Жіночі королівські військово-повітряні сили Великої Британії — Вікіпедія

Жіночі королівські військово-повітряні сили Великої Британії
Women's Royal Air Force
Парад жіночих королівських ВПС в Лондоні в 1918 році
На службі 1918—1920, 1949—1994
Країна Велика Британія Велика Британія
Належність Повітряні сили Великої Британії
Тип авіація, допоміжні війська
Війни/битви Перша світова війна
Командування
Аліса (герцогиня Глостерська) головнокомандувач
Гертруда Кроуфорд перший командир
Медіафайли на Вікісховищі

Жіночі королівські військово-повітряні сили Великої Британії (англ.  Women's Royal Air Force, скорочено WRAF) — жіноче військове формування Королівських військово-повітряних сил Великої Британії.

Історія[ред. | ред. код]

Слюсар жіночих королівських ВПС працює над двигуном Liberty De Havilland 9A.

Уперше жіночі королівські ВПС утворені як допоміжна організація у 1918 році наприкінці Першої світової війни. Початковою метою організації було навчання жінок на авіамеханіків, щоб звільнити більше чоловіків для безпосереднього призову на фронт Першої світової. Однак жінки з цих ВПС займали пізніше вже місця водіїв та механіків, а також стрільців. У 1920 році організація була розпущена. Останніми з померлих ветеранів Першої світової, які служили в цій організації, були Гледіс Пауерс і Флоренс Грін[1][2].

У роки Другої світової війни місце традиційних жіночих ВВС займали жіночі допоміжні ВПС. 1 лютого 1949 жіночі королівські ВПС були утворені знову. З плином часу у звичайних королівських ВПС все більше посад займали жінки, і у 1994 році жіночі ВПС були остаточно скасовані. Ще раніше у 1972 році був скасований оркестр жіночих ВВС, чиї музиканти перейшли в оркестр Жіночого королівського армійського корпусу.

Військові звання з 1949 року[ред. | ред. код]

Звання в жіночих ВПС Звання в звичайних ВПС
Офіцер-пілот Офіцер-пілот
Літаючий офіцер Літаючий офіцер
Офіцер польоту Лейтенант польоту
Офіцер ескадрильї Лідер ескадрильї
Офіцер крила Командир крила
Офіцер групи Капітан групи
Командир повітряних сил Комодор повітряних сил
Головнокомандувач повітряних сил[3] Віце-маршал повітряних сил

Командири[ред. | ред. код]

У Першу світову[ред. | ред. код]

  • Гертруда Кроуфорд (1918)
  • Вайолет Дуглас-Пеннант (травень—вересень 1918)
  • Хелен Гвен-Воен (вересень 1918—1920)

Після Другої світової[ред. | ред. код]

  • Повітряний командир-дама Фелісіті Хенбері (1949—1950)
  • Повітряний командир-пані Ненсі Селмон (1950—1956)
  • Повітряний командир-дама Генрієтта Барнет (1956—1959)
  • Повітряний командир-пані Енн Стівенс (1959—1962)
  • Повітряний командир-дама Джин Конан Дойл (1962—1966)
  • Повітряний командир-дама Фелісіті Хілл (1966—1969)
  • Повітряний комодор Філіпа Маршалл (1969—1973)
  • Повітряний комодор Моллі Еллотт (1973—1976)
  • Повітряний комодор Джой Темблін (1976—1980)
  • Повітряний комодор Хелен Рентон (1980—1986)
  • Повітряний комодор Ширлі Джонс (1986—1989)
  • Повітряний комодор Рут Монтаг (1989—1994)

Див. також[ред. | ред. код]

  • Допоміжна служба повітряного транспорту

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ World's last' першої світової війни veteran dies [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.], BBC News, 7 February 2012
  2. ↑ 108-year-old woman emerges as britain's oldest first World War veteran [Архівовано 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Nick Britten, Daily Telegraph, 16 January 2010
  3. ↑ Почесне звання, яке було надано тільки Алісі, герцогині Глостерській; пізніше їй було присвоєно звання повітряного віце-маршала

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жіночі_королівські_військово-повітряні_сили_Великої_Британії&oldid=41868372