Загін «Погоня» — Вікіпедія

Загін «Погоня»
біл. Атрад «Пагоня», Atrad «Pahonia»
Нарукавний знак
На службі	липень 2014 — теперешній час
Країна	Україна
Війни/битви	Війна на сході України
Знаки розрізнення
Прапор	Біло-червоно-білий прапор

Загін «Погоня» (біл. Атрад «Пагоня», Atrad «Pahonia») — військова структура, сформована із добровольців з Білорусі, які брали участь у збройному конфлікті на Донбасі на боці України проти агресії Російської Федерації. Загін не воював як єдина бойова одиниця — його бійці натомість воювали невеликими групами у складі різних українських підрозділів.

Загін був сформований у липні 2014 року, тренувальний табір розташовано на Волині. Загін оголосив про припинення військової діяльності у вересні 2016 року — члени створили організацію «Громадський сектор Загін "Погоня"», яка в першу чергу займається наданням різнобічної допомоги білоруським добровольцям.

Загін носив назву «Погоня» — традиційного національного герба Литви та Білорусі.

Історія[ред. | ред. код]

Після завершення «Революції гідності» велика кількість білорусів, які брали участь у подіях на Майдані Незалежності почали поповнювати ряди добровольчих батальйонів. Зокрема влилися до лав «Донбасу» та «Азову». 3 червня командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко в інтерв'ю журналістам повідомив, що в його підрозділі воюють 15 білорусів^[1]. Серед них, за його словами, були і ті, хто прибув із Білорусі, і ті, хто до цього мешкав в Україні.

Білоруські журналісти повідомляли протягом літа 2014 року про білорусів, які воюють у лавах «Добровольчого українського корпусу», сформованого Правим сектором, у «Подільській Січі», що була сформована на Хмельниччині, та у батальйонах «Азов» і «Донбас»^[2][3]. Щодо реальної кількості бійців на той час достеменних даних немає, адже більшість учасників формувань називаються різними псевдо, зберігаючи анонімність.

Наразі вважається, що початкова кількість загону «Погоня» була 5 людей. Одним з організаторів загону став український політик з Волині Ігор Гузь. Він повідомив журналістам, що формування загону як бойової одиниці почалось у липні в спеціально облаштованому таборі на Волині. Втім, у бойові дії як самодостатня одиниця підрозділ не вступав. Його бійці після тренувань були об'єднані у групи по 3-7 чоловік і вливались у добровольчі батальйони та інші формування. Така схема була прийнята для конспірації, аби спецслужби Білорусі не змогли вирахувати його учасників^[4].

Мінський політолог Роман Яковлевський у коментарі російському телеканалу «Росія 24» зазначив, що за його даними спільні українсько-білоруські табори для патріотичної молоді на Волині існували і в попередні роки. Отже, вони і могли стати основою для вишкільного табору «Погоні». Також він не виключив, що загін міг поповнюватися за рахунок добровольців з організації «Молодий фронт», які в різні часи зазнавали серйозних репресій із боку білоруської влади^[2].

Припинення діяльності[ред. | ред. код]

У вересні 2016 року Загін «Погоня» оголосив про припинення участі в бойових діях на сході України. Члени створили організацію «Громадський сектор Загін "Погоня"», яка в першу чергу займається різнобічною допомогою білоруським добровольцям.^[5]

У березні 2022 року під час російського вторгнення в Україну «Громадський сектор Загін "Погоня"» закликав підтримати батальйон імені Кастуся Калиновського.^[6]

Керівництво та структура[ред. | ред. код]

Щодо керівництва підрозділу з білоруського боку даних немає. З українського боку «хресним батьком» називається політик з Волині Ігор Гузь. За його даними у структуру загону була покладена тактика УПА. Невеликі самодостатні підрозділи розміром 3-5-7 людей. Учасники загонів можуть не знати один одного, а зв'язок між ними здійснюють в разі потреби командири^[4].

