він став першим інфікованим вірусом Ебола пацієнтом у США.[84] 29 липня внаслідок зараження вірусом помер провідний лікар-спеціаліст по хворобі Ебола Шейк Умар Хан із Сьєрра-Леоне,[85][86] а наступного тижня захворів ще один видатний лікар-фахівець із цієї країни.[87]

Достеменно відомо також про інцидент із співробітниками гуманітарних організацій, коли місцеві жителі напали на медпрацівників в той час, як вони намагалися повернути до місць ізоляції «звільнених» пацієнтів, попередньо не давши селянам пояснень про те, хто вони такі і з якою метою прийшли до них,[88] а також ситуація із працівниками Червоного Хреста, які були змушені припинити роботу у Гвінеї після того, як персоналу стала погрожувати група чоловіків, озброєних ножами.[89] Демонстрації перед головною лікарнею, в якій відбувалося лікування інфікованих вірусом Ебола пацієнтів у місті Кенема, Сьєрра-Леоне, 25 липня були розігнані поліцією.[90]

Рівень смертності[ред. | ред. код]

Див. також: Хвороба, яку спричинює вірус Ебола#Сприйнятливий контингент та імунітет

Дані щодо кількості випадків інфікування та щодо смертності, які надходили з Гвінеї, де поширення епідемії вдалося значно сповільнити до 18 червня, виявили, що коефіцієнт летальності при гарячці Ебола становив близько 64 %, при підрахунку чого, однак, враховувалися також дані щодо непідтверджених — ймовірних та підозрюваних випадків захворювання та смертей від гарячки Ебола, на основі інформації наданої Всесвітньою організацією охорони здоров'я.[91]

Представники влади Гвінеї та ВООЗ мають різні бачення об'єктивності таких даних щодо пацієнтів, в тому числі й щодо рівня смертності. Інформацію щодо рівня смертності при цій епідемії неодноразово називали ненадійною, зважаючи на різницю у методах проведення досліджень та виконання аналізів, на включення при статистичних підрахунках непідтверджених (ймовірних та підозрюваних) випадків, а також на швидкість появи нових випадків інфікування та нових смертей.[92]

Економічний тягар[ред. | ред. код]

На додаток до самої лише загрози життю та здоров'ю населення, епідемія має ще й негативний економічний ефект. На початку квітня готель Palm Camayenne у Конакрі, який користується широкою популярністю серед бізнесменів та політиків, повідомив, що його заповнюваність становила менше ніж третину від звичного рівня як для цієї пори року. В той же час, відбулося значне зниження пасажиропотоку на рейсах авіакомпанії Brussels Airlines із Брюсселя до Конакрі, тоді як пасажиропотік у протилежному напрямку значно зріс. Крім того, регіональна авіакомпанія Gambia Bird відклала запуск рейсів до Конакрі після того, як Сенегал закрив свій кордон із Гвінеєю, аби не допустити поширення епідемії.[93]

Другорядні працівники британської фірми London Mining у Сьєрра-Леоне були евакуйовані з країни у червні, одразу ж після фіксування спалаху епідемії в цій країні. На той час було відомо про щонайменше 50 випадків захворювання із підозрою на вірус Ебола, з яких 5 випадків завершилися смертю.[94]

Спалах епідемії у Сьєрра-Леоне став причиною закриття шкіл, ринків, супермаркетів та єдиного в місті Кайлагун банка.[95]

Як наслідок епідемії, зросла ринкова ціна Tekmira Pharmaceuticals — канадської компанії, яка займається розробкою експериментальних ліків проти гарячки Ебола.[96]

Графік випадків захворювання та смертей[ред. | ред. код]

Таблиця нижче демонструє графік спалаху епідемії, який був створений на основі даних, зібраних Центрами контролю над захворюваннями[97] та ВООЗ.[91] Всі числа зіставляються із даними Управління з координації гуманітарних питань ООН (Office for the Coordination of Humanitarian Affairs, OCHA), якщо ці дані були в наявності для окремої дати.[98] До таблиці входять також випадки, які не були ще підтверджені на момент виходу доповіді. Всі дані походять із офіційних доповідей із міністерств охорони здоров'я країн, вражених інфекцією Ебола. Представництво ВООЗ стверджує про те, що числа, які повідомляються, «вельми недооцінюють масштаби спалаху хвороби».[99] Випадки у віддалених місцевостях взагалі могли бути не враховані.[100]


До таблиці могли бути занесені також випадки підозри на захворювання, які ще мають бути підтвердженими як такі, що були спричинені вірусом Ебола. У випадках, коли результати тестів не підтвердили захворювання гарячкою Ебола, в наступній даті доповіді вказується менше число смертей, аніж у попередній. (Числа внизу можуть відрізнятись від чисел, поданих у відповідних урядових доповідях. Див. примітки внизу, подані щодо окремих джерел.)

