Жуль Лімбек — Вікіпедія

Ф
Жуль Лімбек
Особисті дані
Народження 1899(1899)
  Трансільванія,
Австро-Угорщина
Смерть 1937(1937)
  СРСР
Громадянство  Франція
Позиція нападник і півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1924–1925 Угорщина «Уйпешт» 2[1] (0)
1929–1930 Угорщина «Кішпешт» 3[1] (1)
1934–1935 Франція «Ам'єн» 5 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1930–1931 Туреччина «Галатасарай» 1
1931 Франція «Олімпік» (Ліон)
? Франція «Расінг» (Париж)
1934–1935 Франція «Ам'єн» 12
1936 СРСР «Сталь» (Дніпропетровськ) 4
1936–1937 СРСР «Динамо» (Тбілісі) 3
1937 СРСР «Локомотив» (Москва) 6

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Жуль Лімбек (фр. Jules Limbeck, угор. Limbeck Gyula; 1899[2] — 1937) — французький футбольний тренер угорського походження.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Дьюла Лімбек народився 1899 року в Трансільванії (територія сучасної Румунії). Згодом родина переїхала до Будапешта. В радянській пресі писали, що виступав за «Ференцварош», «Уйпешт», віденську «Аустрію» і бельгійські команди, але інших підтверджень цьому немає.

Під його керівництвом «Галатасарай» став переможцем Стамбульської ліги 1931 року. У першій половині 30-х років очолював французькі клуби «Ліон», «Расінг» (Париж) і «Ам'єн». В останній команді був граючим тренером. Став громадянином Франції й змінив ім'я на місцевий манер — Жуль.

1936 року відгукнувся на пропозицію попрацювати в Радянському Союзі. Спочатку тренував збірну Запоріжжя. У першому чемпіонаті СРСР серед команд групи «Г» був наставником дніпропетровської «Сталі» (четверте місце серед п'яти учасників), також очолював і збірну міста.

На Кавказі провів семінар для місцевих тренерів. За його результатами 22 спеціаліста з Грузії, Азербайджану і Вірменії отримали дипломи. Там Лімбеку сподобалося, і він прийняв пропозицію «динамівців» Тбілісі, які восени дебютували в елітній лізі радянського футболу. У газеті «Вечірній Тбілісі» так охарактеризував дії своїх нових підлеглих:

Команда сильна, але їй необхідні серйозні тренування і перебудова тактики гри. Я почав проводити з командою систематичні тренування по моїй системі. Команда тренується як з м'ячем, так і з легкої атлетики. Ми будемо тренуватися, незважаючи ні на яку погоду, тому що не можна допустити, щоб успіх команди залежав від погоди... Вони можуть, і будуть грати краще.

Під керівництвом французького фахівця «Динамо» посіло третє місце в осінній першості 1936 року і дійшло до фіналу першого розіграшу Кубка СРСР. Але більшість гравців були категорично налаштовані проти нових методів тренувань і жорсткої дисципліни, тому в березні наступного року Жуль Лімбек залишив Тбілісі.

З квітня 1937 року очолював московський «Локомотив». Керівництво «залізничників» було незадоволене діяльністю іноземного тренера; у порівнянні з минулим чемпіонатом команда опустилася з четвертого місця на шосте, а в національному кубку зупинилася в півфіналі.

Подальша доля невідома. За однією з версій, був репресований 1937 року за поразку «Локомотива» у товариському матчі проти збірної Країни Басків (1:5).

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Переможець Стамбульської ліги (1): 1931
  • Третій призер чемпіонату СРСР (1): 1936 (осінь)
  • Фіналіст кубка СРСР (1): 1936

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Статистика виступів у чемпіонаті Угорщини[недоступне посилання]
  2. ↑ Magyar futballedző Sztálin kivégzőosztaga előtt [1] [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]. Процитовано 12 травня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Трагедія першого легіонера [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]. Процитовано 12 травня 2015.
  • Профіль на сайті Footballfacts.ru [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]. Процитовано 12 травня 2015.
  • Профіль на сайті Soccerdatabase.eu [Архівовано 24 червня 2015 у Wayback Machine.]. Процитовано 12 травня 2015.
  • The legacy of Gyula Limbeck [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]. Процитовано 12 травня 2015.
  • Tragica poveste a antrenorului ardelean executat de sovietici [Архівовано 19 травня 2015 у Wayback Machine.]. Процитовано 12 травня 2015.
  • Офіційна історія футбольного клуба «Локомотив» (Москва) [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]. Процитовано 12 травня 2015.
  • Профіль (анг.) . FC Dinamo Tbilisi. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 26 травня 2016.

