Жан Деланнуа — Вікіпедія

Жан Деланнуа
Jean Delannoy
Дата народження 12 січня 1908(1908-01-12)
Місце народження Нуазі-ле-Сек, Іль-де-Франс, Франція
Дата смерті 17 червня 2008(2008-06-17) (100 років)
Місце смерті Ґенвіль, Ер і Луар, Франція
Поховання Q43854145?[1]
Громадянство Франція Франція
Професія кінорежисер, сценарист, актор
Роки активності 1934–1995
Член у Академія наук, літератури та мистецтв Руанаd
IMDb ID 0216381
Нагороди та премії
Сезар
Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю (1946)
«Сезар» (1986)
Жан Деланнуа у Вікісховищі

Жан Деланнуа́ (фр. Jean Delannoy, 12 січня, 1908, Нуазі-ле-Сек, Іль-де-Франс — 17 червня 2008, Ґенвіль, Ер і Луар) — французький актор, кінорежисер, сценарист.

Біографія[ред. | ред. код]

Жан Деланнуа народився 12 січня 1908 року в передмісті Парижа, містечку Нуазі-ле-Сек, Іль-де-Франс, Франція в родині протестантів-гугенотів, вихідців з Верхньої Нормандії (північ Франції).

Ще будучи студентом у Парижі, Жан Деланнуа зацікавився кіно, зокрема знімався у картинах німого кіно. Отримавши роботу у паризькому офісі Paramount Studios Ж. Деланнуа, він почав кінокар'єру як монтажер.

Свій перший фільм «Париж-Довіль» (фр. Paris-Deauville) він зняв у 1933 році, з чого почалася його тривале (понад 60 років) життя у кіно.

Широку популярність принесли Деланнуа екранізації класичних літературних творів.

У 1943 році разом з Жаном Кокто він зняв стрічку «Вічне повернення» (фр. L'eternel retour), яка розповідає історію Трістана й Ізольди. Головні ролі зіграли Жан Маре та Мадлен Солонь.

У 1946 році Жан Деланнуа отримав Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю за фільм «Пасторальна симфонія».

Серед інших робіт, критики відзначають «Собор Паризької Богоматері» (фр. Notre-Dame de Paris, 1956 рік) з Ентоні Квінном і Джиною Лоллобриджідою. Він також зняв кілька повнометражних фільмів за творами Жана-Поля Сартра.

У 1960 році фільм Деланнуа «Меґре ставить пастку» (фр. Maigret tend un piège) номінувався на премію BAFTA Британської академії телебачення і кіномистецтва.

У 1970-80-і роки Ж. Деланнуа працював на телебаченні, виступаючи постановником і сценаристом телесеріалів історичної тематики.

Деланнуа займав високе становище у французькій індустрії кіно: якийсь час він очолював Асоціацію кінематографістів і Школу кіно. Незважаючи на всі заслуги, Деланнуа зазнавав критики з боку режисерів «Нової хвилі» — Годара, Трюффо і Шаброля, які звинувачували його в надмірному академізмі.

Як визнання заслуг перед кіномистецтвом і за тривалу плідну діяльність у царині французького кіно Жана Деланнуа було нагороджено премією «Сезар» у 1986 році.

Останній свій фільм «Марія з Назарету» (фр. Marie de Nazareth) Деланнуа зняв у 1995 році.

Про смерть Жана Деланнуа повідомила 19 червня радіостанція Франс-Інфо з посиланням на родичів режисера. Режисер помер у віці ста років у себе дома в місті Ґенвіль (департамент Ер і Луар, на півночі центральної частини Франції)[2].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Усього за свою режисерську кар'єру Жан Деланнуа створив близько 40 кінострічок:

Рік Назва українською Назва мовою оригіналу Примітки
1933 Париж-Довіль Paris-Deauville
1937 Золота венера La Vénus de l'or
1941 Чорний діамант Le Diamant noir також сценарист
1942 Макао, полум'яне пекло Macao, l'enfer du jeu
1942 Нічний вбивця L'Assassin a peur la nuit
1943 Вічне повернення L'eternel retour
1946 Пасторальна симфонія La symphonie pastorale
1947 Ставки зроблено Les jeux sont faits також сценарист
1948 Aux yeux du souvenir також сценарист
1949 Таємниця Майєрлінґа Le Secret de Mayerling
1951 Дикун Le Garçon sauvage
1952 Хвилина істини La Minute de vérité також сценарист
1953 Шлях Наполеона La Route Napoléon також сценарист
1954 Ліжко Il Letto також сценарист
1954 Destinées
1954 Одержимість Obsession також сценарист
1955 Chiens perdus sans collier
1956 Марія Антуанетта — королева Франції Marie-Antoinette reine de France також сценарист
1956 Собор Паризької Богоматері Notre-Dame de Paris
1958 Мегре ставить пастку Maigret tend un piège також сценарист
1959 Жінжетта Guinguette
1959 Мегре і справа Сен-Фіакр Maigret et l'affaire Saint-Fiacre також сценарист
1960 Le Baron de l'écluse також сценарист
1960 Француженка і кохання La Française et l'amour
1960 Принцеса Клеві La Princesse de Clèves також сценарист
1961 Рандеву Le Rendez-vous також сценарист
1964 Особлива дружба Les Amitiés particulières
1965 Мажордом Le Majordome
1966 Султани Les Sultans також сценарист
1966 Двоспальне ліжко Le Lit à deux places також сценарист
1967 Ви не все сказали, мосьє Фарран Le Soleil des voyous також сценарист
1967 Імперська Венера Venere imperiale також сценарист
1970 Людина-торпеда La Peau de Torpedo також сценарист
1972 Pas folle la guêpe
1987 Бернадетта Bernadette також сценарист
1989 Пристрасті Бернадетти La Passion de Bernadette також сценарист
1995 Марія з Назарету Marie de Nazareth також сценарист

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article1518
  2. ↑ У віці 100 років помер французький режисер Жан Деланнуа — на Корреспондент.нет

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жан_Деланнуа&oldid=39738900