  • Еволюція загальної кількості випадків захворювання (cases) та смертей (deaths).
    Еволюція загальної кількості випадків захворювання (cases) та смертей (deaths).
  • Сукупна кількість смертей та захворювань у логарифмічній шкалі
    Сукупна кількість смертей та захворювань у логарифмічній шкалі
  • Середнє значення нових випадків захворювання та смертей на день (поміж датами доповідей ВООЗ)
    Середнє значення нових випадків захворювання та смертей на день (поміж датами доповідей ВООЗ)
  • Сукупна кількість захворювань за країною у лінійній шкалі
    Сукупна кількість захворювань за країною у лінійній шкалі
  • Сукупна кількість захворювань за країною у логарифмічній шкалі.
    Сукупна кількість захворювань за країною у логарифмічній шкалі.
Випадки захворювання та смертей від гарячки Ебола за країною та датою
Дата доповіді Загалом Гвінея Ліберія Сьєрра-Леоне Нігерія Сенегал Виноски
випадків смертей випадків смертей випадків смертей випадків смертей випадків смертей випадків смертей
17 вер 2014 5,762 2,746 965 623 3,022 1,578 1,753 537 21 8 1 0 ✓[101][102][103]
14 вер 2014 5,339 2,586 942 601 2,720 1,461 1,655 516 21 8 1 0 ✓[104][105][106]
10 вер 2014 4,846 2,375 899 568 2,415 1,307 1,509 493 22 8 3 0 ✓[107][108]
7 вер 2014 4,366 2,177 861 557 2,081 1,137 1,424 476 22 7 3 0 ✓[109][110]
3 вер 2014 4,001 2,089 823 522 1,863 1,078 1,292 452 22 7 1 0 ✓[111]
31 сер 2014 3,707 1,808 771 494 1,698 871 1,216 436 21 7 1 0 ✓[112][113]
25 сер 2014 3,071 1,553 648 430 1,378 694 1,026 422 19 7 ✓[114]
20 сер 2014 2,615 1,427 607 406 1,082 624 910 392 16 5 ✓[115]
18 сер 2014 2,473 1,350 579 396 972 576 907 374 15 4 ✓[116]
16 сер 2014 2,240 1,229 543 394 834 466 848 365 15 4 ✓[117]
13 сер 2014 2,127 1,145 519 380 786 413 810 348 12 4 ✓[118]
11 сер 2014 1,975 1,069 510 377 670 355 783 334 12 3 ✓[119]
9 сер 2014 1,848 1,013 506 373 599 323 730 315 13 2 ✓[120]
6 сер 2014 1,779 961 495 367 554 294 717 298 13 2 ✓[121]
4 сер 2014 1,711 932 495 363 516 282 691 286 9 1 ✓[122]
1 сер 2014 1,603 887 485 358 468 255 646 273 4 1 ✓[123]
30 лип 2014 1,440 826 472 346 391 227 574 252 3 1 ✓[124]
27 лип 2014 1,323 729 460 339 329 156 533 233 1 1 ✓[125]
23 лип 2014 1,201 672 427 319 249 129 525 224 ✓[126]
20 лип 2014 1,093 660 415 314 224 127 454 219 ✓[127]
17 лип 2014 1,048 632 410 310 196 116 442 206 ✓[128]
14 лип 2014 982 613 411 310 174 106 397 197 ✓[129]
12 лип 2014 964 603 406 304 172 105 386 194 ✓[130]
8 лип 2014 888 539 409 309 142 88 337 142 ✓[131]
6 лип 2014 844 518 408 307 131 84 305 127 ✓[132]
2 лип 2014 779 481 412 305 115 75 252 101 ✓[133]
30 чер 2014 759
(6/25)+22		 467
+14		 413
+3		 303
+5		 107
+8		 65
+7		 239
+11		 99
+2		 ✓[134]
22 чер 2014 599 338 — — 51 34 — — ✓[135]
20 чер 2014 581 328 390
+0		 270
+3		 — — 158
+0		 34
+4		 ✓[135]
17 чер 2014 528 337 — — — — 97
(6/15)+31		 49
+4		 ✓[136]
16 чер 2014 526 334 398 264 33
(6/11)+9		 24
+5		 — — ✓[136]
15 чер 2014 522 333 394 263 33 24 95 46 ✓[137]
10 чер 2014 474 252 372 236 — — — — CDC[138]
6 чер 2014 453 245 — — — — 89
+8		 7
+1		 ✓[139]
5 чер 2014 445 244 351
+7		 226
+6		 — — — — ✓[139]
5 чер 2014 438 233 — — — — 81
+9		 6 ✓[140]
3 чер 2014 436 233 344
+11		 215
+3		 — — — — ✓[140]
1 чер 2014 383 211 328 208
+21		 — — 79
+13		 6 ✓[141]
29 тра 2014 354 211 — — —
+1		 —
+1		 50
+34		 6
+1		 ✓[142]
28 тра 2014 319 209 291 193 — — — — ✓[142]
27 тра 2014 309 202 281 186 — — 16 5 ✓[143][144]
23 тра 2014 270 185 258 174 — — — — ✓[145]
18 тра 2014 265 187 253 176 — — — — ✓[146]
12 тра 2014 260 182 248 171 — — — — ✓[147]
10 тра 2014 245 168 233 157 12 11 — — ✓[148]
7 тра 2014 249 169 236 158 — — — — ✓[149]
3 тра 2014 244 166 231 155 — — 0 0 ✓[150]
2 тра 2014 239 160 — — 13 11 ✓[151]
1 тра 2014 237 158 226 149 — — ✓[151]
30 кві 2014 233 155 221 146 — — CDC[138]
24 кві 2014 253 152 — — 35 — ✓[152]