Чисельність[ред. | ред. код]

За даними телеканалу «Белсат» на участь у підрозділі зголосились більше сотні людей, але з них для «Погоні» було відібрано кілька десятків перевірених добровольців. Вони і сформували кістяк підрозділу. Щодо загальної чисельності білорусів, які беруть участь у війні на сході України, то такі дані ніхто не подавав.

Втрати[ред. | ред. код]

На початку серпня 2014 р. у деяких білоруських ЗМІ з'явилась інформація про загибель 12 бійців загону «Погоня». Але згодом її спростувала представниця добровольчого формування Тетяна Єлавая. Вона зазначила, що бійці, про яких їй було відомо і які були на передовій, живі та здорові і перебувають у безпеці. Втім, вона не виключила, що могли загинути білоруси, які діють у складі інших добровольчих батальйонів^[7][8].

26 червня 2022 року в боях під Лисичанськом загинув командир батальйону «Волат» Калиновського полку Іван «Брест»^[9], який 2015 року приєднався до загону «Погоня»^[10].

Переслідування на батьківщині[ред. | ред. код]

З боку правоохоронних органів Білорусі не раз лунали заяви, що людей, участь яких у війні на сході України буде доведено, чекає покарання за ст. «Найманство», санкція за якою може сягати від 3 до 7 років ув'язнення^[11]. На початку жовтня 2014 р. голова КДБ Білорусі Валерій Вакульчик нагадав громадянам про відповідальність за незаконні з позиції законодавства республіки дії. Окрім того неодноразово правоохоронці звертались до білорусів із закликом не піддаватись на пропозиції брати участь у війні на боці сепаратистів із Донбасу^[12]. Зазначалось, що подібні факти були викриті у Вітебську та Мінську у серпні 2014 р. Погрози на адресу білорусів учасників війни на Сході України лунали і від президента Білорусі Олександр Лукашенка.

В офіційній групі загону «Погоня» у мережі Facebook повідомлялось про те, що електрона пошта та сторінки у соціальних мережах учасників підрозділу неодноразово зламувалися. За даними Ігоря Гузя, деякі бійці будуть вимушені через можливі переслідування себе чи рідних залишитися в Україні або виїхати до країн Заходу.

Див. також[ред. | ред. код]

• Білоруський полк імені Кастуся Калиновського

• Тактична група «Білорусь»
• Пам'ятник білорусам, загиблим за Україну (Київ)
• Лобов Едуард Анатолійович
• Михайло Жизневський
• Черкашин Олександр Миколайович
• Тіліженко Віталій Вікторович
• Білоруська самооборона
• Михайло Вітушко
• Донбас (батальйон)
• Азов (полк)
• Айдар (батальйон)
• Добровольчий український корпус
• Батальйон імені Джохара Дудаєва

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Громадський сектор Загін "Погоня" у соціальних мережах
	Громадський сектор Загін "Погоня" на сайті Facebook
	Громадський сектор Загін "Погоня" на сайті Telegram
	Громадський сектор Загін "Погоня" на сайті Twitter
	Громадський сектор Загін "Погоня" на сайті YouTube
	Громадський сектор Загін "Погоня" на сайті Instagram

• Група «Пагоня» у мережі Facebook (біл.)
• Ігор Гузь інтерв'ю білоруській редакції Радіо Свобода [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (біл.)
• Камандзір батальёна «Данбас»: У нашым батальёне сёння 15 беларусаў [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (біл.)

