French
DeutschЖанна Самарі — Вікіпедія
| Жанна Самарі | |
|---|---|
| фр. Jeanne Samary | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Léonie Pauline Jeanne Samary |
| Народилася | 4 березня 1857[1][2][…] former 3rd arrondissement of Parisd, Париж[5] |
| Померла | 18 вересня 1890[1][2][…] (33 роки) I округ Парижа, Париж[6] ·черевний тиф |
| Поховання | Цвинтар Пассі |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | акторка, модель |
| Alma mater | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
| Вчителі | Сюзанна Броан |
| Знання мов | французька[1] |
| Посада | Sociétaire of the Comédie-Françaised |
| Родичі | Сюзанна Броан, Мадлен Броан і Авґустина Броан |
| Брати, сестри | Henry Samaryd і Marie Samaryd |
| У шлюбі з | Paul Lagarded |
Жанна Самарі, уроджена Леоні Поліна Жанна Самарі (фр. Léonie Pauline Jeanne Samary, нар. 4 березня 1857, Нейї-сюр-Сен - пом. 18 вересня 1890, Париж) - французька акторка театру Комеді Франсез[7], натурниця П'єра Ренуара й Луїзи Аббеми.
Життєпис[ред. | ред. код]
Жанна Самарі народилася 4 березня 1857 року в родині митців. Батько — Луї Жак Самарі (1815—1895), віолончеліст і композитор Паризької опери[8]. Мати — Мадлен Броан і рідна тітка — Авґустина Броан, відомі французькі акторки ХІХ століття театру Комеді Франсез. Бабуся — Сюзанна Броан, французька акторка й наставниця Жанни.
Чотирнадцятирічна молода акторка була зарахована до Національної консерваторії в Парижі (1871). Першу відзнаку за комедійну роль отримала 1874 року.
24 серпня 1874 року дебютувала на сцені головного французького театру Комеді Франсез у комедійній п'єсі «Тартюф», роль Дорини. 5 грудня 1878 року стала почесним членом клубу Комеді Франсез.
1882 року Жанна Самарі вийшла заміж за Поля Лаґарда, брата французького художника П′єра Лаґарда. У неї було троє дітей.
Незадовго до смерті Жанна Самарі написала книгу для своїх дітей «Делікатеси Шарлоти» (фр. Les Gourmandises de Charlotte, 1890), майстерно проілюстровану Жобом (Жак Онфруа де Бревілль / Jacques Onfroy de Bréville)[9].
1890 року Жанна Самарі раптово померла від черевного тифу на вулиці Ріволі, 194. Похована на цвинтарі Пассі в Парижі.
Модель[ред. | ред. код]
Пам′ять про Жанну Самарі з щасливою посмішкою та русявим волоссям увічнено творами французьких художників П′єра Ренуара й Луїзи Аббеми[10].
Картини Ренуара[ред. | ред. код]
Жанна Самарі позувала П′єру Ренуару впродовж 1876—1881 роки. Відомі картини з її образом:
- «Гойдалка» (фр. La balançoire, 1876). Зберігається в музеї д′Орсе, Париж.
- «У саду. Під деревами Мулен де ла Галет» (фр. Au jardin - Sous la tonnelle au moulin de la Galette, 1876). Музей образотворчих мистецтв, Москва.
- «Танці у Мулен де ла Галетт» (1876). Зберігається в музеї д′Орсе, Париж.
- «Жанна Самарі» (1877). Колекція театру Комеді Франсез, Париж. Це перший портрет Жанни написаний після зустрічі з художником у салоні мадам Шарпентьє[11].
- «Портрет акторки Жанни Самарі» (фр. La Rêverie, Portrait de Jeanne Samary; полотно, олія, 56x47, 1877 р.). Картина зберігається в Державному музеї образотворчих мистецтв імені О.С. Пушкіна, Москва[12].
- «Портрет акторки Жанни Самарі в повний зріст» (фр. Portrait de Jeanne Samary en pied, 1878). Для цієї картини Жанна спеціально замовила білу сукню й одягла, обов'язковий саме тоді, корсет. Натурниця позувала на тлі буржуазного інтер'єру з надмірним декором і обов'язковими пальмами у фоє рідного для неї Комеді Франсез. Портрет був представлений 1879 року в Паризькому салоні, поряд із іншою парадною картиною — «Портрет мадам Шарпантьє з дітьми» (1878). Нині картина знаходиться в Ермітажі, Санкт-Петербург.
