French
DeutschЗаконодавчий сейм (1919—1922) — Вікіпедія
Законодавчий сейм (пол. Sejm Ustawodawczy) — однопалатний парламентський орган, покликаний ухвалити конституцію відродженої Польщі, вибори до якого відбулися 26 січня 1919 р.[1] Розпочав діяльність у лютому 1919 р.: перше засідання — 10 лютого 1919 р. Був першим польським національним парламентом після Гродненського сейму 1793 року, проведеного за два роки до третього поділу Польщі, який припинив існування тогочасної незалежної польської держави.[2] Виконував конституційні функції як представницький орган до визначення політичного устрою держави шляхом прийняття конституції (установчі збори).
Робота сейму та ухвалення Малої конституції розглядаються як перший етап побудови незалежної Польської держави.[3]
Історія[ред. | ред. код]
До скликання Законодавчого сейму уся повнота влади у Польській республіці, згідно з декретом уряду про вищі органи влади від 22 листопада 1918 р., належала тимчасовому начальникові держави Юзефу Пілсудському.
На час обрання Законодавчого сейму Польща не мала чітких кордонів і була втягнута в територіальні конфлікти і спори.[2] На підконтрольних польській державі територіях, на землях колишнього Конгресового королівства і Підляшшя та західної Малопольщі, 42 виборчі округи обрали 302 депутати.[4] До них долучилися 20 польських депутатів парламенту Німеччини, 26 польських депутатів парламенту Австро-Угорщини та відібрані кандидати в депутати з Цешинського краю (де вибори перервалися через військові дії).[5] У наступні місяці, коли польська влада поширилася і на деякі спірні території, було проведено ще пару виборів: 25 квітня 1919 р. у Великопольщі і 15 червня 1919 р. у Білостоцькому та Підляському краях.[5] Деякі депутати, які були тимчасовими представниками, поступилися своїми місцями новообраним.[5] 24 березня 1922 року до складу сейму увійшли і 20 депутатів від Серединної Литви.[5] Таким чином, чисельність сейму коливалася від 348 депутатів на початку і до 432 наприкінці його строку повноважень.[5] На виборах було віддано близько 5 мільйонів голосів.[6]
20 лютого 1919 Законодавчий сейм ухвалив Малу конституцію, відповідно до якої отримав усю повноту влади начальник держави Юзеф Пілсудський. [7]
Важливими законодавчими здобутками сейму були закони про військовий обов'язок, земельну реформу, розробка конституції та державна система медичного страхування.[8][9] 1921 року сейм прийняв «березневу конституцію».[9]
Останнє засідання цього сейму відбулося 27 листопада 1922 р.
Склад[ред. | ред. код]
У зв'язку зі зміною кількості депутатів та постійним дробленням і злиттям різних партій, неможливо все звести до єдиного списку Законодавчого сейму,[a] тому цей список має варіанти.
| Партія або група (польська назва) | Партія або група (Jędruch[6][10]) | Партія або група (Nohlen, Stöver[10]) | Голосів (Nohlen, Stöver) | % (Nohlen, Stöver) | Місць (Nohlen, Stöver) | Місць (Jędruch) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Związek Ludowo-Narodowy | не вказано | Народно-національний союз | 1 616 157 | 29,0 | 140 | ? |
| ? | Національні демократи | не вказано | 72 | |||
| Polska Partia Socjalistyczna | Соціалісти | Польська соціалістична партія | 515 062 | 9,2 | 35 | 34 |
| Polskie Stronnictwo Ludowe "Wyzwolenie" | Селянське «Визволення» | Польська народна партія «Визволення» | 839 914 | 15,1 | 59 | 24 |
| Polskie Stronnictwo Ludowe "Piast" | Селянський «П'яст» | Польська народна партія «П'яст» | 232 983 | 4,2 | 46 | не наведено кількості |
| Polskie Stronnictwo Ludowe Lewica | не вказано | Польська народна партія «Лівиця» | 197 838 | 3,5 | 12 | |
| ? | не вказано | Польська об'єднана селянська партія | 212 097 | 3,8 | 35 | |
| ? | не вказано | Селянські списки | 234 399 | 4,2 | 0 | |
| ? | Селяни загалом | не вказано | 90 | |||
| ? | Консерватори | не вказано | 44 | |||
| Stronnictwo Katolicko-Ludowe | не вказано | Католицько-народна партія | 102 292 | 1,8 | 18 | |
| ? | Християнські демократи | не вказано | 31 | |||
| ? | Національні лейбористи | не вказано | 25 | |||