23 кві 2014 252 152 218 141 — — ✓[152]
21 кві 2014 242 147 — — 34
↓26?		 11
-2		 ✓[153]
20 кві 2014 235 149 208 136 — — ✓[153]
17 кві 2014 230 142 203 129 27 13 GU[154]
LI✓[155]
16 кві 2014 224 135 197 122 27 13 (1) ✓[156]
14 кві 2014 194 121 168 108 — — ✓[157]
11 кві 2014 184 114 — — 26 13 ✓[157]
10 кві 2014 183 113 — — 25 12 — — ✓[158]
9 кві 2014 179 111 158 101 — — — — ✓[158]
7 кві 2014 172 105 151 95 21 10 —
(-2)		 — ✓[159][160]
1 кві 2014 135 88 127 83 8
+0		 5
+1		 ✓[161]
31 бер 2014 130 82 122 80 8 2 — — ✓[162]
29 бер 2014 114 71 — — 2
↓5		 1
↓1		 — — ?[163]
28 бер 2014 120 76 112 70 — — (2) (2) ✓[164]
27 бер 2014 111 72 103 66 8 6 (6) (5) ✓[165]
26 бер 2014 86 62 86 62 ✓[166]
25 бер 2014 86 60 86 60 ✓[167]
24 бер 2014 86 59 86 59 ✓[168]
22 бер 2014 49 29 49 29 ✓[169]
Примітки:
Дата, яка вказується, не є датою самої доповіді, а тією датою, станом на яку було те число жертв, яке вказане у таблиці. Єдине джерело може давати дані станом на декілька різних дат.
Загальна кількість випадків та смертей до 1 липня 2014 року підраховується шляхом додавання відповідних чисел по країнах.
Числа із ± позначають уточнення для числа попередньої доповіді. Вони, однак, можуть не відповідати дійсності.
Числа із ↓ позначають випадки, які дали негативний результат на захворювання гарячкою Ебола.
Ліберія:
29 березня: Дані LI містять неточність. Раніше було 8 підозрюваних випадків та 6 смертей (жоден з цих випадків на той час не був підтверджений). Сім з цих випадків до 29 березня були досліджені, і п'ять виявилися негативними на вірус Ебола. Отже, кількість підозрюваних випадків мала б скоротитися до трьох, однак ця кількість не була вказана; крім того, мінімальна кількість підтверджених смертей мала дорівнювати 3. В доповіді ж сказано лише про 2 протестовані смертельні випадки, один з яких дав негативні результати на Еболу.[163]
21 квітня: число смертей зменшилось на 2: один випадок після тестування дав негативні результати у Гвінеї, ще один був відкинутий як помилка при підрахунку. Загалом — 26 тестів дали негативні результати на вірус Ебола.[153]
24 квітня: сказано, що ведеться перевірка 27 підозрюваних випадків, і що результати, зважаючи на це, можуть бути цілком відмінними від попередніх даних.[152]
2 травня: рекласифікація завершена.[151]
Сьєрра-Леоне: про випадки захворювання повідомлялося й раніше, однак до 3 травня насправді жоден з них не підтвердився. Отже, фактів захворювання не було.[150] Попередні (помилкові) доповіді позначаються дужками «()».
7 квітня: 2 підозрювані випадки захворювання гарячкою Ебола були визначені як такі, що були спричинені гарячкою Ласса.[159]
15 квітня: Із 12 підозрюваних випадків 11 були протестовані на вірус Ебола, однак дали негативні результати.[156]
Малі: 7 квітня було повідомлено про 4 ймовірні випадки,[159][160] проте це не була гарячка Ебола.[156]
Примітка: 31 вересня дані ВООЗ щодо кількості смертей у Сьєрра-Леоне містять похибку.[113]
Примітка: 7 вересня дані ВООЗ щодо кількості смертей у Сьєрра-Леоне були подвоєні у новій доповіді.[110]
Примітка: 10 вересня — дані Управління з координації гуманітарних питань ООН, а також ліберійського уряду. Зауважте, Нігерія та Сенегал — без змін.[108]
Примітка: 14 вересня інформація щодо Гвінеї за даними ВООЗ.[104] Інформація щодо Ліберії — за даними урядових джерел.[105] Інформація щодо Сьєрра-Леоне — за даними урядових джерел.[106]
Примітка: 17 вересня інформація щодо Гвінеї та Сенегалу — за даними OCHA.[101] Інформація щодо Ліберії — за даними урядових джерел.[102] Інформація щодо Сьєрра-Леоне — за даними урядових джерел (Updated with Sierra Leone per Gov (джерело OCHA стверджує, що його доповідь подає дані за 18 вересня, однак числа щодо Сьєрра-Леоне відповідають числам з урядових джерел цієї країни за 17 вересня).[103] Нігерія без змін.