- «Жанна Самарі» (1878). Музей мистецтв Цинциннаті, штат Огайо.
- «Жанна Самарі» (1878). Національна галерея мистецтв, Вашингтон.
- «Сніданок веслярів» (фр. Le Déjeuner des canotiers, 1880—1881). Зберігається в художньому музеї Phillips Collection, Вашингтон[13].
Інші картини[ред. | ред. код]
Луїза Аббема «Портрет Жанни Самарі» (1879). Музей Карнавале, Париж.
Фелікс Надар. Портрет Жанни Самарі. Фотографія, 1877; Жанна Самарі в ролі Ночі. Фотографія, 1877.
Ролі в театрі[ред. | ред. код]
- Дорін у п′єсі Мольєра «Тартюф», 1874, 1875
- Мадлона в п'єсі Мольєра «Кумедні манірниці», 1875
- Пульхере в п′єсі Едуарда Паєрона (фр. d'Édouard Pailleron) «Маленький дощ» (фр. Petite pluie ), 1875
- Шарлотта в п′єсі Мольєра «Дон Жуан», 1876
- Нірине в п′єсі Жана Реньяра (фр. Jean-François Regnard) «Гравець» (фр. Le Joueur), 1880
- Лізетта у п′єсі Мольєра «Школа чоловіків» (фр. L'École des maris), 1879, 1889
- Міс ду Кросі в п′єсі Мольєра «Версальський експромт» (фр. L'Impromptu de Versailles), 1880
- Ніколь у п′єсі Мольєра «Міщанин—шляхтич», 1880, 1890
- Маґелона в п′єсі Мольєра «Розваги короля» (фр. Le roi s'amuse), 1882
- Жанна в п′єсі Анрі Мельяка «Герцогиня Мартін» (фр. La Duchesse Martin), 1884
- Ґентіпа в п′єсі Теодора де Банвіля «Сократ і його дружина» (фр. Socrate et sa femme ), 1885
- Мартіна в п′єсі Мольєра «Вчені жінки» (фр. Les Femmes savantes), 1888
- Еліза в п′єсі Едме Бурсо (фр. d'Edme Boursault) «Ґалантний Меркурій» (фр. Le Mercure galant), 1888
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Вісник анекдотів, літературних творів, митців і бібліографії, 31 липня 1890 року / Gazette anecdotique, littéraire, artistique et bibliographique, 31 juillet 1890.
- Альберт Ванлу. На сцені, спогади про лібретто. Париж, 1917 / Sur le plateau, souvenirs d'un librettiste, d'Albert Vanloo, Paris, Paul Ollendorf, 1917 [14]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ а б GeneaStar
- ↑ Roglo — 1997. — 9000000 екз.
- ↑ Archives de Paris
- ↑ свідоцтво про смерть
- ↑ Agency, Hands. Jeanne Samary. Jeanne Samary (фр.). Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- ↑ Samary, Louis-Jacques – Ernest Reyer. ernestreyer.com. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
- ↑ Samary, Jeanne (1857-1890) Auteur du texte (1890). Les gourmandises de Charlotte / par Jeanne Samary ; préface de M. Édouard Pailleron ; illustrations de Job (FR) . Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- ↑ Портрет Жанны Самари - это... Что такое Портрет Жанны Самари?. Словари и энциклопедии на Академике (рос.). Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
- ↑ Портрет актрисы жанны самари. Жанна самари и ее портреты Портрет жанны самари описание картины. 499c.ru. Процитовано 6 грудня 2019.
- ↑ Портрет актрисы Жанны Самари, Ренуар, 1877. Музеи мира и картины известных художников (рос.). Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
- ↑ Luncheon of the Boating Party - Pierre-Auguste Renoir. Google Arts & Culture (укр.). Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- ↑ Jeanne Samary, p. 163-173 [Архівовано 4 грудня 2019 у Wayback Machine.] Оцифрований документ на сайті електронної бібліотеки Gallica.
Посилання[ред. | ред. код]
- Jeanne Samary [Архівовано 4 грудня 2019 у Wayback Machine.] sur Les Archives du spectacle.net
- Жанна Самарі [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Комеді Франсез
- Жанна Самарі [Архівовано 9 грудня 2019 у Wayback Machine.] ідентифікатор BNF (фр., нім., англ.)
- Жанна Самарі [Архівовано 27 грудня 2019 у Wayback Machine.] на сайті findagrave.com (англ.)
- Жанна Самарі та її образ
|