| ? | Середній клас | не вказано | 63 | |||
| ? | Комуністи | не вказано | 2 | |||
| ? | Меншина (німецька) | Національні меншини | 96 677 | 1,7 | 2 | 2 |
| ? | Меншина (єврейська) | Єврейська група | 602 927 | 10,8 | 11 | 16 |
| Narodowa Partia Pracy | не вказано | Національний робітничий союз | 67 285 | 1,2 | 32 | |
| Bezpartyjni; bez przynależności klubowej («безпартійні; без фракційної належності») | Маленькі партії, незалежні | Місцеві списки та незалежні | 863 349 | 15,5 | 4 | 29 |
| Усього | 5 580 980 | 100 | 394 | 432 |
Маршалом сейму був Войцех Тромпчинський.[5]
У липні 1922[ред. | ред. код]
| Партія | Місць | % |
|---|---|---|
| Polskie Stronnictwo Ludowe "Piast" (Польська народна) | ||
| Związek Ludowo-Narodowy | ||
| Narodowe Zjednoczenie Ludowe | ||
| Polska Partia Socjalistyczna | ||
| Narodowo-Chrześcijańskie Stronnictwo Ludowe | ||
| Narodowo-Chrześcijański Klub Robotniczy | ||
| Klub: Polskie Stronnictwo Ludowe "Wyzwolenie" | ||
| Narodowa Partia Robotnicza | ||
| Klub Pracy Konstytucyjnej | ||
| Klub: Polskie Stronnictwo Ludowe—Lewica | ||
| Zjednoczenie Mieszczańskie | ||
| Stronnictwo Katolicko-Ludowe | ||
| Narodowa Partia Pracy (II RP) | ||
| Rady Ludowe | ||
| Komunistyczna Frakcja Poselska | ||
| Wolne Zjednoczenie Posłów Narodowości Żydowskiej (євреї) | ||
| Niemieckie Stronnictwo Ludowe (німці) | ||
| Незалежні | ||
| Разом | 432 | 100 |
Виноски[ред. | ред. код]
a. ^ Ні перше джерело (Nohlen, Stöver), ні друге (Jędruch) не зберегли оригінали назв польських партій і груп, а використовували власні переклади. Тому точне іменування тієї чи іншої організації не завжди випадає можливим.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Л. Алексієвець. Мала конституція 1919 р. у розбудові польської держави
- ↑ а б Jacek Jędruch (1998). Constitutions, elections, and legislatures of Poland, 1493–1977: a guide to their history. EJJ Books. с. 269. ISBN 978-0-7818-0637-4. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 13 серпня 2011.
- ↑ Турчак О. В. Законодавчий сейм і Мала конституція 1919 р. як перший етап побудови незалежної польської держави (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 січня 2019. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Jacek Jędruch (1998). Constitutions, elections, and legislatures of Poland, 1493–1977: a guide to their history. EJJ Books. с. 270. ISBN 978-0-7818-0637-4. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 13 серпня 2011.
- ↑ а б в г д е Jacek Jędruch (1998). Constitutions, elections, and legislatures of Poland, 1493–1977: a guide to their history. EJJ Books. с. 271. ISBN 978-0-7818-0637-4. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 13 серпня 2011.
- ↑ а б Jacek Jędruch (1998). Constitutions, elections, and legislatures of Poland, 1493–1977: a guide to their history. EJJ Books. с. 289. ISBN 978-0-7818-0637-4. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 13 серпня 2011.
- ↑ Авторитарний режим ІІ Речі Посполитої. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ Jacek Jędruch (1998). Constitutions, elections, and legislatures of Poland, 1493–1977: a guide to their history. EJJ Books. с. 273. ISBN 978-0-7818-0637-4. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 13 серпня 2011.
- ↑ а б Jacek Jędruch (1998). Constitutions, elections, and legislatures of Poland, 1493–1977: a guide to their history. EJJ Books. с. 272. ISBN 978-0-7818-0637-4. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 13 серпня 2011.
- ↑ а б Dieter Nohlen; Philip Stöver (31 травня 2010). Elections in Europe: A Data Handbook. Nomos. с. 1491. ISBN 978-3-8329-5609-7. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 6 листопада 2012.
Література[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Законодавчий сейм (1919—1922) |
- Andrzej Ajnenkiel, Od rządów ludowych do przewrotu majowego. Zarys dziejów politycznych Polski 1918–1926, Warszawa 1978
- Tadeusz A. Siedlik, Historia Polski 1900–1939, Warszawa 1993
- Adam Próchnik, Pierwsze piętnastolecie Polski niepodległej, Warszawa 1983.