Застава Ілліча — Вікіпедія

Застава Ілліча
рос. Застава Ильича
Жанр драматичний фільм[1]
Режисер Хуцієв Марлен Мартинович[1]
Сценарист Хуцієв Марлен Мартинович і Шпаликов Геннадій Федорович
У головних
ролях
Тарковський Андрій Арсенійович, Ахмадуліна Белла Ахатівна, Губенко Микола Миколайович, Любшин Станіслав Андрійович і Попов Валентин Васильовичd
Оператор Margarita Pilikhinad
Композитор Микола Сидельников
Кінокомпанія Кіностудія імені Горького
Тривалість 175 хв.
Мова російська
Країна  СРСР
Рік 1964
IMDb ID 0058361

«Застава Ілліча» (рос. «Застава Ильича») — російський радянський художній фільм 1964 року Марлена Хуцієва, лірична кіноповість про покоління, що вступає в самостійне життя в країні, яка різко змінилася після розвінчання культу особи Сталіна.

Робота над фільмом почалася в 1959 році, він вийшов на екрани в 1965 році під назвою «Мені двадцять років» і став одним із символів епохи «хрущовської відлиги».

Прем'єра початкового (авторського) варіанта фільму відбулася лише 29 січня 1988 року в Будинку кіно[2]. Єдина акторська робота в кіно Валентина Попова, який виконав одну з головних ролей.

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм починається символічною сцени: по вулиці йдуть три червоногвардійці часів жовтневої «революції». Час дії непомітно змінюється і замість червоногвардійців на екрані постають сучасники — молоді люди, а згодом — звільнений у запас солдат, головний герой Сергій Журавльов. Його батько загинув на війні і він живе з матір'ю і сестрою в комунальній квартирі в районі Застави Ілліча. Фільм розповідає про життя Сергія і його друзів Миколи Фокіна і Слави Костикова.

У ролях[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://www.imdb.com/title/tt0058361/
  2. Як знімався фільм Марена Хуцієва "Застава Ілліча". Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 19 січня 2018.