Див. також[ред. | ред. код]

Хвороба, яку спричинює вірус Ебола

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в (англ.)Grady, Denise; Fink, Sheri (9 серпня 2014). Tracing Ebola’s Breakout to an African 2-Year-Old. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 14-08-2014.
  2. ↑ (англ.)CDC confirms first case of Ebola in the U.S. CDC. 30 вересня 2014. Архів оригіналу за 1 жовтня 2014. Процитовано 30 вересня 2014.
  3. ↑ Situation report - 10 December 2014 (PDF) (англ.). Всесвітня організація охорони здоров’я. Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2014. Процитовано 12 грудня 2014.
  4. ↑ Оголошено, що епідемія пройшла в Нігерії 20 жовтня 2014 року.
  5. ↑ Оголошено, що епідемія пройшла в Сенегалі 17 жовтня 2014 року.
  6. ↑ (англ.)Roy-Macaulay, Clarence (31-07-2014). Ebola Crisis Triggers Health Emergency. Drug Discov. Dev. Highlands Ranch, Colorado, United States: Cahners Business Information. Associated Press. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 03-08-2014.
  7. ↑ (англ.)Chronology of Ebola Hemorrhagic Fever Outbreaks. Centers for Disease Control and Prevention. 24-06-2014. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 25-06-2014.
  8. ↑ (англ.)WHO Statement on the Meeting of the International Health Regulations Emergency Committee Regarding the 2014 Ebola Outbreak in West Africa. World Health Organization. 08-08-2014. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 08-08-2014.
  9. ↑ WHO. Emergencies preparedness, response. New Ebola cases confirmed in Guinea as WHO warns of more possible flare ups. Update from the field 18 March 2016. [1] [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.]
  10. ↑ (англ.)Nossiter, Adam (28-07-2014). Fear of Ebola Breeds a Terror of Physicians. The New York Times. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 29-07-2014.
  11. ↑ WHO declares the end of the most recent Ebola virus disease outbreak in Liberia [2] [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]
  12. ↑ (англ.)Baize, Sylvain; Pannetier, Delphine; Oestereich, Lisa; Rieger, Toni (16-04-2014). Emergence of Zaire Ebola Virus Disease in Guinea — Preliminary Report. New England Journal of Medicine. doi:10.1056/NEJMoa1404505. Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 8 серпня 2014.
  13. ↑ (англ.)Mystery hemorrhagic fever kills 23 in Guinea. Reuters. 19 березня 2014. Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 09-08-2014.
  14. ↑ а б в (англ.)Outbreak of Ebola in Guinea and Liberia. Centers for Disease Control and Prevention. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 8 серпня 2014.
  15. ↑ (англ.)Emergence of Zaire Ebola Virus Disease in Guinea — Preliminary Report. New England Journal of Medicine. 16-04-2014. Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 03-05-2014.
  16. ↑ (англ.)Guinea ebola outbreak sequences. Epidemic: Molecular Epidemiology and Evolution of Viral Pathogens. 17-04-2014. Архів оригіналу за 13-10-2014. Процитовано 06-07-2014.
  17. ↑ а б (англ.)Ebola Haemorrhagic Fever, Guinea (Situation). WHO. 30-03-2014. Архів оригіналу за 04-04-2014. Процитовано 31-03-2014.
  18. ↑ (англ.)Ebola outbreak in Guinea 'unprecedented' – MSF. BBC News. 31-03-2014. Архів оригіналу за 21 червня 2014. Процитовано 31-03-2014.
  19. ↑ (фр.)Diallo, Boubacar (29-03-2014). Ebora en Guinée : l’ONG Plan Guinée craint une aggravation de l’épidemie [Ebola in Guinea: the NGO Plan Guinea fears a worsening of the epidemic]. Africa guinée. Архів оригіналу за 3 квітня 2014. Процитовано 31-03-2014.
  20. ↑ (англ.)2 of 5 Test Positive for Ebola in Liberia, Liberian Observer, 31-03-2014, архів оригіналу за 9 липня 2014, процитовано 06-07-2014
  21. ↑ а б (англ.)Ebola Virus Disease Epidemic in Liberia: Situation Report 11 (PDF), LR: Ministry of Health and Social Welfare, 13-04-2014, архів оригіналу (PDF) за 30-05-2014, процитовано 06-07-2014
  22. ↑ Ebola Haemorrhagic Fever, West Africa (Situation). WHO. 16-04-2014. Архів оригіналу за 06-10-2014. Процитовано 16-04-2014.
  23. ↑ (англ.)Ebola Haemorrhagic Fever, West Africa (Situation). WHO. 27-04-2014. Архів оригіналу за 25-10-2014. Процитовано 27-04-2014.
  24. ↑ (англ.)Seven die in Monrovia Ebola outbreak. BBC News. 17-06-2014. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 28-07-2014.
  25. ↑ а б (англ.)Doctors Without Borders: West Africa's Ebola Outbreak is Totally Out of Control. CTVNews. 20-06-2014. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 21-06-2014.
  26. ↑ (англ.)Outbreak of Ebola in Guinea, Liberia, and Sierra Leone. Centers for Disease Control and Prevention. Centers for Disease Control and Prevention. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 03-07-2014.
  27. ↑ (англ.)Seven die in Monrovia Ebola outbreak. BBC News. 17-06-2014. Архів оригіналу за 18 червня 2014. Процитовано 18-06-2014.
  28. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Update of 26 May 2014). WHO: Outbreak news. 26-05-2014. Архів оригіналу за 29-07-2014. Процитовано 28-07-2014.
  29. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 23 June 2014. WHO: Outbreak news. 23-06-2014. Архів оригіналу за 18-10-2014. Процитовано 28-07-2014.
  30. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 18 July 2014. WHO: Outbreak news. 18-07-2014. Архів оригіналу за 06-10-2014. Процитовано 27-07-2014.
