French
DeutschЖак де Лажу молодший — Вікіпедія
| Жак де Лажу молодший | ||||
|---|---|---|---|---|
| Jacques de Lajoüe | ||||
 | ||||
| Жак де Лажу молодший. «Алегорія Оптики», із серії трьох картин. | ||||
| При народженні | Jacques de Lajoüe | |||
| Народження | 1686 Париж | |||
| Смерть | 1761 | |||
| Париж | ||||
| Національність |  Франція | |||
| Країна | Франція | |||
| Жанр | галантний жанр, побутовий жанр, пейзаж | |||
| Діяльність | художник, ілюстратор, графік, друкар | |||
| Напрямок | пізнє бароко і рококо | |||
| Роки творчості | 1700 — 1760 | |||
| Вплив | Антуан Ватто, Франсуа Буше | |||
| Член | Королівська академія живопису і скульптури | |||
| Роботи в колекції | Міннеаполіський інститут мистецтваd, Національний музей Швеції, Колекція Фріка[1], Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтва Метрополітен[2], Museumslandschaft Hessen Kasseld, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Ермітаж, Карнавале, Музей витончених мистецтв Парижаd, Waddesdon Manord, Museum Baron Martind, Museum of the History of Franced, Реннський музей образотворчого мистецтва і Музей Бойманса - ван Бенінгена[3] | |||
| | ||||
 Жак де Лажу молодший у Вікісховищі | ||||
Жак де Лажу́ моло́дший (фр. Jacques de Lajoüe 1686, Париж — 1761, Париж) — французький художник доби пізнього бароко і рококо.
Передумови народження рококо і П'єр Кроза[ред. | ред. код]
Антуан Ватто разом з італійкою художницею Розальбою Кар'єрою стояв біля витоків стилю рококо. Цьому всіляко сприяв найбільший і могутніший з меценатів доби — мільйонер П'єр Кроза. Піклуючись про відлюдкуватого і хворобливого художника, Кроза забрав його в свій паризький палац, де той отримав житло, стіл і, ймовірно, вперше достатні умови для творчості. З цього часу картинами Ватто почали прикрашати палаци вельмож, адже сюжетами його картин стають тетральні сцени і дозвілля аристократів. Мистецтво доби старанно відверталось від повсякденних і пекучіх проблем.
Вельможі доби рококо поставили за мету щоденні насолоди. Насолодам мали сприяти розкішні інтер'єри палаців і церков, розкішні сукні, черга свят в садах бароко і в павільйонах влітку, а взимку в палацах. Нешляхетний і бідний художник був лише малопомітним глядачем цих свят. Хтось точно зауважив, що картини Ватто нагадують сцени, помічені перехожим з вулиці крізь ґрати розкішних французьких парків, котрі належали аристократам. Ватто лише свідок чужих свят, що не мав прав ні втручатися в них, ні брати там участь.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Парижі. Сформувався як художник в перехідну добу від пізнього бароко до рококо. Робив пейзажі, алегоричні композиції та картини з інтер'єрами. 1721 року став членом Королівської Академії. Працював гравером, зробив титульну сторінку до видання про творчість Ваувермана. В останній період життя виконав серію декоративних гравюр з мотивами рококо, котрі використовувались майстрами і ремісниками з виготовлення декору меблів, декору інтер'єрів, текстилю тощо.
Як декоратор працював по замовам деяких аристократів (Мишель Фердинанд Альберт д'Айі, герцог Пікіньї, замовив художнику серію з трьох алегорій наук, що прикрашали його бібліотеку). Виконав декор в монастирі Св. Женев'єви. Є відомості, що створив картину по замові маркізи Помпадур, але твір не сподобався фаворитці короля і це обмежило розвиток кар'єри художника. Відомий автопортрет митця в оточенні родини, на тлі — картина, створена Жаком де Лажу.
Помер в Парижі 1761 року.
Художня манера[ред. | ред. код]
Твори Жака де Лажу зберігали тісний зв'язок з бароко італійського та французького зразка і практично не були зачеплені академічним класицизмом 17 ст. Творчість Жака де Лажу зберігала аристократичний характер і цілком укладалась в вимоги мистецтва рококо, головна мета якого - подобатись і розважати.
Але живопис Жака де Лажу був орієнтований на зображення архітектури, паркових павільйонів і фонтанів, куточків парків, де мешкають ті ж аристократи, що і на картинах Антуана Ватто, Жана-Баттіста Патера, Франсуа Буше. При цьому художник не обмежувався ретельним зображенням архітектури в перспективних скороченнях та відтворенням модного декору. Вім працював в добу Просвітництва, широкого книгодрукування і природознавства, природопізнання. Це знайшло свій відбиток в мистецтві живопису і гравюри. Так, Жак де Лажу створив серію картин з зображеннями алегорій Виховання, Історії, Ботаніки, Оптики, де з традиційною алегорією Історії відтворив власно створену алегорію Оптики (Механіки ?). В графічних аркушах митця є і більш традиційна алегорія Живопису. Алегорії наук Жака де Лажу набули популярності і спонукали до створення копій чи власних композицій другорядними художниками.
Незважаючи на деяку наближеність пейзажів Жака де Лажу до фантазійних пейзажів Франсуа Буше, він зберіг індивідуальний підхід до зображень і несхожість на легковажність манер другорядних майстрів рококо.
-
«Алегорія Оптики». -
«Алегорія Ботаніки». -
«Алегорія Історії». -
«Алегорія Виховання».
Вибрані твори[ред. | ред. код]
- «Жанрова сцена в парку», Ермітаж
- «Парк з фонтаном і турецькими елементами»
- «Алегорія астрономії»
- «Кабінет механіка»
- «Побачення біля фонтану»
- «Скутий морозом фонтан»
- «Порт на Середземному морі»
- «Пейзаж з пастухами і обеліском»
- «Фантазійний пейзаж з поруйнованою колонадою»
- «Відпочинок після полювання», Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
Галерея[ред. | ред. код]
-
«Парк з фонтаном і турецькими елементами» -
Жак де Лажу молодший. «Побачення біля фонтану» -
Жак де Лажу молодший. «Сцена в парку» -
«Скутий морозом фонтан» -
«Подвійний орнамент з фонтаном у фантазійному парку», 1734 р.
Джерела[ред. | ред. код]
- Marianne Roland Michel: «Lajoüe et l'art rocaille», 1984, Arthéna
- Christoph Martin Vogtherr: Französische Gemälde I: Watteau • Pater • Lancret • Lajoüe, 2011. ISBN 978-3-05-004652-5. Bestandskataloge der Kunstsammlungen
- Гос. Эрмитаж. Каталог 1 «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976
Див. також[ред. | ред. код]
|