п о р Добровольчі військові формування України Збройні сили України 67 ОМБр (ДУК ПС) 131 ОРБ «УНСО» 7-й центр ССО (ДУК ПС) 3 ДШБ «Фенікс» лінійний 1 ОШБ «Вовки Да Вінчі» «Дика качка» «Дике поле» батальйон «Скала» Батальйони територіальної оборони у підпорядкуванні Міністерства оборони України Переформовані у окремі штурмові 24-й «Айдар» 46 -й «Донбас» Переформовані у у окремі мотопіхотні 2-й «Горинь» 3-й «Воля» 9-й «Вінниця» 10-й «Полісся» 11-й «Київська Русь» 13-й «Чернігів-1» 15-й «Суми» 16-й «Полтава» 17-й «Кіровоград» 21-й «Сармат» 22-й «Харків» 23-й «Хортиця» 25-й «Київська Русь» 34-й «Батьківщина» 37-й «Запоріжжя» 42-й «Рух Опору» 43-й «Патріот» Переформовані у баталльйони морської піхоти 18-й «Одеса» Переформовані у гірсько-штурмові 8-й «Поділля» Переформовані у лінійні батальйони охорони 6-й «Збруч» 7-й Хмельницький 14-й «Черкаси» 19-й Миколаївський 39-й «Дніпро-2» 41-й «Чернігів-2» 45-й Переформовані у лінійні мотопіхотні 4-й «Закарпаття» 124 ОГШбр 20-й «Дніпропетровськ» 93 ОМБр Розформовані 1-й «Волинь» 5-й «Прикарпаття» 12-й «Київ» 40-й «Кривбас» Патрульна служба особливого призначення у підпорядкуванні МВС України «Берда» «Богдан» «Болград» «Вінниця» «Дніпро-1» «Івано-Франківськ» «Київ» «Кривбас» «Крим» «Луганськ-1» «Львів» «Миколаїв» «Миротворець» «Полтава» «Світязь» «Святослав» «Січеслав» «Скіф» «Суми» «Східний корпус» «Тернопіль» «Харків» «Херсон» «Чернігів» «Шторм» Переформовані «Азов» «Гарпун» «Донецьк-1» «Золоті ворота» «Каскад» «Київ-1» «Київ-2» «Київщина» «Кременчук» «Мирний» «Січ» «Темур» «Харків-1» «Харків-2» Розформовані «Артемівськ» «Донецьк-2» «Полтавщина» «Свята Марія» «Слобожанщина» «Торнадо» «Туман» «Шахтарськ» Національна гвардія у підпорядкуванні МВС України Бат. ім. Кульчицького «Донбас» «Крук» «Азов» Незалежні формування Київський козацький полк ім. Т. Шевченка Підрозділ «Сармат» Добровольчий український корпус «Печерськ» «РУЯН» Фрайкор «Сєвєр» Українська добровольча армія 5 ОБ 7 ОБ «Арей» 8 ОБ «Аратта» «Чорний туман» Єврейська рота «Вольф» «Волинь» «Госпітальєри» Переформовані «Карпатська Січ» «Холодний Яр» «ОУН» Організації, що сприяють добровольчим формуванням «Аеророзвідка» Спецпідрозділ «Карлсон» Національні формування Грузинський легіон Вірменський легіон Білоруський добровольчий корпус Полк «Погоня» Полк ім. Кастуся Калиновського «Погоня» Тактична група «Білорусь» Бат. ім. Номана Челебіджіхана Німецький добровольчий корпус Польський добровольчий корпус Легіон «Свобода Росії» Російський добровольчий корпус Батальйон «Туран» Добровольчий батальйон «Крим» Чеченські ОБОП ЧРІ Бат. ім. Шейха Мансура Бат. ім. Джохара Дудаєва Бат. ім. Хамзата Гелаєва ГСОП ЧРІ «Шалена зграя» Бат. ім. імама Шаміля Мусульманський корпус «Кавказ» Карельський батальйон II ІЛ Рота «Башкорт» Батальйон «Сибір» Розформовані Російська Повстанська Армія Курсивом позначені підрозділи, що саморозпустилися.

У месенджерах Телеграм У соціальних мережах Instagram · Facebook · Twitter Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво YouTube Нормативний контроль GKG: /g/11b6hyv0n7