  31. ↑ (англ.)Outbreak of Ebola in Guinea, Liberia, and Sierra Leone. Centers for Disease Control and Prevention. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 27-07-2014.
  32. ↑ а б (англ.)Sierra Leone hunts Ebola patient kidnapped in Freetown. BBC News. 25-07-2014. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 27-07-2014.
  33. ↑ (англ.)Ebola outbreak: Sierra Leone escaped patient dies. BBC News. 27-07-2014. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 27-07-2014.
  34. ↑ а б (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 25 July 2014. WHO: Outbreak news. 25-07-2014. Архів оригіналу за 22-10-2014. Процитовано 27-07-2014.
  35. ↑ (англ.)Wesee, Ben P. (04-08-2014). I'm ok - Nigerian Ambassador Assures Public. The New Dawn, Monrovia. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 07-08-2014.
  36. ↑ (англ.)Cocks, Tim (28-07-2014). Nigeria isolates Lagos hospital where Ebola victim died. Reuters. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 01-08-2014.
  37. ↑ (англ.)Sierra Leone hunts Ebola patient kidnapped in Freetown. British Broadcasting Corporation. 25-08-2014. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 10 серпня 2014.
  38. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 31 July 2014 - WHO | Regional Office for Africa. Afro.who.int. Архів оригіналу за 24-09-2014. Процитовано 08-08-2014.
  39. ↑ (англ.)Kwanue, C.Y. (07-04-2014). Guinean Gov’t Provides Ebola Updates. Liberian Observer. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 07-04-2014.
  40. ↑ (англ.)Guinea closes border as Ebola ravages Sierra Leone and Liberia. The Africa News.Net. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 08-08-2014.
  41. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 23-07-2014. WHO: Outbreak news. 23-07-2014. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 27-07-2014.
  42. ↑ а б (англ.)Ebola outbreak: Liberia shuts most border points. BBC News. 28-07-2014. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28-07-2014.
  43. ↑ (англ.)Ebola outbreak: Asky bans flights in West Africa. BBC News. 29-07-2014. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 29-07-2014.
  44. ↑ (англ.)Kwanue, C.Y. (01-08-2014). In Compliance with Sirleaf's Mandate, UL Closed. Liberian Observer. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 02-08-2014.
  45. ↑ (англ.)Liberia shuts schools, quarantines communities in bid to halt Ebola. Reuters. 30-07-2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30-07-2014.
  46. ↑ (англ.)Ellen Declares State of Emergency. Executive Mansion via Heritage. 06-08-2014. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 07-08-2014.
  47. ↑ NEC Recommends Postponement of Senatorial Election. Heritage. 07-08-2014. Архів оригіналу за 13-01-2017. Процитовано 07-08-2014.
  48. ↑ (англ.)Daygbor, E.J. Nathaniel (31-07-2014). Senatorial Election Faces Postponement as Political Leaders Debate. The New Dawn. Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 07-08-2014.
  49. ↑ (англ.)Lagos has eight suspected Ebola cases, one confirmed: Nigerian health official | Reuters. In.reuters.com. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 08-08-2014.
  50. ↑ (англ.)Nigeria 'on red alert' over Ebola death in Lagos. BBC News. 26-07-2014. Архів оригіналу за 1 серпня 2014. Процитовано 27-07-2014.
  51. ↑ (англ.)Reuters (04-08-2014). Lagos records second Ebola case in doctor who treated victim: Nigerian health minister. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
  52. ↑ (англ.)Mark, Monica (06-08-2014). Ebola Outbreak: Nurse who Treated First Victim in Nigeria Dies. The Guardian. Архів оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 07-08-2014.
  53. ↑ (англ.)NHREC Statement on Ebola Care. Nigerian National Health Research Ethics Committee. 09-08-2014. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12-08-2014.
  54. ↑ (англ.)Cham, Kemo (01-04-2014). Sierra Leone restricts movement across borders over Ebola fears. Africa Review. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 01-04-2014.
  55. ↑ (англ.)Sierra Leone declares state of emergency over Ebola. Reuters. 31-07-2014. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 31-07-2014.
  56. ↑ (англ.)Ofeibea Quist-Arcton (06-08-2014). Skeptics In Sierra Leone Doubt Ebola Virus Exists. WVXU. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
  57. ↑ (англ.)Benin waiting for test results on two possible Ebola cases. Agence France-Presse. 07-08-2014. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 08-08-2014.
  58. ↑ (англ.)37 Suspected Ebola Cases In Ghana So Far Prove Negative. Gbcghana.com. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 13-08-2014.
  59. ↑ (англ.)Ayeinabom Ernest Weseh. Ghana News - Ghana Ebola strategy: 3 isolation centres ready in two weeks, gov’t reveals. News.myjoyonline.com. Архів оригіналу за 13-10-2014. Процитовано 13-08-2014.
  60. ↑ (фр.)Visas refusés aux pèlerins de Guinée et du Libéria. 20min.ch. 01-04-2014. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 01-04-2014.
  61. ↑ (англ.)Saudi being tested for Ebola dies in hospital. Associated Press. 06-08-2014. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 06-08-2014.
