Заслужений майстер спорту СРСР — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Заслужений майстер спорту.

Заслужений майстер спорту СРСР — почесне спортивне звання. Стандартне скорочення у спортивній довідковій літературі — ЗМС.

Звання «заслужений майстер спорту» запроваджено в СРСР 1934 року (з 1983 року офіційна назва — «заслужений майстер спорту СРСР»). Аналогічні звання існували в Болгарії (існує й тепер), НДР, Польщі, Румунії, Чехословачині[1].

Після розпаду СРСР звання «заслужений майстер спорту СРСР» присвоювалося в 1992 році за досягнення у складі Об'єднаної команди. Починаючи з 1992 року, звання «заслужений майстер спорту» було введено в декількох країнах, які раніше входили у склад СРСР (у деяких — як почесне звання — тобто не відомче, а державне):

Звання «заслужений майстер спорту України» введено у 1993 році; відзнаку № 1 отримав легкоатлет Сергій Бубка.[4] Остання редакція положення про звання прийнята у 2006 році.[5]

Футбол[ред. | ред. код]

Список футболістів і тренерів, які отримали звання «заслужений майстер спорту»:

1934 — Павло Батирєв, Михайло Бутусов, Володимир Воног, Петро Ісаков, Іван Привалов, Федір Селін, Микола Соколов, Микола Старостін[en].
1936 — Володимир Фомін, Костянтин Фомін, Констянтин Блінков, Петро Григорьєв, Петро Єжов, Павло Канунников, Костянтин Квашнін, Олександр Старостін.
1938 — Євген Нікішин.
1940 — Анатолій Акимов, Сергій Ільїн, Андрій Старостін, Григорій Федотов, Михайло Якушин.
1941 — Шота Шавгулідзе.
1942 — Борис Аркадьєв.
1943 — Ассір Гальперін, Валентин Гранаткін, Григорій Пачулія, Микола Усов, Валентин Федоров.
1944 — Микола Ільїн, Михайло Козлов, Костянтин Лемешев, Борис Пайчадзе.
1945 — Всеволод Блінков, Гайоз Джеджелава, Антон Ідзковський, Борис Орєшкін, Михайло Семичастний, Леонід Соловйов, Сергій Соловйов, Василь Трофімов, Євген Фокін.
1946 — Михайло Бердзенішвілі, Олександр Виноградов, Георгій Гостєв, Олексій Гринін, Петро Дементьєв, Євген Єлисєєв, Володимир Лемешев, Костянтин Лясковський, Костянтин Малінін, Микола Махиня, Микола Морозов, Володимир Мошаркін, Василь Павлов, Олександр Пономарьов, Василь Соколов, Віктор Соколов, Петро Філіппов.
1947 — Микола Дементьєв, Володимир Єгоров, Андрій Жорданія, Іван Коровін, Микола Кротов, Олексій Лапшин, Михайло Окунь, Паруйр Парсаданов, Степан Романенко, Василь Смирнов, Олексій Соколов, Віктор Тетерін, Михайло Товаровський, Павло Халкіопов, Олексій Шапошников.
1948 — Борис Афанасьєв, Костянтин Бесков, Всеволод Бобров, Григорій Гагуа, Георгій Глазков, Абрам Дангулов, Володимир Дьомін, Віктор Дубінін, Костянтин Жибоєдов, Василь Карцев, Арчіл Кікнадзе, Лев Корчебоков, Іван Кочетков, Борис Кочетов, Володимир Кусков, Олександр Малявкін, Володимир Никаноров, Валентин Ніколаєв, Віктор Панюков, Олексій Пономарьов, Всеволод Радікорський, Олексій Соколов, Іван Станкевич, Володимир Степанов, Михайло Сушков, Олексій Хомич, Аркадій Чернишов, Георгій Шорець, Сергій Шудра.
1949 — Петро Петров.
1950 — Гаврило Качалін, Олексій Пшеничний, Костянтин Рязанцев, Михайло Антоневич, Віктор Лахонін, Василь Панфілов.
1951 — Георгій Антадзе, Олексій Водягін, Автанділ Гогоберідзе, Альфонс Егерс, Фрідріх Марютін, Михайло Мінаєв, Віктор Новіков, Віктор Чистохвалов.
1952 — Августін Гомес, Ніязі Дзяпшина, Леонід Іванов, Володимир Марганія, Олег Тімаков.
1953 — Олег Ошенков.
1954 — Костянтин Крижевський, Ігор Нетто, Володимир Савдунін, Микита Симонян.
1955 — Анатолій Башашкін, Віктор Ворошилов, Андрій Зазроєв, Віктор Карпов, Михайло Михалина, Сергій Сальников.
