French
DeutschЖан Філіп де Шезо — Вікіпедія
| Жан Філіп де Шезо | |
|---|---|
| фр. Jean Philippe Loys de Cheseaux | |
 | |
| Народився | 4 травня 1718[1][2] Лозанна, Во, Швейцарія |
| Помер | 30 листопада 1751[1][2] (33 роки) Париж, Королівство Франція |
| Країна | Швейцарія |
| Діяльність | астроном |
| Галузь | астрономія і фізика |
| Брати, сестри | Charles-Louis Loys de Cheseauxd[3] |
 Жан Філіп де Шезо у Вікісховищі | |
Жан Філіп де Шезо (фр. Jean Phillippe Loys de Chéseaux ; 1718—1751) — швейцарський астроном та фізик.
Ще юнаком він виявив блискучі здібності, і коли йому було 17 років, його дід, філософ Жан-П'єр де Круза, послав до паризької академії наук три роботи Шезо. Ранні роботи Шезо з фізики поширення звуку, про гальмування гарматних ядер повітрям тощо привернули до нього широку увагу[4]. Багато вчених товариств обрали його потім своїм членом, а імператриця Єлизавета Петрівна запропонувала йому місце директора обсерваторії в Санкт-Петербурзі, але через поганий стан здоров'я Шезо не скористався цією пропозицією.
Праці[ред. | ред. код]
Де Шезо відкрив дві комети:
- C/1743 X1 — спільно з Клінкенбергом[en]. За кілька місяців після зникнення комети Шезо опублікував про неї книгу. Книга містила вісім додатків, присвячених різним питанням астрономії.
- C/1746 P1
Найвідоміші роботи Шезо стосуються комет 1743[уточнити], C/1743 X1 (1744) та C/1746 P1 (1747). Найголовніші з них:
- «Eléments de cosmographie et d'astronomie» (1747);
- «Discours philosophiques sur la physique et l'histoire naturelle» (1762);
- «Mémoires posthumes sur différents sujets d'astronomie et de mathématique» (1764);
- «Lois et propriétés de l'équolibre»;
- «Tables des moments des équinox du soleil et de la lune» та ін.
У додатку до статті 1744 року міститься перше повне формулювання фотометричного парадоксу — найвідоміше досягнення Шезо.
На кінець свого життя захопився містицизмом і активно віддався вивченню Святого Письма. До цього часу належать його «Dissertations critique sur la partie prophétiques de l'Ecriture sainte».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б GeneaStar
- ↑ Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- ↑ Владимир Решетников. Почему небо темное. Как устроена Вселенная. — Litres, 2017-09-05. — 218 с. — ISBN 9785457245716.
Література[ред. | ред. код]
- Шезо, Жан-Филипп // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. 39. — С. 368. (рос. дореф.)
|