  62. ↑ (англ.)(NBC) Saudi Man Suspected of Dying From Ebola Tests Negative for Virus. NBC News. 10-08-2014. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 10-08-2014.
  63. ↑ (англ.)(MOH) Advises Against Traveling To Parts Of West Africa Affected By Ebola Outbreak. Ministry of Health of Saudi Arabia. 06-08-2014. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 08-08-2014.
  64. ↑ (англ.)Ebola patient's husband feels 'the comfort of God'. CNN. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 08-08-2014.
  65. ↑ (англ.)Ebola: Spanish missionary infected with virus in Liberia flown to Spain. The Guardian. 07-08-2014. Архів оригіналу за 15 серпня 2014. Процитовано 08-08-2014.
  66. ↑ (ісп.)Muere el religioso español Miguel Pajares a causa del ébola. RTVE. 12-08-2014. Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 12-08-2014.
  67. ↑ (англ.)The CDC Says You Shouldn’t Fly To Countries Hardest Hit By Ebola Outbreak. TIME. 31-07-2014. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 15 серпня 2014.
  68. ↑ (англ.)Ebola outbreak: U.S. missionary Nancy Writebol leaves Liberia Tuesday. 04-08-2014. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 04-08-2014.
  69. ↑ (англ.)Two Americans Stricken With Deadly Ebola Virus in Liberia. 28-07-2014. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 02-08-2014.
  70. ↑ (англ.)Ebola drug likely saved American patients. CNN.com. 08-08-2014. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 08-08-2014.
  71. ↑ (англ.)Steenhuysen, Julie. Ebola patient coming to U.S. as aid workers' health worsens. MSN News. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 01-08-2014.
  72. ↑ (англ.)CDC issues emergency 'all-hands' call for Ebola response - Yahoo News. News.yahoo.com. 06-08-2014. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 08-08-2014.
  73. ↑ (англ.)Liberia: Unheralded Fear - Ebola Pose Risks for Liberia Health Workers. FrontPage Africa. 19-06-2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 21-06-2014 — через AllAfrica.com.
  74. ↑ (англ.)Growing Ebola Outbreak Threatens to Overwhelm Volunteers. Today Health. 08-06-2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 21-06-2014.
  75. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 3 July 2014. World Health Organisation. 03-07-2014. Архів оригіналу за 28-07-2014. Процитовано 04-07-2014.
  76. ↑ (англ.)8 Ebola suspects freed by relatives in Sierra Leone. Global Post. 28-05-2014. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 21-06-2014.
  77. ↑ (англ.)Ofeibea Quist-Arcton (06-08-2014). Skeptics In Sierra Leone Doubt Ebola Virus Exists. NPR. Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 18 серпня 2014.
  78. ↑ (англ.)Anja Wolz (15-07-2014). Fighting fear, denial and death on Ebola frontline. NewScientist. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 18 серпня 2014.
  79. ↑ (англ.)Ebola, snakes and witchcraft: Stopping the deadly disease in its tracks in West Africa. International Federation of Red Cross and Red Crescent Societies. 24-06-2014. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 28-06-2014.
  80. ↑ (англ.)Patients reported missing after Ebola clinic attacked in Liberia. The Age. 18-08-2014. Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 18-08-2014.
  81. ↑ WHO: EBOLA SITUATION REPORT. 29 July 2015 [3] [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  82. ↑ а б (англ.)Liberia: top doctor becomes latest Ebola victim. Guardian Online. 27-07-2014. Архів оригіналу за 12 травня 2015. Процитовано 28-07-2014.
  83. ↑ Samaritan’s Purse Doctor Serving in Liberia Tests Positive for Ebola. Samaritan's Purse. 27-07-2014. Архів оригіналу за 11-08-2014. Процитовано 28-07-2014.
  84. ↑ (англ.)2 American Ebola patients head to USA. Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
  85. ↑ (англ.)Top Ebola doctor dead in African outbreak; local airline suspends flights. New York Daily News. Associated Press. 29-07-2014. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 29-07-2014.
  86. ↑ (англ.)Dr. Kent Brantly, one of two American Ebola patients, arrives safely at Emory University. Fox News. 02-08-2014. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
  87. ↑ (англ.)Cham, Kemo (10-08-2014). Another Sierra Leone doctor contracts Ebola. Africa Review. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 14-08-2014.
  88. ↑ (англ.)Villagers stone ebola trackers in Sierra Leone as cases rise. Chicago Tribune. 28-05-2014. Архів оригіналу за 02-07-2014. Процитовано 02-07-2014.[недоступне посилання з Липень 2014]
  89. ↑ (англ.)Red Cross suspends Ebola operations in southeast Guinea after threats. Reuters. 02-07-2014. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 04-07-2014.
  90. ↑ (англ.)Ebola center in Sierra Leona under guard after protest march. Reuters news. 26-07-2014. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 27-07-2014.
  91. ↑ а б (англ.)Disease Outbreak News. WHO. Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 8 серпня 2014.
  92. ↑ (англ.)Case Fatality Rate for ebolavirus. Epidemic: Molecular Epidemiology and Evolution of Viral Pathogens. 07-08-2014. Архів оригіналу за 29-08-2014. Процитовано 18-08-2014.
  93. ↑ (англ.)Adama Diarra and Misha Hussain (04-04-2014). Mali suspects first Ebola cases as regional death toll tops 90. Reuters. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 04-04-2014.
