Задорожний Василь Юрійович — Вікіпедія

Зовнішні відеофайли
	“Історія Героя”. Василь Задорожний. на YouTube. 15 квітня 2024.

Василь Задорожний; Задорожний Василь Юрійович
	Старший солдат
Загальна інформація
Народження	13 січня 1989; Львів, Українська РСР, СРСР
Смерть	30 серпня 2023 (34 роки); Кліщіївка, Бахмутська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	80 ОДШБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну (2022);
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Задорожний.

Василь Юрійович Задорожний (13 січня 1989, м. Львів — 30 серпня 2023, с. Кліщіївка) — український військовослужбовець, старший солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 13 січня 1989 року у м. Львів. Проживав у селі Зіболки Львівської області. Навчався у Зіболківському закладі загальної середньої освіти I—III ступенів. Здобув вищу освіту у Львові, де й залишився працювати у будівельній сфері. Згодом перебрався до столиці^[1].

Брав активну участь у подіях під час Революції Гідності, потім добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції спершу у лавах добровольчого батальйону «Айдар», далі — у складі полку «Азов». Протягом довгого періоду боронив місто Маріуполь Донецької області. У 2021 році повернувся до цивільного життя, продовжив працювати у сфері будівництва та підтримував родини загиблих побратимів^[1].

З першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно повернувся на фронт, боронив державу у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Брав участь у найважчих боях, зокрема, під час визволення Харківщини від окупантів^[1].