1956 — Борис Кузнецов.
1957 — Валентин Іванов, Анатолій Ільїн, Анатолій Ісаєв, Анатолій Масльонкін, Михайло Огоньков, Олексій Парамонов, Володимир Рижкін, Едуард Стрєльцов, Борис Татушин, Микола Тищенко, Лев Яшин.
1959 — Юрій Войнов.
1960 — Валентин Бубукін, Арутюн Кегеян, Володимир Кесарєв, Алекпер Мамедов, Слава Метревелі, Віктор Царьов.
1961 — Олег Макаров.
1962 — Юрій Кузнецов.
1963 — Заур Калоєв, Валентин Сапронов.
1964 — Валерій Воронін.
1965 — Валерій Маслов, Михайло Месхі, Гіві Чохелі, Віктор Понєдєльнік.
1967 — Андрій Біба, Анзор Кавазашвілі, Анатолій Крутиков, Едуард Малофєєв, Йожеф Сабо, Віктор Серебряников, Едуард Стрєльцов, Василь Турянчик, Галімзян Хусаїнов, Альберт Шестерньов, Володимир Щегольков.
1969 — Едуард Дубинський, Сергій Котрікадзе, Володимир Маслаченко, Володимир Пономарьов, Муртаз Хурцилава, Віктор Шустиков, Шота Яманідзе.
1970 — Валентин Афонін.
1972 — Євген Рудаков, Влодзімеж Любанський.
1973 — Едуард Маркаров.
1975 —  Володимир Трошкін, Віктор Матвієнко, Стефан Решко, Михайло Фоменко, Володимир Мунтян, Леонід Буряк, Віктор Колотов, Володимир Онищенко, Олег Блохін, Володимир Веремєєв.
1981 —  Отарі Габелія, Віталій Дараселія, Володимир Гуцаєв, Давид Кіпіані, Тамаз Костава, Тенгіз Сулаквелідзе, Нодар Хізанішвілі, Олександр Чивадзе, Шота Хінчагашвілі, Рамаз Шенгелія.
1982 — Анатолій Коньков.
1985 — Юрій Нирков.
1986 —  Сергій Балтача, Андрій Баль, Володимир Безсонов, Ігор Бєланов, Анатолій Дем'яненко, Вадим Євтушенко, Олександр Заваров, Олег Кузнецов, Михайло Михайлов, Василь Рац, Віктор Чанов, Павло Яковенко, Іван Яремчук.
1988 — Сергій Алейніков, Рінат Дасаєв, Геннадій Литовченко, Олег Протасов, Вагіз Хідіятуллін.
1988 —  Дмитро Харін, Гела Кеташвілі, Ігор Скляров, Олексій Чередник, Арвідас Яноніс, Вадим Тищенко, Євген Кузнецов, Ігор Пономарьов, Олександр Бородюк, Ігор Добровольський, Володимир Лютий, Євген Яровенко, Сергій Фокін, Володимир Татарчук, Олексій Михайличенко, Олексій Прудников, Віктор Лосєв, Сергій Горлукович, Юрій Савичев, Армінас Нарбековас.
1989 — Борис Разинський, Федір Черенков.
1991 — Анатолій Банішевський, Віктор Банніков, Юрій Беляєв, Йожеф Беца, Анатолій Бишовець, Леонід Островський, Валерій Поркуян, Ігор Численко.
1992 — Юрій Істомін.

Стрибки у воду[ред. | ред. код]

1958 — Нінель Крутова

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Спортсмены стран социализма на международной арене / Составитель В. Л. Штейнбах. — М.: «Физкультура и спорт», 1974. (рос.)
  2. ↑ Закон Республики Беларусь от 13 апреля 1995 г. № 3726-XII «О государственных наградах Республики Беларусь» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ В Киргизстані введено почесні звання заслужений тренер і заслужений майстер спорту [Архівовано 15 березня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Біографія С. Бубки [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Про внесення змін та доповнень до наказу Держкомспорту від 14.04.93 р. № 35 «Про затвердження Положення про почесне звання „Заслужений тренер України“ та про затвердження Положення про почесне спортивне звання „Заслужений майстер спорту України“» [Архівовано 16 березня 2008 у Wayback Machine.] (укр.)

Література[ред. | ред. код]

  • Пирогов Б. А. Футбол. — М.: Советский спорт, 1995.- 512с.: ил.-ISBN 5-85009-446-6
  • Акопов Г., Енукидзе Д. Футбол-89. Справочник. — Тбилиси: Издательство ЦК КП Грузии, 1989. — 158с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Заслужений_майстер_спорту_СРСР&oldid=33891105