Затор льоду — Вікіпедія

Зат́ор ль́оду — явище льодового режиму річки в період замерзання, що позначається нагромадженням крижин під час льодоходу в вузьких місцях. Буває найчастіше під час весняного льодоходу, але відмічається і восени. Часто буває причиною льодоставу. При заторі, як і при зажорі, вище по течії, від місця його утворення спостерігається підйом, а нижче — зниження рівня води.

Див. також[ред. | ред. код]

Зажор

Література[ред. | ред. код]

Клименко В. Г. Загальна гідрологія: Навчальний посібник для студентів. — Харків: вида-во ХНУ, 2008. — 144 c

Посилання[ред. | ред. код]

Pazynych V. Influence of ice jams on the formation of floodplain sand shapes. shapes[1]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Затор льоду

Це незавершена стаття з гідрології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.