Збройний конфлікт — Вікіпедія

Збро́йний конфлі́кт (від лат. conflictus — зіткнення) — збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт)^[1]; один з видів воєнного конфлікту (іншим видом є війна); украй гостра форма вирішення протиріч між державами, що характеризується двостороннім застосуванням збройних сил.

У широкому значенні під збройним конфліктом розуміється будь-яке збройне зіткнення між ворогуючими сторонами із застосуванням військової сили. У більш вузькому значенні збройний конфлікт являє собою відкрите озброєне зіткнення, найчастіше на державному кордоні, пов'язане з порушенням кордону спеціальними або регулярними військовими підрозділами іншої держави.

Класифікація збройних конфліктів[ред. | ред. код]

Збройні конфлікти розрізняють за притаманними їм характеристиками: географічними масштабами, тривалістю та складом конфліктуючих сторін^[2].

Географічні масштаби[ред. | ред. код]

Збройний конфлікт на державному кордоні (локальний збройний конфлікт) виникає у прикордонних районах суміжних держав, у віддалених окремих географічних пунктах зі спірною приналежністю і охоплює прикордонні райони конфліктуючих держав.

Внутрішній збройний конфлікт виникає у випадках, коли держава втрачає контроль над окремими політичними, регіональними, етнічними або релігійними угрупуваннями, що створює умови для озброєння цих угрупувань (найчастіше — за прямої або непрямої підтримки інших держав) з подальшим переходом протистояння цих угрупувань з державою з правового у військове протистояння^[3]. Пряма або непряма підтримка іншою державою антидержавних сил в окремих випадках може кваліфікуватись як ведення гібридної війни.

Склад сторін у конфлікті[ред. | ред. код]

Збройні конфлікти, на відміну від збройних інцидентів, виникають, як правило, на тлі тери­торіальних, етнічних та релігійних протиріч в середині держави або між суміжними державами, тому такі конфлікти часто мають латентний, затяжний характер.

Багатосторонні конфлікти характеризуються хаотичним або поступовим втягненням держав у боротьбу між тими чи іншими їх угрупованнями, спричиненими переважно протиріччями політичного, економічного та військового характеру. Такого типу конфлікти мають здебільшого регіональний мас­штаб та є середньотривалими.

Коаліційні конфлікти є наперед організованим, одномоментним втягненням держав в протиборство. Тобто створена заздалегідь коаліція держав розпочинає дії згідно так званого casus foederis, на основі по­передньо укладених союзницьких угод про воєнні та політичні гарантії взаємної безпеки. Такі угоди мають конфронтативний характер, оскільки завжди спрямовані проти тієї чи іншої держави, або протистоячої коаліції.

Близькі поняття[ред. | ред. код]

Локальна війна[ред. | ред. код]

У локальній війні й воєнному конфлікті є багато спільного — це спосіб вирішення протиріч між державами за допомогою збройної сили. Через неусталену термінологію, в залежності від джерела, різницю між цими поняттями можуть проводити по-різному:

• за одним підходом, війна, навіть локальна, означає собою особливий якісний стан суспільства. Вона пов'язана із застосуванням усіх форм боротьби — економічної, політичної, ідеологічної й вимагає підпорядкування їхнім інтересам бойових дій збройних сил. Війні передує тривала, завчасна підготовка, певні військово-мобілізаційні заходи в масштабі всієї країни. При збройному конфлікті цього, як правило, не відбувається.
• за іншим, війна відрізняється від конфлікту актом оголошення війни,^[3] або переходом до стану війни.^[4]

Збройний інцидент[ред. | ред. код]

Збройний конфлікт істотно відрізняється від збройного інциденту. Збройний інцидент, до якого звичайно причетні невеликі групи людей, нерідко відбувається в результаті непорозуміння, випадкового зіткнення, у той час як збройний конфлікт у всіх випадках є наслідком агресивної політики принаймні однієї із утягнутих у конфлікт держав.

Збройний інцидент, як правило, починається раптово і не спирається на політичні рішення хоча б однієї зі сторін конфлікту, є короткочасним і звичайно припиняється без втручання дипломатів, але з подальшим дипломатичним врегулюванням.

Приклади[ред. | ред. код]

• Бої на Халхин-Голі
• Битва на озері Хасан

Див. також[ред. | ред. код]

• Війна
• Гібридна війна
• Локальна війна

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• О. В. Задорожній. Збройний конфлікт міжнародного характеру // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
• О. В. Задорожній. Повстала сторона // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
• С. Кисельов. Повстання // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.561 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]

• Збройний конфлікт міжнародного характеру [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Збройний конфлікт неміжнародного характеру [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Война И Вооруженный Конфликт [Архівовано 18 лютого 2009 у Wayback Machine.]
• ВООРУЖЕННЫЙ КОНФЛИКТ С КИТАЕМ НА о-ве ДАМАНСКИЙ В 1969 г. [Архівовано 2 листопада 2014 у Wayback Machine.]
• Вооруженный Конфликт

Рекомендована література[ред. | ред. код]

• Репецький В.М., Лисик В.М. Міжнародне гуманітарне право: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 467 с.
• Prosecutor v. Dusko Tadic a/k/a "Dule". Decision on the defence motion for interlocutory appeal on jurisdiction. United Nations International Criminal Tribunal for the Former Yugoslavia.
• Бескоровайний С.Я. Види збройних конфліктів та їх правове регулювання. Юридична наука : науковий юридичний журнал. 2014. №3. С. 116-125.
• Anthony Cullen. The Concept of Non-International Armed Conflict in International Humanitarian Law. Cambridge University Press. 2010. Vol. 66. 194 р.
• Yoram Dinstein. Concluding Remarks on Non-International Armed Conflicts. Israel Yearbook on Human Rights. 2012. Vol. 42. Р. 153-176.
• Yoram Dinstein. Non-International Armed Conflicts in International Law. Cambridge University Press, 2021. 342 p.