Завилянський Ізраїль Якович — Вікіпедія

Ізраїль Якович Завилянський (1901, Київ — 1979, Київ) — український психіатр і психотерапевт.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в 1901 році в Києві. Доцент кафедри психіатрії Київського медичного інституту. Доктор медичних наук.

Відомий дослідженнями в області клініки і діагностики шизофренії, епілепсії, алкоголізму, психозів пізнього віку. Розробляв питання методології деонтології в психіатрії, теорії і практики психотерапії.

Праці[ред. | ред. код]

• «Методика психіатрічного дослідження» (1958);
• «Лікар і хворий» (1964);
• «Деонтологія в психіатрії», разом із Л. І. Завилянською (1979);
• «Психіатричний діагноз», разом із В. М. Блейхером (1979).

Посилання[ред. | ред. код]

• Біографія [Архівовано 11 квітня 2012 у Wayback Machine.]
• Медична література^{[недоступне посилання з серпня 2019]}