Заголовок — Вікіпедія

Заголовок — окреме слово, речення, словосполучення або комбінація інших символів, що передують фрагменту тексту, позначаючи його назву. При наявності комплексних текстів, заголовок може бути багаторівневим, називаючи як весь текст, так і його окремі частини. Зазвичай, для написання заголовка використовують більш великий, виділений або інший стиль шрифту, заголовок також може писатись по центру. Разом із визначенням, анотацією, буквицею, параграфами полегшує сприйняття тексту в цілому.

Функції заголовка[ред. | ред. код]

У тексті будь-якого твору заголовки виконують кілька важливих функцій. Найголовніші:

  • структурування значного за обсягом текстового чи ілюстративного матеріалу на окремі частини;
  • полегшення роботи читача з виданням;
  • організація процесу читання;
  • осмислення окремих частин прочитаного; підготовка читача до сприйняття нового, відносно закінченого, цілого;
  • забезпечення зручності в пошуку вибіркової інформації;
  • акцентування на окремих частинах тексту, сприйняття, глибше його засвоєння;
  • підсилення довідкової функції книги, спрощення пошуку частин твору чи видання.

Класифікація заголовків[ред. | ред. код]

Заголовки розрізняють за такими функціональними ознаками:

  • за змістом;
  • за місцем розташування;
  • за формою зображення.

За змістом заголовки поділяються на:

  • тематично прості;
  • тематично складні.

За формою зображення розрізняють заголовки:

  • нумераційні;
  • літерні;
  • німі.

За місцем розташування на шпальті виділяють заголовки:

  • заголовки на шмуцтитулі;
  • заголовок шапкою;
  • заголовок у розріз із текстом;
  • заголовок у підбір із текстом;
  • заголовок віконцем;
  • заголовок боковиком.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]