Ньюарк (затока) — Вікіпедія

Ньюарк
англ. Newark Bay
40°40′46″ пн. ш. 74°07′53″ зх. д. / 40.67959700002777623° пн. ш. 74.13145100002778065° зх. д. / 40.67959700002777623; -74.13145100002778065Координати: 40°40′46″ пн. ш. 74°07′53″ зх. д. / 40.67959700002777623° пн. ш. 74.13145100002778065° зх. д. / 40.67959700002777623; -74.13145100002778065
Прибережні країни  США
Вливаються
  • Passaic Riverd і Hackensack Riverd
  • ідентифікатори і посилання
    GeoNames 5101801
    Ньюарк. Карта розташування: США
    Ньюарк
    Ньюарк
    Ньюарк (США)
    Мапа
    CMNS: Ньюарк у Вікісховищі
    1. Річка Гудзон, 2. Іст-Ривер, 3. Протока Лонг-Айленд, 4. Затока Ньюарк, 5. Верхня затока Нью-Йорк, 6. Нижня затока Нью-Йорк, 7. Затока Джемейка, 8. Атлантичний океан.

    Зато́ка Ньюа́рк (англ. Newark Bay) — припливна затока біля місця злиття річок Пассеїк та Гакенсак на північному сході Нью-Джерсі, США. Тут знаходиться Морський термінал Порт-Ньюарк-Елізабет, найбільший контейнерний термінал портового округу порт Нью-Йорка та Нью-Джерсі, третій за величиною та один з найзавантаженіших у США. В естуарії періодично виконують дно поглиблювальні роботи для розміщення океанських кораблів.

    Глибина затоки досягає 16 м у південно-східній частині, в центральній - 13 м[1]. Довжина бухти - 8,9 км, ширина змінюється від 1 до 2 км[2]. Площа її акваторії - 14,2 км[2].

    Затока Ньюарк утворена злиттям річок Пассаїк та Гакенсак (їх середня витрата води - 47 і 6 м³/с відповідно)[3]. Також до неї безпосередньо впадають малі річки Періферал-Дитч і Пірсонс-Крік, і, через протоку Артур-Кілл, річки Рахуей, Елізабет, Морсес-Крік, Пілес-Крік, Фреш-Кілл-Крік[3].

    Затока з'єднується з Атлантичним океаном двома протоками: Артур-Кіллі і Кілл-Ван-Кулл, припливні потоки через другу протоку на порядок більше (1417 м³/с проти 283 м³/с)[3].

    Велика частина принесеного до затоки і відкладеного в ній осадового матеріалу доводиться на протоку Кілл-Ван-Кулл (60%), річку Пассаїк (23%) і протоку Артур-Кілл (12%)[3]. Через постійне обміління затоки в ній проводяться щорічні днопоглиблювальні роботи із середнім об'ємом вийнятого ґрунту близько 440 000 м³/рік[3].

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. A.M.Pence, M.S. Bruno, A.F. Blumberg, B.J. Fullerton, K.L. Rankin. Hydrodynamics of the Newark Bay/Kills System (англ.). — Castle Point Station, Hoboken, New Jersey: Davidson Lab of Stevens Institute of Technology, 2006. — Vol. b. — P. 28. — 301 p.
    2. а б Final Environmental Impact Statement of the Newark Bay Confined Disposal Facility (англ.). — US Army Corps of Engeneers, 1997. — P. 88. — 438 p.
    3. а б в г д P. L. Shrestha1, S. H. Su, S. C. James, P. J. Shaller, M. Doroudian, C. E. Firstenberg, C. T. Thompson. Conceptual Site Model for Newark Bay—Hydrodynamics and Sediment Transport (англ.) // Journal of Marine Science and Engineering. — 2014. — No. 2. — P. 123—139.