French
DeutschЖемчугов Володимир Павлович — Вікіпедія
| Жемчугов Володимир Павлович | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народився | 7 вересня 1970 (53 роки) м. Красний Луч, Луганська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР | |
| Громадянство |  УРСР Україна | |
| Діяльність | військовослужбовець | |
| Військове звання |  Старший лейтенант | |
| У шлюбі з | Олена Жемчугова | |
| Нагороди |
| |
| Учасник війни на сході України | ||
Володимир Павлович Жемчугов (нар. 7 вересня 1970, м. Красний Луч, Луганська область) — український партизан, учасник російсько-української війни. Провів 11 місяців у російському полоні, втратив обидві руки та зір. Після звільнення повернувся в Україну та почав проходити курс лікування. Герой України (2017).
Життєпис[ред. | ред. код]
.jpg)
Закінчив Алчевський гірничо-металургійний інститут. Працював у Грузії. 2015 року поїхав у Луганську область, щоб допомогти рідним, 29 вересня 2015 року[1] випадково підірвався на розтяжці[2], внаслідок чого втратив кисті обох рук і зір. З важкими пораненнями потрапив у полон. Спочатку утримувався в шпиталі у Луганську, з 30 травня 2016 року ув'язнений в Луганському СІЗО, де піддавався допитам контррозвідувальних органів проросійських бойовиків[3].
Був звинувачений у підриві залізничної колії в районі Лутугиного та електроопори в Хрящуватому, а також у тому, що виступав проти політики Російської Федерації на пострадянському просторі та був завербований військовослужбовцями Збройних сил України[4].
17 вересня 2016 року за особистою участю Президента України Петра Порошенка був звільнений з полону (разом з Юрієм Супруном)[5]. Після звільнення проходив лікування, в тому числі — у Німеччині[6].
21 січня 2017 удостоєний звання Герой України[7]. Нагорода вручена 22 січня 2017 під час урочистого заходу з нагоди Дня соборності України[8].
Державні нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (21 січня 2017) — за особисту мужність і героїзм, незламність духу, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу[9].
Громадська позиція[ред. | ред. код]
Виступав на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[10]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Володимир Жемчугов: Всі кажуть, що мені треба до Верховної Ради
- ↑ Бойовики "ЛНР" утримують у полоні покалічену людину без рук. ТСН.ua (укр.). 25 березня 2016. Процитовано 2 квітня 2021.
- ↑ Жемчугов каже, переконався: Україна ніколи й нікого не покине
- ↑ ЛНР звинувачує українця без рук і очей у підриві залізниці і електроопори. Архів оригіналу за 22 серпень 2017. Процитовано 23 січень 2017.
- ↑ Ми своїх не кидаємо — Президент зустрів звільнених Володимира Жемчугова та Юрія Супруна
- ↑ Звільнений з полону бойовиків Володимир Жемчугов повернувся додому після лікування в Німеччині
- ↑ Президент присвоїв звання Герой України Володимиру Жемчугову
- ↑ Жемчугову присвоїли звання Героя України. ukranews.com. Українські новини. 22 січня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 21 січня 2017 року № 9/2017 «Про присвоєння В.Жемчугову звання Герой України»
- ↑ «Говоримо Сенцов, розуміємо сотні українців»: як в Україні підтримали бранців [Архівовано 18 липня 2018 у Wayback Machine.] BBC, 01.07.2018
Посилання[ред. | ред. код]
- Герої України: Жемчугов Володимир Павлович [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.]
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 171 21 січня 2017 | Наступник: |
| Яровий Микита Олександрович | Кизило Андрій Олександрович |
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |