Еґон Пірсон — Вікіпедія

Еґон Пірсон
англ. Egon Sharpe Pearson
Ім'я при народженні англ. Egon Sharpe Pearson
Народився 11 серпня 1895(1895-08-11)[1][2][…]
Гампстед[d], Кемден, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство
Помер 12 червня 1980(1980-06-12)[1][2][…] (84 роки)
Мідгерстd, Чичестер[d], Західний Сассекс, Англія, Велика Британія[2]
Країна  Велика Британія
Діяльність математик, статистик
Alma mater Кембриджський університет
Галузь статистика
Заклад Університетський коледж Лондона[2]
Британське Адміралтейство[2]
Посада голова і president of the Royal Statistical Societyd[4]
Аспіранти, докторанти Джордж Боксd[5]
Норман Ллойд Джонсонd[5]
Bhaskar Kumar Ghoshd[5]
Pao-Lu Hsud[5]
Членство Лондонське королівське товариство
Королівське статистичне товариство
Інститут математичної статистикиd[6]
Економетричне товариство[7]
Батько Карл Пірсон
Нагороди

Еґон Шарп Пірсон, све ФРС[8] (англ. Egon Sharpe Pearson; 11 серпня 1895 – 12 червня 1980) — один із трьох дітей Карла Пірсона і, як і його батько, один з провідних британських статистиків.[9][10]

Він вчився у Вінчестерській школі і Трініті-коледжі в Кембриджі, став наступником свого батька в якості професора статистики в університетському коледжі Лондона і редактором журналу біометрика. Пірсон є найбільш відомий за леммою Неймана–Пірсона для перевірки статистичних гіпотез.

Він був обраний членом Економетричного товариства в 1948 році[11].

Він був президентом Королівського статистичного товариства в 1955-56,[12] і був нагороджений своїм золотою медаллю Гая в 1955 році. Він був призначений кавалер ордена Британської імперії в 1946 році.

Він був обраним членом Королівського товариства в березні 1966 року.[13] Цитата з обрання його членом товариства:

Відомий у всьому світі як співавтор теорії Неймана-Пірсона для перевірки статистичних гіпотез, і відповідальний за суттєвий внесок у проблеми статистичного виводу і методології, особливо в галузі розробки та використання критерію ймовірного співвідношення. Зіграв провідну роль у справі подальшого застосування статистичних методів — наприклад, у промисловості, а також під час і після війни, в оцінці та випробування зброї.[13]

Праці[ред. | ред. код]

  • По використанню та інтерпретації певних критеріїв випробувань для цілей статистичного висновку (співавтор Єжи Нейман в біометрика, 1928)
  • Історія статистики в XVII і XVIII століть (1929). Прокоментував версію серії конференції свого батька.
  • По проблемі найбільш ефективного перевірки статистичних гіпотез (співавтор Єжи Нейман, 1933)
  • The Application of Statistical Methods to Industrial Standardisation and Quality Control. London: British Standards Institution, Publication Department. 1935.[14]
  • Карл Пірсон: розуміння деяких аспектів його життя і творчості (1938)
  • The Selected Papers of E. S. Pearson. Cambridge University Press. 1966.
  • Дослідження з історії статистики і теорії ймовірностей (1969, співавтор Моріс Джордж Кендалл)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118982133 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г д Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. https://web.archive.org/web/20120317044817/http://www.rss.org.uk/site/cms/contentviewarticle.asp?article=486
  5. а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. Scientific Legacy DatabaseInstitute of Mathematical Statistics.
  7. https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
  8. Bartlett, M. S. (1981). Egon Sharpe Pearson. 11 August 1895-12 June 1980. Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society. 27: 425—426. doi:10.1098/rsbm.1981.0017. JSTOR 769879. (англ.)
  9. Еґон Пірсон(англ.) в проєкті «Математична генеалогія».
  10. Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Еґон Пірсон в архіві MacTutor (англ.)
  11. Election of Fellows, 1948. Econometrica. 17 (1): 86. January 1949. JSTOR 1912138. (англ.)
  12. Royal Statistical Society Presidents. Royal Statistical Society. Архів оригіналу за 17 March 2012. Процитовано 6 серпня 2010.
  13. а б Lists of Royal Society Fellows 1660-2007 (PDF). London: The Royal Society. Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2011. Процитовано 1 травня 2011.
  14. Rietz, H. L. (1936). Review: The Application of Statistical Methods to Industrial Standardisation and Quality Control by E. S. Pearson (PDF). Bull. Amer. Math. Soc. 42 (9): 617—618. doi:10.1090/s0002-9904-1936-06365-2. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 3 червня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]