  94. ↑ (англ.)UK employees leave Sierra Leone over Ebola threat. BBC News. 03-06-2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 04-06-2014.
  95. ↑ (англ.)Ebola Wreaks Economic Woe In West Africa. NPR. 17-07-2014. Архів оригіналу за 1 серпня 2014. Процитовано 19-07-2014.
  96. ↑ (англ.)Atkins, Richard (09-08-2014). Biotech Stock in Spotlight: As the World Awaits Ebola Treatment, Tekmira Pharma In Prime Focus. TechNews. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 10-08-2014.
  97. ↑ (англ.)Disease Outbreak News (DONs). CDC. Архів оригіналу за 8 квітня 2015. Процитовано 21 вересня 2014.
  98. ↑ (англ.)https://wca.humanitarianresponse.info/en. OCHA. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
  99. ↑ (англ.)Ebola crisis vastly underestimated, says WHO. BBC. 14 серпня 2014. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
  100. ↑ (англ.)Nebehay, Stephanie; MacDougall, Clair (22 серпня 2014). WHO warns of 'shadow zones' and unreported Ebola cases. Reuters. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
  101. ↑ а б OCHA: West Africa: Ebola Virus Disease (EVD) Outbreak (as of 18 Sep 2014) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
  102. ↑ а б Liberia: Liberia Ebola SitRep no. 125 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
  103. ↑ а б Sierra Leone: EBOLA VIRUS DISEASE — SITUATION REPORT (Sit-Rep) — 18 September, 2014 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
  104. ↑ а б (англ.)Ebola Response Situation Report 4, 18 September 2014 (PDF). WHO. 19 вересня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2014. Процитовано 20 вересня 2014.
  105. ↑ а б Liberia: Liberia Ebola SitRep no. 122, 14 September 2014 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2014.
  106. ↑ а б Sierra Leone: EBOLA VIRUS DISEASE — SITUATION REPORT (Sit-Rep) — 15 September, 2014 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21 вересня 2014.
  107. ↑ OCHA: West Africa: Ebola Virus Disease (EVD) Outbreak (as of 10 Sep 2014) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
  108. ↑ а б Liberia Ebola SitRep no. 118, 10 September 2014 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
  109. ↑ WHO: Ebola Response Roadmap Situation Report 3, 12 September 2014 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
  110. ↑ а б SIERRA LEONE: EBOLA VIRUS DISEASE — SITUATION REPORT (Sit-Rep) — 08 September, 2014 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 вересня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
  111. ↑ (англ.)Ebola Virus Disease (EVD) Outbreak (as of 3 Sep 2014) [Архівовано 11 вересня 2014 у Wayback Machine.], OCHA
  112. ↑ (англ.)WHO: Ebola Response Roadmap Situation Report 2, 5 September 2014. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  113. ↑ а б SIERRA LEONE: EBOLA VIRUS DISEASE — SITUATION REPORT (Sit-Rep) — 01September, 2014 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 жовтня 2014. Процитовано 21 вересня 2014.
  114. ↑ (англ.)WHO: Ebola Response Roadmap Situation Report 1-29 August 2014 [Архівовано 13 вересня 2014 у Wayback Machine.], WHO
  115. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 22 August 2014. Архів оригіналу за 20 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  116. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 20 August 2014. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  117. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 19 August 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  118. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 15 August 2014. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  119. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 13 August 2014. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  120. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 11 August 2014. Архів оригіналу за 23 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  121. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 8 August 2014. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  122. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 6 August 2014. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  123. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 4 August 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  124. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 31 July 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  125. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 29 July 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  126. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 25 July 2014. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  127. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 23 July 2014. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  128. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 18 July 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  129. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 17 July 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  130. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 14 July 2014. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  131. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 10 July 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  132. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 7 July 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  133. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 3 July 2014 . Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  134. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 1 July 2014. Архів оригіналу за 28 серпня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  135. ↑ а б (англ.)Ebola virus disease, West Africa – update 23 June 2014. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  136. ↑ а б (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 17 June 2014). Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  137. ↑ (англ.)Dashboard — Ebola Virus Disease (EVD) in West Africa (Situation as of 16 June 2014) [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.], WHO