Лімбек (1936) · Фівебр (1937) · Сердюков (1939) · Лущицький (1946–48) · Лукін (1949) · Балаба (1953) · Лущицький (1954) · Радікорський (1955) · Морозов (1956) · Холодков (1957–60) · Коломиєць (1960) · Забелін (1961) · Дідевич (1961) · Холодков (1962) · Зубрицький (1963) · Родос (1963) · Зубрицький (1964–66) · Родос (1967–68) · Лобановський (1968–73) · Каневський (1973–77) · Іванов (1977–1978) · Сабо (1978–79) · Лукашенко (1978–81) · Жучков (в. о.) (1981) · Ємець (1981–86) · Кучеревський (1987–92) · Павлов (1992–94) · Лисенко (1995) · Штанге (1995–96) · Грозний (1996–97) · Тищенко (1997–98) · Кобзарьов (1998–99) · Колтун (1999) · Федоренко (1999–01) · Лисенко (в. о.) (2001) · Кучеревський (2002–05) · Тищенко (в. о.) (2005) · Протасов (2006–08) · Безсонов (2008–10) · Тищенко (в. о.) (2010) · Рамос (2010–14) · Маркевич (2014–16) · Михайленко (в. о.) (2016–2017) · Поклонський (2017–2019)

Пачулія (1936) · Лімбек (1936) · О. Соколов (1937–39) · Бутусов (1939–40) · Мінаєв (1940–41) · Гальперін (1942–45) · О. Соколов (1943–44) · Жорданія (1945–47) · Бердзенішвілі (1948–49) · Мінаєв (1949) · О. Соколов (1949–50) · Якушин (1950–53) · Пайчадзе (1953–54) · Гагуа (1954) · Жорданія (1955) · Джеджелава (1956–57) · Гагуа (1958) · В. Соколов (1958) · Жорданія (1959–61) · Гогоберідзе (1961–62) · Якушин (1962–64) · Качалін (1964–65) · Котрікадзе (1966) · Соловйов (1967–68) · Чохелі (1969–70) · Качалін (1971–72) · Котрікадзе (1973) · Чохелі (1974) · Якушин (1974–75) · Ахалкаці (1976–83) · Кіпіані (1984–85) · Ахалкаці (1985–86) · Асатіані (1987) · Зонін (1988) · Кіпіані (1988–91) · Дзодзуашвілі (1992) · Нодія (1992–94) · Чхаїдзе (1994) · Кутівадзе (1994–95) · В. Жванія (1995) · Кіпіані (1996–97) · Акобія (1998) · Хурцилава (1998–99) · Боскамп (1998) · Гегучадзе (1999) · Коргалідзе (1999–2000) · Чимакадзе (2000) · Арвеладзе (2000–01) · Ткебучава (2001) · Нодія (2001) · Шушак (2002–04) · Гегучадзе (2004–05) · Цхададзе (2005–06) · Чернишов (2006) · Качарава (2006) · Угрін (ст.) (2006–08) · Цобель (2008–09) · Качарава (2009–2011) · Алекс Гарсія (2011–2012) · Девдаріані (2012) · Мумладзе (2012) · Угрін (мол.) (2012–2013) · М. Жванія (2013–2014) · Білек (2014) · Гогічаїшвілі (2014–2015) · Гегучадзе (2015–2016) · Ярабек (2016) · Грозний (2016–2017) · Качарава (2017–18) · Сванадзе (2018–2019) · Фелікс Вісенте (2019) · Чхетіані (2020) · Хіско (2020) · Немсадзе (2020–21) · Цхададзе (2021–22) · Чіабрішвілі (2022–23) · Карраско (2023–)

Столяров (1936) · Лімбек (1937) · Сушков (1938–1945) · Блінков (1946) · Максимов (1947) · Апухтін (1948) · Максимов (1948–1949) · Качалін (1949–1952) · Аркадьєв (1952–1957) · Єлисєєв (1958–1959) · Морозов (1960–1962) · Костилєв (1962) · Аркадьєв (1963–1965) · Рогов (1965) · Бєсков (1966) · Бубукін (1966–1968) · Мар'єнко (1969–1970) · Рогов (1970–1972) · Волчок (1972) · Якушин (1973) · Волчок (1973–1978) · Мар'єнко (1978–1980) · Севідов (1981–1982) · Радіонов (1983) · Волчок (1983–1985) · Сьомін (1986–1990) · Філатов (1991) · Сьомін (1992–2005) · Ештреков (2005) · Муслин (2006) · Долматов (2006) · Бишовець (2007) · Білялетдінов (в. о.) (2007) · Рахімов (2008–2009) · Мамінов (в. о.) (2009) · Сьомін (2009–2010) · Красножан (2011) · Мамінов (в. о.) (2011) · Коусейру (2011–2012) · Билич (2012–2013) · Кучук (2013–2014) · Черевченко (в. о.) (2014) · Божович (2014–2015) · Черевченко (2015–2016) · Пашинін (в. о.) (2016) · Сьомін (2016–2020) · Николич (2020–2021) · Лоськов (в. о.) (2021) · Гісдоль (2021–2022) · Лоськов (в. о.) (2022) · Циннбауер (2022) · Федоров (в. о.) (2022) · Галактіонов (2023–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жуль_Лімбек&oldid=39225266