Затель Лев Сидорович — Вікіпедія

Затель Лев Сидорович
Основна інформація
Дата народження 1843
Місце народження Варшава, Російська імперія
Дата смерті 16 (29) квітня 1908
Місце смерті Київ, Російська імперія
Поховання Москва
Громадянство Російська імперія
Професії віолончеліст, піаніст, музичний педагог
Освіта Музичний університет Фридерика Шопена (1867)
Заклад Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра

Лев Сидорович За́тель (нар. 1843, Варшава — пом. 29 квітня 1908, Київ) — український віолончеліст, піаніст, музичний педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у 1843 році у місті Варшаві (нині Польща). 1867 року закінчив Варшавський музичний інститут, якийсь час концертував[1].

З початку 1870-х років — у Києві, де відкрив приватну студію гри на віолончелі та фортепіано, що існувала до 1908 року. У 1877—1881 роках вів клас віолончелі у Київському музичному училищі Російського музичного товариства.

Автор посібника російською мовою «Цифрова теоретична та практична елементарна школа для навчання фортепіанній грі» (Київ, 1887; друге видання — Одеса, 1908)[1].

Помер у Києві 16 [29] квітня 1908 року. Похований у Москві[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Лев Затель / Етномузика 13. Збірка статей та матеріалів з нагоди століття публікації XVI тому «Матеріалів до української етнології» НТШ. Львів. 2017, сторінки 105—106 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.

Література[ред. | ред. код]