  138. ↑ а б Previous Updates: 2014 West Africa Outbreak. Centers for Disease Control and Prevention. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  139. ↑ а б (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 7 June 2014). Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  140. ↑ а б (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 5 June 2014). Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  141. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 01 June 2014). Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  142. ↑ а б (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 30 May 2014). Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  143. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 27 May 2014). Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  144. ↑ (англ.)Dashboard — Ebola Virus Disease (EVD) in West Africa (Situation as of 27 May 2014) [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.], WHO
  145. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 23 May 2014). Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  146. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 18 May 2014). Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  147. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 15 May 2014). Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  148. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 10 May 2014). Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  149. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 9 May 2014). Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  150. ↑ а б (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 5 May 2014). Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  151. ↑ а б в (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 2 May 2014). Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  152. ↑ а б в (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 25 April 2014). Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  153. ↑ а б в (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 22 April 2014). Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  154. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 19 April 2014). Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  155. ↑ (англ.)Ebola Virus Disease (EVD) in West Africa Dashboard (17 April 2014) [Архівовано 18 травня 2014 у Wayback Machine.], WHO
  156. ↑ а б в (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 16 April 2014). Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  157. ↑ а б (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 14 April 2014). Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  158. ↑ а б (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 10 April 2014). Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  159. ↑ а б в (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 7 April 2014). Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  160. ↑ а б (англ.)Dashboard - Ebola Virus Disease in West Africa (07 April 2014). Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  161. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 2 April 2014). Архів оригіналу за 7 серпня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  162. ↑ (англ.)Ebola virus disease, West Africa (Situation as of 1 April 2014). Архів оригіналу за 6 квітня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  163. ↑ а б (англ.)Ebola virus disease, Liberia (Situation as of 30 March 2014). Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  164. ↑ (англ.)Ebola virus disease, Guinea (Situation as of 30 March 2014). Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  165. ↑ (англ.)Ebola virus disease, Guinea (Situation as of 27 March 2014). Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  166. ↑ (англ.)Ebola virus disease in Guinea (Situation as of 26 March 2014). Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  167. ↑ (англ.)Ebola virus disease in Guinea (Situation as of 25 March 2014). Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.
  168. ↑ (англ.)WHO (24 березня 2014), Ebola Hemorrhagic Fever in Guinea, Outbreak Bulletin, 4 (1), архів оригіналу за 19 серпня 2014, процитовано 21 вересня 2014
  169. ↑ (англ.)Ebola virus disease in Guinea. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 18 вересня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Епідемія гарячки Ебола в Західній Африці
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Епідемія_гарячки_Ебола_в_Західній_Африці&oldid=40426240