Жан Лепотр — Вікіпедія

Жан Лепотр
фр. Jean Le Pautre
При народженніфр. Jean Le Pautre
Народження28 червня 1618(1618-06-28)
Париж
Смерть2 лютого 1682(1682-02-02) (63 роки)
 Париж
Національністьфранцуз
КраїнаФранція Франція
Діяльністьгравер, гравер, унаочнювач
Напрямокбароко і реалізм
Відомі учніДаніель Маро
ЧленКоролівська академія живопису і скульптури
Твориграфічні серії, окремі аркуші, ілюстрації до книг
БатькоAdrien Le Paultred[1]
ДітиPierre Lepautred і Jacques Lepautred
Брати, сестриAntoine Lepautred[2] і Jean Lepautre the Youngerd[3]
Роботи в колекціїХудожній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Фінська національна галерея, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей витончених мистецтв, Реннський музей образотворчого мистецтва, Print Collectiond[4], Musea Brugged[5] і Музей судноплавства (Амстердам)[6]
CMNS: Жан Лепотр у Вікісховищі

Жан Лепотр (фр. Jean Le Pautre 28 червня, 1618, Париж – 2 лютого, 1682, Париж) — французький гравер XVII століття.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Парижі. Він — старший брат французького архітектора Антуана Лепотра (1621–1679).

Художню освіту здобув у майстерні інженера і столяра Адама Філіппона. Там же опанував і технологію гравюри. Перша серія офортів, оприлюднена Жаном Лепотром 1645 року, створена за малюнками Адама Філіппона[7].

Сам довгий час працював дизайнером і гравером. Зазвичай не датував власних дизайнерських рішень і гравюр, що утруднює вивчення його творчості[7].

За припущеннями, робив у галузі репродукційної гравюри[7], переводячи у неї популярні зразки тогочасного живопису. Про досягнення у самоосвіті свідчать його численні серії гравюр на релігійні, міфологічні та історичні сюжети. Але в його творчості головувала саме орнаментальна гравюра[7].

Здібного паризького гравера помітили і дали замову на зображення свят у королівській резиденції Версаль[7], чим залучили до кампанії уславлення короля Луї XIV. Серед створених гравюр були і зображення численних декоративних садово-паркових скульптур Версаля. Всі вони передаються до Королівського кабінету гравюр, а Жан Лепотр отримує як нагороду членство у Королівській академії живопису і скульптури[7]. Він робить також ілюстрації до «Звільненого Єрусалима» Торквато Тассо та до книги «Видінь» Кеведо.

Важливішими для художньої практики були навчальні гравюри до зразків академічного малюнка та альбом (увраж) з античною архітектурою[7].

За підрахунками, загальна кількість створених ним гравюр перебільшила дві тисячі двісті (2200) зразків[7]. Постійне прагнення до досконалості привели майстра до відмови від якихось впливів, до відсутності страху перед незаповненими орнаментами порожніх ділянок стін і елегантності, що передувала зразкам вишуканого класицизму і передампіру.

Помер у Парижі у лютому 1682 року.

Галерея

[ред. | ред. код]
Жан Лепотр. «Коштовна ваза в картуші».
  • Фасад Врангельського палацу для графа Карла-Густава Врангеля, проект, Стокгольм (перебудований після пожежі)
    Фасад Врангельського палацу для графа Карла-Густава Врангеля, проект, Стокгольм (перебудований після пожежі)
  • Жан Лепотр. Парковий павільйон Грот, фасад.
    Жан Лепотр. Парковий павільйон Грот, фасад.
  • Жан Лепотр. Опера «Альцеста». Вистава у Мармуровому дворі палацу Версаль, 1676 рік
    Жан Лепотр. Опера «Альцеста». Вистава у Мармуровому дворі палацу Версаль, 1676 рік
  • Жан Лепотр. Проект триумфальної арки
    Жан Лепотр. Проект триумфальної арки

Див.також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Орнаментальная гравюра 17 века в собрании Эрмитажа, каталог выставки, Ленинград, «Искусство», 1986

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Préaud M. Inventaire du fonds français : Graveurs du XVIIe siècle, Tome 11: Antoine Lepautre, Jacques Lepautre et Jean Lepautre (première partie) — 1 — Paris: BnF, 1993. — P. 9. — ISBN 978-2-7177-1887-4
  2. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
  3. ↑ Jal A. Dictionnaire critique de biographie et d'histoire : errata et supplément pour tous les dictionnaires historiques d'après des documents authentiques inédits, deuxième édition — 2 — Paris: Plon, 1872. — P. 773.
  4. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/316146
  5. ↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO1681_03_III
  6. ↑ Band met diverse series ingebonden prenten door Casembroot, Hollar, Lepautre en Van der Laan
  7. ↑ а б в г д е ж и Орнаментальная гравюра 17 века в собрании Эрмитажа, каталог выставки, Ленинград, «Искусство», 1986
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Жан_Лепотр