Задорожний Борис Якимович — Вікіпедія

Задорожний Борис Якимович
Народився 11 червня 1923(1923-06-11)
Охтирка, Охтирський район, Богодухівська округа, Харківська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер 18 жовтня 1993(1993-10-18) (70 років)
Поховання Охтирка
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність науковець, викладач університету
Alma mater Харківський медичний інститут (1951)
Заклад Харківський національний медичний університет
Посада професор і ректор
Науковий ступінь доктор медичних наук (1966)
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За бойові заслуги» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Задорожний.

Борис Якимович Задорожний — (11 червня 1923, м. Охтирка, Богодухівська округа Харківської губернії — 18 жовтня 1993, м. Харків) − лікар-дерматовенеролог, доктор медичних наук (1966), професор (1967), ректор Харківського медичного інституту (1959—1975).

Біографія[ред. | ред. код]

Задорожний Борис Якимович народився 11 червня 1923 р. у місті Охтирка Богодухівської округи Харківської губернії в родині службовців.

У червні 1941 р. закінчив середню школу в Охтирці.

З початком Німецько-радянської війни Борис Якимович був призваний до лав Червоної Армії та став курсантом Харківського авіаційного училища (с. Рогань), після — Канської авіашколи (Красноярськ), а потім був переведений до піхотного училища (Новосибірськ).  Задорожний Б. Я. — учасник бойових дій на Донському і Сталінградському фронтах[1]. Після тяжкого поранення (1942 р.) лікувався в евакошпиталі у Саратові.  З травня по грудень 1943 р. працював інструктором військового навчанні при Ровенському військкоматі Саратовської області. Далі, по жовтень 1945 р., служив комсоргом батальйону у запасному стрілецькому полку Саратовської обл[2].

По закінченні Другої світової війни, у листопаді 1945 р., Задорожний Б. Я. поступив до Харківського медичного інституту (нині Харківський національний медичний університет), якій закінчив у 1951 р. і був зарахований на кафедру шкірних та венеричних хвороб, де пройшов майже весь науковий шлях: 1952—1956 рр. працював асистентом цієї кафедри; у 1955 р. захистив кандидатську дисертацію та став доцентом і одночасно виконував обов'язки заступника директора ХМІ з науки[3].

З 1956 р. — директор Українського науково-дослідного шкірно-венерологічного інституту (тепер Інститут дерматології та венерології Академії медичних наук України).

З 1959 по 1975 рр. — ректор Харківського медичного інституту. Одночасно з 1966—1993 — зав. кафедрою шкірних та венеричних хвороб ХМІ[4]. Інститут, під його керівництвом, почав проводити післядипломне навчання випускників лікувального та педіатричного факультетів в інтернатурі (з 1967 р., а з 1971 р. цей досвід підготовки випускників вводять в усіх медичних вишах СРСР)[5].

У 1968 р. інституту була доручена апробація нової форми навчання — переддипломної спеціалізації (субординатура) на лікувальному факультеті, факультетах терапії, хірургії, акушерства та гінекології й на факультеті педіатрії з дитячими інфекційними хворобами і дитячої хірургії. У 1971 цей досвід дозволив провести на базі ХМІ Першу Всесоюзну навчально-методичну конференцію, присвячену впровадженню субординатури.

18 жовтня 1993 р. Борис Якимович Задорожний помер, похований в місті Охтирка.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Під його керівництвом були підготовлені 6 докторів і 23 кандидати наук. Протягом багатьох років він був заступником голови Всесоюзного і Українського товариств дерматовенерологів, членом редакційної ради двох журналів, редактором відділу «Большой медицинской энциклопедии» (3-тє видання), членом Харківського обкому спілки медпрацівників. Вивчав вплив іонізуючої радіації на шкіру людини й тварин. Застосував електронний парамагнітний резонанс в дерматології. Встановив патогенетичну роль вільних радикалів при псоріазі.

Б. Я. Задорожний є автором близько 180 наукових праць з актуальних проблем дерматовенерології, з них 7 монографій.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Лісовий, В. М. (ред ) (2010). Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи (укр.). ISBN 978-966-2094-16-9. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 15 червня 2021.
  2. ↑ а б Бєлєвцова, Я. С.; Бобін, В. В.; Бойко, В. В.; Васильченко, В. М.; Гончаренко, Л. Й.; Гузь, А. Г.; Дащук, А. М.; Зайченко, Л. О.; Захаревич, В. М. (2020). Керівники вищої медичної школи: Харківський національний медичний університет (укр.). Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  3. ↑ Лісовий, В. М. (ред ); Капустник, В. А. (ред ); Перцева, Жаннета Миколаївна; Киричок, І. В.; Семененко, О. В. (2020). Вірні клятві Гіппократа: розповіді про тих, хто є взірцем для прийдешніх поколінь лікарів (укр.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  4. ↑ Задорожний Борис Якимович — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  5. ↑ Лесовой, Владимир Николаевич; Дащук, Андрей Михайлович; Петрова, Зоя Петровна (2013). Задорожный Борис Акимович (1923-1993): К 90-летию со дня рождения. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 15 червня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

1. Борис Якимович Задорожний // Скарбниця харківської медицини. Постаті: біогр. довід. / За заг. ред. В. М. Лісового. — Харків: ХНМУ, 2015. — С. 49. — Режим доступу : http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1621 [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.].

2. Петрова З. П. Задорожний Борис Якимович / З. П. Петрова // Керівники вищої медичної школи: Харківський національний медичний університет / за заг. ред. В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. — Харків: ХНМУ, 2020. — С. 142—145, фото. — Режим доступу : http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/28095 [Архівовано 11 червня 2021 у Wayback Machine.].

3. Петрова З. П. Задорожний Борис Якимович / З. П. Петрова // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Електрон. текст. дані. — Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15304 [Архівовано 15 червня 2021 у Wayback Machine.].

4. Петрова З. П. Задорожный Борис Якимович: Человек неисчерпаемой энергии / З. П. Петрова // Вірні клятві Гіппократа: розповіді про тих, хто є взірцем для прийдешніх поколінь лікарів / за ред. В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. — Харків: ХНМУ, 2020. — С. 430—433. — Режим доступу : http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/28094 [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.].

5. Лесовой В. Н. Задорожный Борис Акимович (1923—1993): К 90-летию со дня рождения / В. Н. Лесовой, А. М. Дащук, З. П. Петрова // Актуальные проблемы дерматологии, венерологии и ВИЧ/СПИД инфекции: сборник научных трудов, посвященный 90-летию со дня рождения профессора Б. А. Задорожного / под ред. А. М. Дащука. — Харьков, 2013. — С. 3-11. — Режим доступу : http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/3502 [Архівовано 15 червня 2021 у Wayback Machine.].

6. Лісовий В. М. Задорожний Борис Якимович / В. М. Лісовий, З. П. Петрова // Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи: біобібліографічний довідник / за заг. ред. В. М. Лісового. — Харків: ХНМУ, 2010. — С. 83. — Режим доступу : http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/728 [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.]

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Задорожний_Борис_Якимович&oldid=36241759