Загарія Дмитро Дмитрович — Вікіпедія

Загарія Дмитро Дмитрович;
	Полковник поліції
Загальна інформація
Народження	20 липня 1957; Скибин, Жашківський район, Черкаська область, СРСР
Смерть	2 липня 2022 (64 роки)
Громадянство	СРСР → Україна
Військова служба
Приналежність	СРСР → Україна
Рід військ	Національна поліція
Командування
Начальник ГУМВС у Львівської області
	25 квітня 2014 — 12 грудня 2016
Попередник	Олександр Рудяк
Наступник	Валерій Середа
Нагороди та відзнаки
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)	Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Загарія.

Дмитро Дмитрович Загарія (нар. 20 липня 1957, село Вільшанка, Жашківський район, Черкаська область — 2 липня 2022)— український міліціонер, полковник міліції.

Начальник Головного управління МВС України у Львівській області (з 25 квітня 2014).

Біографія[ред. | ред. код]

Після школи закінчив київське річкове училище № 2, отримав фах рульового моториста, працював у річковому флоті. Після ніс службу в армії. Потім — вступив до Львівської школи міліції. До 1993 року працював у Московському райвідділі Києва (тепер Голосіївський). За час роботи обіймав різні посади в карному розшуку: від інспектора до заступника.

Про свої заслуги в правоохоронних органах Дмитро Дмитрович говорить неохоче:

Серійний вбивця Онопрієнко, Анатолій Онопрієнко. От я працював безпосередньо по розкриттю цього злочину. Працював в Криму по злочинних угрупованнях Башмака

У 2002 році Дмитро Загарія був призначений заступником начальника УМВС України у Львівській області. У 2005 звільнився з органів за вислугою років. На пенсії чотири роки працював начальником безпеки банку у Львові. Потім до 30 грудня 2013 року обіймав посаду директора з безпеки в «Західенерго».

З квітня 2014 р. — керівник Головного управління МВС України у Львівській області.^[1]

В другій половині дня 10 лютого 2015 року під Логвиновим потрапили у засідку та були поранені начальник львівської обласної міліції Дмитро Загарія й командир батальйону спеціального призначення МВС «Львів» Ігор Вольский. Від вибуху фугасу загинув Дмитро Терновий — начальник УВБ на Львівській залізниці. Офіцери кілька годин тримали оборону та зуміли з боєм прорватися назустріч підоспілій підмозі — бійці спецбатальйону «Львів» та підрозділ Нацгвардії провели 3 бойових рейди для порятунку, з третьої спроби група із 8 бійців батальйону «Львів» на чолі з командиром роти — за підтримки ЗСУ — деблокували офіцерів ^[2].

У листопаді 2015 року очолив Головне управління НПУ у Львівській області.^[1]

У грудні 2016 року очолив нове управління з кадрового контролю, протидії корупції і люстрації НПУ.^[1]

Помер у Львові, похований на полі № 8 Личаківського цвинтаря^[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

Орден «За мужність» III ст. (13 квітня 2009) — за багаторічну бездоганну плідну працю в органах внутрішніх справ, вагомий особистий внесок у боротьбу зі злочинністю, зміцнення законності і правопорядку, високий професіоналізм та з нагоди 90-річчя від Дня створення карного розшуку органів внутрішніх справ^[4]
Медаль «Захиснику Вітчизни» (24 серпня 2015) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[5]
Відомчі відзнаки МВС України, у тому числі «Хрест Слави», «За відзнаку в службі» I та II ст., медаль «10 років МВС України»^[6]
Медаль «За бездоганну службу» II та III ст.^[6]