Загородній Дмитро Валерійович — Вікіпедія

Загородній Дмитро Валерійович;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	5 липня 1989; Рідка
Смерть	30 липня 2015 (26 років); (помер від поранень)
Громадянство	Україна
Alma Mater	Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	14 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Оборона Маріуполя;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Загородній.

Дмитро́ Валері́йович Загоро́дній (нар. 5 липня 1989(19890705) — 30 липня 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису[ред. | ред. код]

Нарожився 1989 року в селі Рідка Хмельницької області. Закінчив Поляхівську ЗОШ, Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ в Івано-Франківську.

Працювати пішов у Теофіпольський районний відділ внутрішніх справ — був дільничним інспектором в Волице-Полівській, Лідихівській, Олійницькій сільських радах, лейтенант міліції.

Мобілізований у лютому 2015 року; солдат, командир саперного відділення 14-ї окремої механізованої бригади.

29 липня 2015-го під час розміновування ділянки під Маріуполем поблизу Талаківки на встановленій російськими терористами міні підірвалися двоє саперів. Дмитру відірвало ноги, був прооперований. 30 липня помер у маріупольській лікарні.

Другий боєць був у важкому стані — Олексій Ярмолюк, помер 18 серпня у Київському військовому шпиталі.

Похований 3 серпня поховання у селі Рідка Теофіпольського району.

Без Дмитра лишились мама й дружина.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (21.3.2016, посмертно)^[1]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Указ Президента України від 21 березня року № 103/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]

Книга пам'яті [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.]
У Теофіпольському районі попрощались з героєм, який загинув у зоні АТО [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 21 березня року № 103/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

[1]